WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філосовсько-гуманістична думка Київського удільного князівства на початку ХVІ століття. Братства України – головні осередки опору іноземним поневолюва - Реферат

Філосовсько-гуманістична думка Київського удільного князівства на початку ХVІ століття. Братства України – головні осередки опору іноземним поневолюва - Реферат

3

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Філосовсько-гуманістична думка Київського удільного князівства на початку ХVІ століття. Братства України – головні осередки опору іноземним поневолювачам.Діалектика, як елемент натурфілософії ХVІ сторіччя.Києво-Могилянська академія – головний центр основних наукових сил України ХVІІ сторіччя.

П Л А Н

  1. Філосовсько-гуманістична думка Київського удільного князівства на початку ХVІ століття.

  1. Братства України – головні осередки опору іноземним поневолювачам.

  1. Діалектика, як елемент натурфілософії ХVІ сторіччя.

  1. Києво-Могилянська академія – головний центр основних наукових сил України ХVІІ сторіччя.

1. Філосовсько-гуманістична думка Київського удільного князівства на початку ХVІ століття.

Пожвавлення філосовсько-гуманістичної думки припадає на литовсько-польську добу в історії України. В Україні відродження прийшло з півночі Європи де проходило у формі Реформації що розповсюдилось спочатку на Річ Посполиту, а звідти – на Україну. У цей період зростає інтерес до соціально–політичної та гуманістичної тематики що викликаний встановленням у 30ті роки XVI століття Київського удільного князівства. Книжки повертаються в цей час до ранньохристиянської і богословської літератури активно перекладають деякі світські твори, що проводять ідеї сили людського Розуму, пристосування світу до потреб людини. Разом з тим, не згасає інтерес до античної філософії з'являються переклади Платона, Аристотеля, Демокрита, Епикура.

Одним з перших білорусько–українських мислителів епохи відродження був Франциск Скорина. Він вивчав праці Аристотеля досократиків та стоїків, а потім продовжив навчання в різних західноєвропейських країнах де сформувались його ідеї Відродження і Реформації. Він був впевнений, що український народ зможе відновити славу Київської Русі через просвіти, центром якої булла Біблія. Свою подальшу діяльність, він присвятив перекладу і виданню книг Святого писання рідною мовою. Переклад писання сам по собі був великим поштовхом до розвитку духовного життя в Україні. У Біблії, вважав Скорина, схоплена уся Соломонова та Арістотелева божественна та життєва мудрість. На першому місті в нього знаходиться теологія, як найвища мудрість. Святе письмо виконує науково–освітню функцію, містить у собі граматику, логіку, риторику, музику, геометрію, арифметику, астрономію і виводить двоїсту сутність Біблії – божественну і людську. Пропагуючи ученість та просвіту, він з гуманістичних позицій, покладав великі надії на кінцеву перемогу любові до людини над злом.

У поетичних проблемах, далі Ф.Скорини, пішов Симон Будний. На його думку не страх перед майбутнім покаранням і не надія на райське блаженство повинні визначати зміст моралі, а тільки розумний природний потяг людини до гідного життя.

Пізніше, просвітницьку справу Скорини, продовжив Іван Федоров, засновник книгодрукування в Росії та Україні. Саме він, у 1564р. в Москві, разом з П.Мстиславцем випустив першу російську датовану, друковану книгу "Апостол", а в 1573р. у Львові, вийшла перша слов'янська "Азбука" і нове видання "Апостола".

2. Братства України – головні осередки опору іноземним поневолювачам.

У ІІ половині 16ст. захоплення Річчю Посполитою українських земель призвело до посилення соціального, національного і релігійного гноблення. В Україні у 16 і 17ст. виникають і набувають дедалі більшого суспільного, ідейного й культурного значення організації православного населення міст-братства. У той час, як майже всі православні ієрархії прийняли унію, а магнати і частина шляхтичів-католицизм чи протестантство, саме братства стали головними осередками опору іноземним поневолювачам, захищаючи інтереси православних, їхню волю, віру, мову, культуру.

