WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Шпаргалки з філософії - Реферат

Шпаргалки з філософії - Реферат

Шпаргалки з філософії

I. Альтернативні тести (так чи ні, пояснення) (перша версія)

  1. Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні? – Немає. Філософія може бути лише або матеріалістичною, або ідеалістичною, оскільки першоначалом (первинним) може бути або матеріальне (природа), або ідеальне (свідомість, дух).

  2. Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму? – Так. Наприклад всі суб'єктивні ідеалісти (Берклі, Юм, Кант) були агностиками, а серед матеріалістів агностиків немає.

  3. Чи є агностики серед матеріалістів? – Немає. Агностики заперечують об'єктивне існування речей, явищ і процесів, а матеріалісти визнають об'єктивність світу, природи.

  4. Чи є серед ідеалістів моністи? – Так. Наприклад Гегель. Він за єдине начало світу визнавав абсолютну ідею, яка існувала до появи світу і людини, тобто був об'єктивним ідеалістом. Те саме можна сказати і про об'єктивного ідеаліста Платона, який за першоначало (первинне) брав світ ідей.

  5. Чи може об'єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу? – Так. І Платон, і Гегель визнавали об'єктивне існування речей.

  6. Чи визнає суб'єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини? – Ні. В цілому суб'єктивний ідеалізм (Берклі, Юм) не визнавали об'єктивного існування матеріального світу, бо для них існує тільки те, що дане людині у відчуттях, тобто існує тільки те, що сприймається суб'єктом ("Існувати значить бути сприйманим" Берклі).

  7. Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки? – Так. Упродовж всього історико-філософського процесу в центр філософії ставиться (залежно від вимог часу) різні проблеми: походження світу, його сутність (Стародавні Індія, Китай), космос (Греція), людина (Відродження), людське існування (екзистенціалізм) тощо.

  8. Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму? – Ні. До появи марксизму існували матеріалістичні течії в філософії: чарвака в Індії, атомістична теорія Демокрита в Греції, французький матеріалізм 18 ст., антропологічний матеріалізм Фейєрбаха.

  9. Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість? – Так. Це брахманізм, буддизм, гілозоїзм стародавніх греків (Анаксімандр), Дідро, Кабаніса (18 ст.).

  10. Чи може за Аристотелем матерія існувати без форми? – Так. За Аристотелем внизу як першооснова всього лежить матерія без форми (субстрат), а вгорі – існує форма без матерії, або форма всіх форм (Теос). Вчення про неї він назвав теологією.

  11. Чи тотожні філософські поняття "мова" й "мовлення"? – Ні. Мова – це соціально закріплена лексична і граматична системи, які для індивіда виступають як об'єктивно існуючі, а мовлення – це спілкування людей між собою за допомогою мови, тобто мовна діяльність. Воно завжди має індивідуальний характер. Під мовленням розуміють як сам процес говоріння, так і його результат. Мова реалізується через мовлення.

  1. Чи існує у світі суб'єктивна компонента? – Так. Суб'єктивною компонентою у світі виступає свідомість людини, весь комплекс внутрішнього світу суб'єкта.

  2. Чи є загальне в одиничному? – Так. В одиничному завжди присутнє загальне як те спільне і істотне, що об'єднує його з іншим одиничним.

  3. Чи тотожні поняття "причинність" і "каузальність"? – Так. Казуальність (від лат. кауза – причина) – це те саме, що й причинність.

  4. Чи може необхідне водночас бути випадковим? – Так. Необхідність і випадковість є діалектичними протилежностями – необхідність реалізується тільки через ряд випадковостей, а випадковість є формою існування необхідності.

  5. Чи тотожні поняття "народонаселення" і "суспільство"? – Ні. Народонаселення – це все населення певного краю чи країни. Це поняття є категорією етнічною, а суспільство – категорія соціальна, що означає історично визначений тип соціальної системи.

  6. Чи тотожні поняття "індивід" і "особистість"? – Ні. Індивід – це неповторні риси людини, якими вона наділена від природи, а особистість – це соціально сформовані особливості людини.

  7. Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії? – Ні. Немає науки індійської, німецької, української, а філософія є. Не може існувати наук, які взаємно заперечують одна одну, а такі філософські вчення є – матеріалістичні і ідеалістичні.

  8. Чи тотожні поняття "культура" і "цивілізація"? – Ні. Хоча поняття "культура" і "цивілізація" тісно пов'язані між собою, вони не є тотожними, бо культура – це насамперед сфера духовного в суспільстві і людині, а цивілізація – це в першу чергу сфера громадянського суспільства, рівень розвитку техніки, правових і політичних норм, ступінь захищеності прав і свобод людини, міра гуманізованості суспільства. Водночас неправомірно протиставляти цивілізацію і культуру, як це робили Шпенглер та Бердяєв.

  9. Чи є в істині релятивне? – Так. Всяка істина містить у собі елемент релятивного (відносного). Адже істина – це процес, в ході якого окремі сторони істини уточнюються, розширюються чи звужуються, або й відкидаються зовсім.

  10. Чи є в істині абсолютне? – Так. В усякій нетривіальній істині поруч з відносним існують і зерна абсолютного знання, тобто такого, яке з розвитком науки і практики залишатиметься сталим.

  11. Чи може свобода бути абсолютна? – Ні. Свобода не може бути абсолютною, оскільки вона кінчається там, де починається свобода і право іншої людини.

  12. Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа? – Не визнає, бо вважає, що сутність Христа і його природа є виключно божественною, духовною, а не тілесною, земною. Офіційний погляд церкви – Христос має дві природи – божественну і тілесну, оскільки був народжений людиною (земною жінкою).

  13. Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога? – Так, визнає. Таких поглядів дотримувались зокрема Джордано Бруно, Бенедикт Спіноза і Григорій Сковорода.

