WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Шпаргалки з філософії - Реферат

Шпаргалки з філософії - Реферат

У частковозаперечних С (О) поняття на місці суб'єкта (S) завжди є нерозподіленим, а на місці предиката (Р) – завжди розподіленим.

15.Складні судження, їх види.

Скл.судження утвор. шляхом поєднання між собою простих суджень за допомогою логічних сполучників(конюкції,виключаючої і виключаючої дизюнкції,імплікації та еквівалентності).

Види:

1.Єднальні(конюктивні)судження-це такі судж,якіутворені з двох судженьза допомогою сполучника "і" (або "та")

2.Розділові (дизюктивні) :

А) виключаючо-розділові ВРС(строга дизюнкція) – такі судж, які утворюються з будь-яких двох інших суджень за допомогою логічного сполучника "або...або". Зміст полягає в поєднанні несумісних суджень.ВРС істинні,коли 2част хибні,або коли 1-хибна,а 2-істинна.

Б)невиключно-розділові НВРС(нестрога дизюнкція)- утворюється з будь-яких двох суджень за допом сполучника "або",що припускає сумісність суджень.НВРС істинне: 2компоненти істинні, або коли 1-хибне,а 2-істине. НВРС хибне, коли є хибними обидва компоненти.

3.Умовні(імплікативні) утвор з будь-яких 2ох інших судж за допомогою логічного сполучника "якщо..., то...".Умовне судж хибн, коли основа істинна, а наслідок – хибний, і істинне в усіх інших випадках.

4.Судження еквівалентності утв з будь-яких 2ох інших суджень за допомогою логічного сполучника "тоді і тільки тоді, коли...".Істинне,коли обидва складові судження є істинними або коли вони обидва є хибні, і хибне в усіх ішших випадках.

16.Види суджень за якістю та кількістю.

За кількістю:

1.Одиничним -наз таке судження, в якому предмет (S) виступає одиничним поняттям

2.Загальним -наз таке атрибутне судження, в якому субєктом є загальне поняття

3.Частковим -наз таке судж, в якому субєкт представляє частину класу досліджуваних предметів.

За якістю:

1.Загальностверджувальне (ASP) наз таке судження, яке за кількістю є загалним, а за якістю стверджувальним

2.Частковостверджуване (ISP) наз таке атрибут судження. Яе за кількістю є частковим, а за якістю стверджувальним

3.Загальнозаперечувальні (ESP) наз атриб судження, яке за кількістю є загальним, а за якістю заперечувальне

4.Частковозаперечувальне (OSP) наз таке судження часткове за кількість і заперечувальне за якістю

17.Модальні судження

Види:

1.Алетичні включають такі модальності : "нобхідно", "можливо", "випадково" та їх модифікації

2.Епістемічні вкл до свого складу "знаю", "вірю", "вважаю", "доведено", "відомо", "спростовано".

3.Темпоральні вкл такі оцінки змісту, в яких необхідні уточнення з використанням часових характеристик "було/буде так, що", "раніше/пізніше", "завжди було/буде так, що", "одночасно"

4.Деонтичні характеризують наявність або відсутність в судж певних норм за допомогою таких модальностей: "обовязково/необовязково", "дозволено/недозволено", "заборонено/незаборонено"

18.Основні закони логіки

Закон мислення – це результат відображеня необхідних істотних, сталих, багаторазово повторюваних звязків між думками, вираженими логічними засобами.

Закон тотожності: обсяг і зміст понять(суджень) повинні бути строго визначеними і залишатися нзміними у прцесі логічних міркувань (а=а; аа; а  а)

Закон несуперечності: у прцесі міркування по який-небудь предмет не можа одночасно стверджувати і заперечувати що-небудь в одному і тому самому відношенні (аа)

Закон виключеного третього: з 2ох суперечних суджень одне повинно бути істинним, друге-хибним, третього бути не може (а-а)

Закон достатньої підстави: всяка істинна думка повинна бути достатньо обгрунтованою(за допомогою вихідних положень, припущень, відомих законів і правил, практичного досвіду)

19.Умовиводи, їх види

Умовивід – це форми мисленя, у якій з одного чи кількох істинних суджнь на основі певних павил виводи виводять нове судження.Структура: засновок, висновок, логічний звязок між засновками та висновками. Умовивід буде правильним, якщо в ньому виконуюються основні закони логіки.

Види:

1.Дедуктивний умовивід – це умовивід, у якому висновок зроблено обовязково із засновків, яі виражають знання достатньо великого ступеня загальності і які самі є знанням меншого степеня загальності.

