WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософія і методологія соціального та економічного пізнання - Реферат

Філософія і методологія соціального та економічного пізнання - Реферат

Поступово почала зміцнюватись нова цінність — орієнтаційна система — система правосвідомості, основними компонентами якої стали:

а) посилена увага до проблематики розподільчої і моральної справедливості (виконання принципу "кожному своє" у практиці владних третейських рішень);

б) розвиток конкретної етики, тобто культури виконання договорів, угод, взаємних зобов'язань ("вексельної чесності");

в) дотримання ідеалу невідчужених прав — свобод, які є дарованими кожному людському індивідові.

У природно-правовій концепції Дж. Локка право на власність займає перше місце і включає в себе право на життя і на свободу. Одну з основних максим нової (тобто ранньої буржуазії) правосвідомості можна вбачати в традиціях армії Кромвеля: "Генерал, який може засудити солдата до страти за самостійне залишення поста або за непокору безрозсудним наказам, не може при всій своїй абсолютній владі розпорядитися хоч би одним фартингом з власності цього солдата або привласнити навіть найменшу частину з його майна". Власність стає більш священною, ніж саме існування її емпіричного носія. Пояснення цієї парадоксальної максими Дж. Локк бачить у тому, що власність включає в себе працю.

"Чисте підприємництво" знаходить підтримку в максимі "категоричного імперативу" І. Канта: "Поступай з іншими так, як хотів би ти, щоб поступали з тобою!" На думку І. Канта, слідувати цьому принципові не тільки морально, а й вигідно. Не дотримуючись цього принципу, людина не спроможна не тільки на культурний прогрес, а неспроможна навіть вижити. Кант шукав таку етичну концепцію, яка приводила б до спільного знаменника і цинічний практицизм, і прогресивний фанатизм, які повинні бути безумовно обов'язковими для особи і повинні в майбутньому бути особливою мірою сутності людини. Після Канта та німецької класичної філософії соціально-економічна думка пішла, з одного боку, у напрямі абсолютизації повинного, а з другого — у напрямі абсолютизації майбутнього виміру сутності.

5. Проблема гуманізації економічної освіти

Суть проблеми гуманізації економічної освіти з глобалістських позицій найбільш точно можна окреслити словами відомого філософа-софіста Стародавньої Греції Протагора: "Людина є міра всім речам". У зв'язку з тим, що вища школа не встигає адаптувати свої програми до бурхливих змін в економічному, політичному та соціальному житті, вона повинна шукати такі джерела знань, які впливають на зміни в людській істоті.

Фундатор Римського клубу А. Печчеї зазначав, що саме в людині містяться джерела всіх наших проблем, у ній зосереджені всі наші прагнення і сподівання, всі початки і звершення, основа всіх наших надій. І якщо ми бажаємо відчувати глобальність усього існуючого на світі, то в центрі цього повинна стати цільна людська особистість і її потенції.

Трансформація людської істоти повинна базуватись на принципах "нового гуманізму", який складається з таких компонентів:

  1. почуття глобальності, яке пов'язує в єдине ціле людину, людство та всі інші елементи і фактори світової системи;

  2. любов до справедливості, яка повинна стати основою усіх соціальних перетворень і подальшого розвитку людського суспільства;

  3. боротьба за свободу людини, відмова від будь-якого насильства, що сьогодні є основним злом, яке слід перемогти.

На основі принципів "нового гуманізму" А. Печчеї визначає шість стартових цілей для людства. Ці цілі пов'язані з "зовнішніми межами" планети, "внутрішніми межами" самої людини, її культурною спадщиною, навколишнім середовищем, яке вона повинна зберігати, комплексною "виробничою системою", реорганізація якої конче необхідна.

