WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Ментальність, ідентичність, базова особистість та укр. еліта - Реферат

Ментальність, ідентичність, базова особистість та укр. еліта - Реферат

Унікальна ментальна духовність породжується спільнотою протягом довгого історико-культурного буття на певних теренах; убирає в себе соціальний досвід спільноти у вигляді шаблонів діяльності, стереотипів поведінки та еталонів тлумачення явищ світу; виконує функцію образу світу, який служить конкретно-му індивіду для орієнтації в реальному світі; ззовні існує та пропонується для за-своєння окремим індивідом у вигляді народної звичаєвості та групових традицій; важко поступається новаціям, що проявляється у збереженні певного внутріпси-хічного інваріанту протягом великих історичних діб етносу чи групи.Стандар-тизовані історією культури і стабілізуючі буття спільноти ментальні утворення не є абсолютними штампами, які жорстко програмують життя спільноти чи індиві-да. В реальному бутті в міру розвитку культури збільшується регулюючий вплив індивідного досвіду і з'являються можливості індивідуального вибору. Ментальні настанови виступають у ролі пропонованих референтними групами і особістостями для засвоєння конкретним індивідом уявлень-тлумачень світу, сен-сів життя, цінностей і норм поведінки, операційного оснащення діяльностей. Во-ни є регламентами, які, існуючи навіть у неусвідомленому вигляді, починають впливати на детермінацію діяльності і поведінки індивідів певної історичної доби і культури, задаючи напрямок і межі буттю. Ментальна духовність на своєму щаблі розвитку, повноцінно виконує ті ж функції, які на більш високому рефлек-сивному щаблі, виконує рефлексивна свідомість, хіба лише в меншому обсязі, менш творчо і з меншою персональною відповідальністю. Ментальність допома-гає індивіду і спільноті діяти в світі; об'єднує в одне континуальне ціле психіку індивіда і спільноти, каналізує спонукання до діяльності звичним переходом від ідеального, але неусвідомленого, взірця, до реальних вчинку і дії; кладе епоха-льну межу індивідним і спільнотним можливостям світоосягнення, світопережи-вання і світодіяння; консервативно смислотворить і вкорінює в буття індивіда і спільноту.
В міру історико-соціального розвитку етносу збільшується внесок у його буття рефлексивної духовності, яка завжди базована на духовності ментальній, бо у рефлексивній духовності освічених і просунутих у своєму розвитку членів етносу завжди є невідрефлексована до кінця ментальна основа, яка робить її дія-льність і поведінку характерною для представника даного етносу. Євреї, які є найбільш відомими творцями і поборниками універсальної космополітної та ін-тернаціональної культури для інших народів, яеред яких їм доводиться жити, пі-сля двох тисячоліть бездержавності відродили свою державу Ізраїль і зробили раніше мертву рідну мову івріт живою і державною, бо будучи людьми високо-культурними добре розуміли значення материнської мови для розвитку націона-льних ментальності, ідентичності, еліти і держави. Ментальність певним чином програмує людину на етнічний лад і в цьому програмуванні немає нічого пога-ного. В самій ментальності є різні сторони і особливості, які по різному вплива-ють на долю етносу і окремих індивідів; в ній є і такі якості, які уже не відповіда-ють сучасним умовам і підлягаютть корекції. Ментальність консервує традиційну духовність етносу, зберігає її унікальність і цілісність, служить базою для етніч-ної ідентифікації. Моральна оцінка відноситься до дій і вчинків окремого індиві-да чи політичного режиму, які були детерміновані їх смислово-ціннісним духов-ним рівнем розвитку, і не стосується їх ментальності, бо відповідальність завжди має бути персональною.
Ментальність як нерефлексивна (а часто пралогічна) частина психіки зали-шається у великій мірі неусвідомленою; її доля у спільнотній психіці і в психіці окремого індивіда може зменшуватися за обсягом, але ніколи ментальна частина психіки не зникає цілком. Вона несе в собі традиційний для цього етносу образ світу, в якому імплицітно представлені образ реального фізичного світу, образ взірцевих міжлюдських стосунків, типовий образ Я члена етносу, сценарій життя і смислобуттєва життєва філософія. Саме властива конкретній ментальності жит-тєва філософія є найважливішою частиною традиційного образу світу; саме вона орієнтує індивіда в світі і є базою свідомості для буття. Невідрефлексована мен-тальна "життєва філософія" є аналогом рефлексивного світогляду, на ній він за-сновується і є лише її, життєвої філософії, рефлексивною усвідомленою верши-ною, яка з розвитком індивіда стає відносно незалежною від ментальної життєвої філософії і може мати певний корегуючий вплив на неї.
Під особистістю ми розуміємо певну ієрархію смислів, суб'єкта вольової (рефлексивної) дії і спонтанність психіки. Властивий для певної ментальності об-раз Я індивіда (який надалі ми будемо називати базовою особистістю) якраз і яв-ляє собою типову (чи характерну) для цього етносу ієрархію смислів, засвоївши, привласнивши і модифікувавши у відповідності до умов життя яку, індивід стає особистістю як певною ієрархією смислів, яка об'єднує в собі загальноетнічне, особливе для мікрогрупи та індивідуальне, властиве лише цьому індивідові. Вла-стива даному етносові типова ієрархія смислів якраз і є базовою особистістю цього етносу, яка передається через покоління та епохи. Суб'єктом вольової дії індивід стає з певного ступеня розвитку рефлексивної духовності, коли він уже є здатним породжувати дії та вчинки по власному рефлексивному міркуванню і брати на себе персональну відповідальність за зроблений вибір. Спонтанною особистість стає тоді, коли виходить за межі регламентів у переживання цілосно-сті світу і себе як невід'ємної його частинки; стає над парадигмою рефлексивно-концептуально-понятійної картини світу і природньо вплітає свої діяльності в плин світової спонтанності.
Ментальна духовність інтеріоризуючись в психіку окремого індивіда закла-дає там "базову особистість", характерну для даної спільноти, яка здійснює впо-рядковуюче структурування світу та регуляцію діяльності і поведінки цього ін-дивіда у відповідності з образом світу і життєвою філософією етносу чи групи. Саме своєрідна базова особистість як цілісний, але не усвідомлений образ Я, є найхарактернішим ансамблем типологічних ознак етносу чи групи. Суть цього ансамблю ознак в стабільному об'єднанні певних рис і динамізмів, які засвою-ються окремим членом спільноти і відрізняють його від представників інших ет-носів. Базова особистість, яка закодована в материнській мові,
Loading...

 
 

Цікаве