А) Безпосередні умовиводиназ дедуктивні умовиводи, які виводять з одного засновку.

Б) Категоричний силогізм- вид дедуктивного умовиводу, в якому з 2ох категоричних суджень, звязаних середнім терміном (М), при додержані правил обовязково випливає висновок

2.Індуктивний умовиводи – це опосередковані умовиводи у яких з одиничних суджень – засновків – виводять часткое або й загальне судження – висновок.

А)повна індукція – різновид індуктивного умовиводу, в якому на підставі знання про належність певної ознак кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу

Б)неповна індукція- індуктивний умовивд, в якому висново про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу.

3.Умовиводи за аналогією – цетрадуктивний умовивід, у якому на підставі подібності предметів в одих ознак робиться висновок про їхню подібність в інших ознаках.

А)проста аналогія-на підставі подібності предметів за одними якими-небудь ознаками облять висновок про їх подібність в інших ознак.

Б) строга аналогія-грунтується на знанні залежності ознак предметів, що порівнюються

В)нестрога – в ній робиться висновок без знання про звязок подібних ознак.

20. Безпосередні умовиводи (БУ)

БУ наз дедуктивні умовиводи, які виводять з одного засновку:

1)Перетворення – вид БУ, в якому змінюється якість засновків без зміни їх кількості

2)Оберненням – наз такий БУ, в якому у висновку субєктом стає предикат, а предикатом – субєкт. Бувають прості (без обмежень)-утв тоді, коли S і P іабо розподілені, або нерозподілені; з обмеженнями- коли субєкт-розподілениий, а предикат-нерозподілений, і навпаки.

3)Протистпвлення предикату – такий БУ, у якому в новому судженні субєктом виступає поняття, яке суперечить предикату вихідного судження, а предикатом є субєкт вихідного прложення, причому звязка змінюється на протилежну

4)Умовивід за логічним квадратом

21.Категоричний силогізм (КС)

КС- вид дедуктивного умовиводу, в якому з 2ох категоричних суджень, звязаних середнім терміном (М), при додержані правил обовязково випливає висновок.У складі :два засновки і два висновки.

Терміни – це поняття, що входять до силогізму. Більший засновок має в собі більший за розміром термін і навпаки.В основі висновку в КС лежить аксіома силогізму-все що стверджується або заперечується стосовно виду, належить до даного роду.

Модусами КС наз його різновиди, що відрізняються один від одного якісною і кількісною хар-кою засновків, що входять до нього, і висновком.

Ентимемою наз скорочений КС, в якому пропущений один із засновків або висновок.

Епіхейрема-складноскорочений силогізм, до складу якого входять два засновки, принаймі один з них є ентимемою.

22.Основні фігури категоричного силогізму

Фігурами КС наз форми силогізму, які розрізняються за положеннями середнього терміна М у засновках. Розрізняють:

1фігура: більший засновок повинен бути загальним, а менший-стверджувальним

2фігура:більший засновок є загальним, а один із засновків і висновок-заперечними

3фігура:менший засновок повинен бути ствердним, а висновок –частковим

4фігура:загальностверлних висновків не дає; якщо більший засновок ствердний, тоді менший повинен бути загальним.

Якщо один із засновків заперечний,то більший повинн бути загальним

23.Модуси категоричного силогізму

КС- вид дедуктивного умовиводу, в якому з 2ох категоричних суджень, звязаних середнім терміном (М), при додержані правил обовязково випливає висновок.У складі :два засновки і два висновки.

Терміни – це поняття, що входять до силогізму. Більший засновок має в собі більший за розміром термін і навпаки.В основі висновку в КС лежить аксіома силогізму-все що стверджується або заперечується стосовно виду, належить до даного роду.

Модусами КС наз його різновиди, що відрізняються один від одного якісною і кількісною хар-кою засновків, що входять до нього, і висновком. У чотирьох фігурах правильних млдусів 19.

24.Умовно-категоричний силогізм

КС- вид дедуктивного умовиводу, в якому з 2ох категоричних суджень, звязаних середнім терміном (М), при додержані правил обовязково випливає висновок.У складі :два засновки і два висновки.

Терміни – це поняття, що входять до силогізму. Більший засновок має в собі більший за розміром термін і навпаки.В основі висновку в КС лежить аксіома силогізму-все що стверджується або заперечується стосовно виду, належить до даного роду.

Види умовно-категоричного силогізму:

1)стверджуючий модус АВ,А / В

Loading...

 
 

Цікаве