Перша ціль випливає з необхідності визнання "зовнішніх меж" розвитку людства; друга ціль пов'язана з фізичними і психологічними можливостями людини; третя ціль спрямована на захист і збереження культурної спадщини як ключового моменту людського прогресу; четверта ціль повинна сприяти формуванню світової єдності людства у рамках концепції "розумного розміщення національного суверенітету" (мабуть, і наш шлях до цієї мети пролягає через здобуття національного суверенітету України); п'ята ціль людства вимагатиме проведення значних будівельних робіт, які хіба що можна порівняти з тими, що проводили останні п'ятдесят поколінь; шоста ціль визначається як необхідність реорганізації існуючої економічної системи відповідно до потреб світового суспільства.

Величезні можливості людства, його продуктивних сил, науки і техніки пов'язані з моральною пригніченістю людини у світі машин, втратою гуманності і почуттів до природи. Свого часу відомий англійський вчений і письменник Ч. Сноу протиставив два типи культури сучасного суспільства — технічну і гуманітарну, показав безодню, яка розділяє їх. Підкреслюючи однобічність представників цих культур, він закликав до боротьби проти диктату національно-технічного начала над духовними аспектами людського життя, до об'єднання зусиль представників творчої інтелігенції в ім'я ідеалів гуманізму.

За роки, що пройшли з часу появи книги Ч. Сноу "Дві культури", з'явилось немало всіляких моралістичних закликів і проектів "перебудови мислення людства", "гуманістичної переорієнтації технічного прогресу", "духовної революції", "духовного відродження нації" і т. п. Вони стали невід'ємною складовою частиною сучасної футурології і соціології техніки, зокрема більшості останніх проектів Римського клубу.

Основною рушійною силою суспільства є людина. Техніка, раціональні сфери буття існують не самі по собі і не можуть бути "добрими" чи "злими". Такими їх робить людина, і саме вона несе моральну відповідальність за наслідки науково-технічного прогресу, за негативні результати дії комерціалізації культури, духовного життя, переходу країни до ринкової економіки. Система і структура "гуманізованої" техніки та економіки повинні виходити з потреб людини, заради якої цей прогрес і існує. Ще Кант говорив, що людину немає необхідності закликати до моральної поведінки в межах категоричного імперативу. Вона буде в нормальному суспільстві діяти морально через те, що це для неї найбільш корисно. Академік М. Мойсєєв вважає, що кантівську "максиму" ("поводься з іншими так, як би ти хотів, щоб поводились з тобою") слід доповнити екологічним імперативом (поводься з природою так, як би ти хотів, щоб вона поводилась з тобою).

Почуття глобальності у студентів економічних вузів має формуватись з допомогою філософських, культурологічних та екологічних знань.

Література

  1. АндрущенкоВ., МихальченкоМ. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій: В 2 т. — К.: Либідь, 1993.

  2. ВандишевВ.М. Філософія. Ч. 1. Історико-філософський вступ: Конспект лекцій. Ч. 2. Антропологія. Гносеологія. Соціологія. — Суми: Вид-во СумДУ, 2000.

  3. Історія філософії України: Підруч. / М. Ф. Тарасенко, М. Ю. Русин (керівники авт. колективу), І. В. Бичко та ін. — К.: Либідь, 1993.

  4. Социальная философия: Учеб. пособие для вузов / В.Н.Лавриненко, В.П.Лавриненко. В.П.Ратников и др. / Под ред. проф. В. Н. Лавриненко. — М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1995.

  5. Філософія: Підруч. / Г.А.Заїченко, В.М.Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995.

  6. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник для студентів вузів / За ред. І. В. Бичка та ін. — К.: Либідь, 1993.

  7. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І. Ф. Надольного. — К.: Либідь, 1996.

  8. Философский энциклопедический словарь. — М.: ИНФА, 1997.

  9. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии: Учеб. пособие для вузов. — М.: Высш. шк., 1991.

  10. Читанка з історії філософії: 46 / За ред. Г. І. Волинки. — К.: Довіра, 1993. — Кн. 6. Зарубіжна філософія XX ст.

* Булгаков С. М. Православие. Очерки учения православной церкви. — К.: Лыбидь, 1991. — С. 204.

* Див.: М. Вебер. Избранные произведения / Пер. с нем. — М.: Прогресс, 1990. — С. 99.

Loading...

 
 

Цікаве