Братства прагнули стати органами самоврядування в умовах політичного й конфесійного іноземного гноблення.

Найстаршим і найвпливовішим було в Україні Львівське Успенське братство, при якому було організовано школу.

Історичне значення мали і книжки, у яких прославлялося добре виховання.

Братства з демократичних позицій підходили до читання Біблії, вважаючи за бажане ознайомлення з нею широких кіл своїх одновірців, а тому перекладали й тлумачили біблійні тексти для критики тогочасної дійсності та окреслення утопічного суспільного ідеалу, здійснення якого вони пов'язували з реалізацією принципів рівності, братерства, свободи, ідеалізуючи первісне християнство, апологізуючи бідність і аскетизм. У людині вони підносили духовний початок, з розвитком якого(через виховання і моральне вдосконалення) пов'язували досягнення щастя.

Братства намагалися зберегти притаманний східним слов'янам спосіб філософствування, що ґрунтувався на духовно-практичному освоєнні світу і виходив із розуміння філософії як мудрості і життя в істині.

З під пера українських і білоруських книжників, близьких до братського руху й пройнятих реформаційними ідеями, вийшли Алфавіт духовний І.Копинського, Діоптра Віталія з Дубна, Віртоград душевний Фіакри, передмову до якого написав видатний братський діяч Л.Карпович, та інші твори. З ними перегукуються думки, які розвивав Вишенський – найвидатніший тогочасний публіцист і полеміст демократичного спрямування

У центрі його уваги – людина духовна, адже лише через дух можливе безпосереднє спілкування людини з Богом. Але раціоналістичне осягнення божественного буття розумом не можливе. Справжня визначеність Бога охоплюється лише містичним ірраціональним осяянням душі. Вони абсолютизували духовний початок у людині, а її призначення в земному бутті вбачали в постійному вдосконаленні духу з метою посмертного злиття з Богом. Вишенський розглядав Бога як творця всього сущого, вищу волю, якій підпорядковане усе в світі, як об'єктивний закон буття.

Свій палкий темперамент І.Вишенський повною мірою виявив у боротьбі проти посилення в Україні католицьких та уніатських впливів. Він усім серцем вболівав за свою вітчизну, виступав проти егоїзму, продажності правлячих класів, неуцтва панів, був заступником пригноблених мас і рішуче виступав проти реформ

До блискучої плеяди релігійних полемістів належать також Захарій Копистянський та Стефан Зизаній – полум'яні проповідники та захисники українського православ'я.

Серед творів які репрезентують зростання ідей гуманізму в братському русі, слід виділити анонімну Пересторогу, Зерцало богослов'я і Учительне євангеліє К Пронквіліона-Ставровецького, Тренос М.Смотрицького, Лабіринт Х.Євивича, Арістотелівські проблеми, або Питання про природу людини і Трактат про душу К.Саковича.

Філософські ідеї в творах діячів братств були вплетені в широкий суспільно-політичний контекст, відображав реальну народну-визвольну боротьбу українців і білорусів. У їхніх творах зріла і набувала дедалі конкретніших форм ідея возз'єднання України та Білорусії з Росією.

У школах України 16-17ст. розвивалися і міцніли елементи гуманістичної педагогіки. В Україні в основному склалися необхідні соціально-економічні умови та культурно-ідеологічні передумови для розвитку елементів суспільно політичної думки й утвердження порівняно прогресивних ідей, такими передумовами були: піднесення антифеодального народно-визвольного руху(селянсько-козацькі повстання кінця 16-початку 17ст.),зростання ідеологічної боротьби проти унії і католицизму(відродження і розквіт полемічної літератури), зростання ролі міст в економічному і культурному житті суспільства(виникнення братства) і значне культурне піднесення-запровадження масового книгодрукування, організація шкіл і т. ін.

Loading...

 
 

Цікаве