  14. Чи визнає апологетика античну філософію? – Так, визнає. Бо апологетика проголошувала сумісність грецької філософії з принципами віровчення Христа. Апологети, тобто ранньохристиянські письменники 2 ст. (Юстин, Афіногор), широко використовували твори античних авторів для захисту християнства від нападок язичницьких володарів і вчених.

  15. Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля? – Так. Схоластика надзвичайно широко застосовувала філософські ідеї Платона і Аристотеля як для раціонального обґрунтування буття Бога, так і для обґрунтування середньовічного реалізму. Твори названих філософів використовували як представники ранньої схоластики (Ансельм Кентерберійський, П'єр Абеляр), так і пізньої схоластики (13-14 ст. – Фома Аквінський, Дунс Скот, Вільям Оккам та ін.).

  16. Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля? – Так, визнає. Як твердить Гегель у 3-й кн. "Лекцій по історії філософії" в Сирії, особливо в містах Бейрут, Антіохія, Едес, існували потужні наукові центри, які становили собою з'єднуючу ланку між грецькою філософією і арабською вченістю. Араби старанно студіювали твори Аристотеля. Вони головним чином коментували твори Стагіри (Альфарабі, Авіценна, Аверроес).

  17. Чи погоджуються номіналісти з вченням Платона про ідеї, поняття? – Ні. Номіналісти вважали, що загальним поняттям (універсаліям) в дійсності нічого не відповідає; що вони є лише назвами (номенами) для класів однорідних предметів, які існують як індивіди.

  18. Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття? – Так, погоджуються. Їхні погляди на універсалії збігалися з поглядами Платона на ідеї (поняття).

  19. Чи може об'єкт пізнання існувати без суб'єкту пізнання? – Так. Об'єкти існують незалежно від того, чи сприймаються вони об'єктами чи ні. Існування об'єктивного світу не залежить від пізнання його суб'єктами.

ІІ. Альтернативні тести (друга версія)

  1. Особистістю народжуються, або стають? – Стають. Народжуються індивідом, а особистість формується суспільством, середовищем і власною волею та самовдосконаленням.

  2. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою, або світоглядом? – Є світоглядом, але на рівні світорозуміння, коли філософія виступає теоретичним ядром світогляду.

  3. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості, або поняття кількості? – Поняття якості, оскільки кількість може бути тільки кількістю певної якості. Саме якість робить предмет тим, чим він є.

  4. Що є більш багатим за змістом – одиничне, або загальне? – Одиничне, бо одиничне містить в собі ще багато неповторних, індивідуальних ознак і водночас має ті ознаки, які входять у загальне.

  5. Що відображає сутність явища за Кантом – "річ у собі" або "річ для себе"? – "Річ у собі". За Кантом, "річ для нас" - це тільки світ явищ, або феноменів, а світ сутностей, або ноуменів, є для нас недоступним, в силу чого кожна річ залишається "річчю в собі". Саме їй належить світ сутностей.

  6. Гегель був представником об'єктивного ідеалізму, або представником суб'єктивного ідеалізму? – Гегель був представником об'єктивного ідеалізму, оскільки вважав, що до природи і людини вже об'єктивно існувала абсолютна ідея.

  7. Декарт розробив індуктивний метод, або дедуктивний метод? – Декарт розробив дедуктивний метод мислення. Він пропонував все наше знання виводити логічно із безсумнівних і ясних принципів.

  8. Світосприйняття відноситься до релігійного або філософського відображення світу? – Світосприйняття відноситься до релігійного відображення світу, бо в основі релігійного світогляду лежить не раціональність, а сфера чуттєвого та емоцій, світ почуттів і переживань.

  9. Світорозуміння характеризує міфологічне або філософське відображення світу? – Світорозуміння характеризує філософське відображення світу, а міф обмежується лише світовідчуттям, сферою чуттєвого, тоді як філософія грунтується на раціональному витлумаченні світу.

  10. Світорозуміння характеризує релігійне або філософське відображення світу? – Світорозуміння характеризує філософське відображення світу. Філософія спирається на розум, на знання, а релігія - на віру, на почуття.

  11. Марксизм створив формаційний або культурологічний підхід вивчення історії філософії? – Марксизм створив формаційний підхід до вивчення історії філософії. Кожний етап історико-філософського процесу він ставив у залежність від певної суспільно-історичної формації: філософія рабовласницького ладу, філософія доби феодалізму, філософія буржуазного суспільства, філософія доби розвинутого соціалізму.

  12. Схоластична філософія була теоцентричною або космоцентричною? – Схоластична філософія була теоцентричною, оскільки центральним поняттям схоластики був Бог (Теос).

  13. Антична філософія була космоцентричною або антропоцентричною? – Антична філософія була космоцентричною, бо всі філософські школи античності в центр своїх учень ставили поняття космосу.

  14. Філософія Відродження була "техноцентричною" або антропоцентричною? – Філософія Відродження була антропоцентричною, бо в центрі цієї філософії стояла людина (антропос) і все, що пов'язане з її діяльністю.

  15. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою або угода між кількома державами? – Суспільний договір є договором між народом і владою.

  16. Що для софістів було головним: досягнення істини або засіб доказу? – Для софістів головним було не досягнення істини, а способи її доведення, які часто за видимістю логічної правильності приховували навмисне перекручення істини: істину видати за хибність, хибність - за істину, добро-за зло, зло - за добро і т.п.

  17. Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості або причинності? – Детермінізм надає перевагу причинності. Головне для детермінізму - з'ясувати об'єктивно існуючі причинно-наслідкові зв'язки. В цьому він вбачає головне завдання як наукового, так і всякого пізнання взагалі.


 
 

Цікаве

Загрузка...