WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Західноєвропейська філософія (кінець 16 – початок 18 ст.) - Реферат

Західноєвропейська філософія (кінець 16 – початок 18 ст.) - Реферат

універсума у людини. У рене декарта такі атрибути визначаються як дві самостійні субстанції, що творяться і координуються богом. Бенедикт спіноза розум не виносить за межі субстанції, а немовби занурює його в неї. Звідси стає очевидною і схильність до раціоналізму: розум - це атрибут субстанції, а субстанція раціоналістична. Зв'язки між модусами, як і суть самих модусів, в принципі пізнаються людиною, тому що розумне (людина) може пізнати розумне (природу). "порядок і зв'язок ідей той же, що порядок і зв'язок речей", - робить висновок бене-дикт спіноза. Закони природи, по суті, логічні, є проявом загальної необхідності і причинного зв'язку. Удосконалення розуму, прагнення розумного життя - основне кредо етики бенедикта спінози. У житті багато нерозумного, але людина повинна враховувати цей факт і підпорядковувати свої дії розуму. Звідси його моральне кредо: "не висміювати людських вчинків... Не засмучуватись ними і не клясти їх, а розуміти". Сенс філософії, за бенедиктом спінозою, полягає саме в розумному сприйнятті світу, місця людини в ньому і на такому ґрунті - досягнення щастя і волі.
англійський філософ і педагог джон лот (1632-1704 рр.) Народився в сім'ї суддівсь кого чиновника. Закінчив оксфордський університет. Основні інтереси зосереджені в галузі медицини. Після закінчення університету - домашній вчитель. Працює секретарем у лорда ешлі. За період реставрації стюартів двічі емігрував; після революції 1688 р. Повернувся до англії і майже до кінця життя займає різні адміністративні посади. Основні філософські і педагогічні ідеї викладено в працях: "досвід про людський розум", "листи про віротерпимість", "думки про виховання" та ін. У центрі уваги джона локка - проблеми походження світу, бога і людини. Розглядаючи традиційні для xvii ст. Онтологічні питання, переводить їх у гносеологічне русло. Чи ж існує взагалі субстанція як певна "підпірка" окремих речей, явищ, процесів, крім самих явищ? На думку джона локка, субстанція - це ідея розуму. В об'єктивній реальності лише окремі об'єкти почуттєвого сприйняття - своєрідні емпіричні субстанції. Джон локк розглядає субстанцію з позиції номіналізму. Емпіричні субстанції і філософська субстанція, як сума окремих речей, принципово недоступні для пізнання. Субстанція, або те, що в філософії називають матерією, на думку джона локка, пасивна за своєю суттю, її активність зумовлюється зовнішньою діяльністю бога. Це позиція філософів-деїс-тів - традиційна для мислителів хуп-хупі стст.
Головне завдання філософії, вважає джон локк, виявити можливість пізнання світу людиною. Повністю підтримує сенсуалістичне кредо: "немає нічого в розумі, чого б попередньо не було в почутті". Досвід - єдине джерело знання про зовнішній і внутрішній світ для людського розуму. Цей гносеологічний принцип спрямовується проти принципу природженості ідей, що найвиразніше сформульовано ре-не декартом. В xvii ст., по суті, продовжується діалог, розпочатий ще арістотелем і платоном. Існування природжених ідей нічим не доведене і ґрунтується на взаємній згоді як головному доказі. Природжені ідеї, зауважує джон локк, "не закарбовані в душі від природи, бо невідомі дітям, ідіотам та іншим людям". Доводи про існування певних природжених істин, про що говорять рене декарт і готфрід лейбніц, - результати наївної довірливості людей, які сприймають усе на віру і слово і які перебувають під впливом авторитетів. Загальна схема пізнавальної діяльності, за джоном локком, така:
"почуття спочатку вводять окремі ідеї і заповнюють ними ще пусте місце (етріу саьіпеі), коли розум поступово освоює деякі з них, уміщаються в пам'ять і одержують імена. Далі, просуваючись вперед, розум абстрагує їх і поступово навчається використовувати ці імена. Так розум опановує ідеї і слова, тобто одержує матеріал для реалізації своєї здатності міркування". Поняття "досвід" локк тлумачить широко, розуміючи під цим ідеї, які спричиняються об'єктом пізнання, розділяє увесь досвід на досвід зовнішній (почуття, уявлення, поняття, інтелектуальні, емоціональні і вольові акти душі), і досвід внутрішній (рефлексія) - ідеальні явища самосвідомості, що виникають у розумі в процесі самопізнання, самоаналізу. Це роздвоєне тлумачення досвіду, в якійсь мірі, результат впливу декартієвського дуалізму, що допускав співіснування двох субстанцій - тілесної і духовної. Рефлексія як самодіяльність розуму нагадує тезу рене де-карта про існування природжених ідей, тим більше, що за джоном локком, рефлексія породжує ідеї існування, часу і числа. В основі гносеології джона локка лежать такі ідеї: зовнішній світ - джерело почуттів; чуттєвість - перший ступінь пізнання світу людиною, яка формує так звані прості ідеї: активний людський розум шляхом синтезу, порівняння, комбінування, узагальнення, формує на основі простих ідей складні ідеї (наприклад, ідеї субстанції, людини, красоти та ін.). Це другий ступінь пізнання - демонстративне, раціональне, тобто опосередковане пізнання. Найдостовірніший - третій вид пізнання -інтуїція, тобто сприйняття істини безпосередньо, без попередніх доказів (наприклад, сприйняття особистого існування).
Джон локк увійшов в історію людської думки, також як теоре-тик-економіст, політик і педагог, який вважав, що право на власність може дати тільки праця (ідея "природничого права"), всякі ж інші способи придбання власності неприпустимі. Гдрантом реалізації права власності може бути держава як засіб захисту особистої свободи та власності. Успішна реалізація державою місії захисту іохорони людини, її власності можлива тільки при здійсненні розподілу влади на законодавчу, виконавчу і федеративну (керівництво міжнародною політикою). У політиці відстоювався принцип лібералізму, що виступає за компроміс між монархістською і республіканською формами правління. Його ідеал - парламентсько-монархістська конституційна держава.
Педагогічні ідеї джона локка органічно зв'язані з філософією і ґрунтуються на ній. Якщо досвід - єдине джерело ідей розуму, то виховання людини в основному залежить від якості досвіду (природного і соціального середовища). Людина народжується нейтральною етично. Доброю чи злою стає у суспільстві в залежності від навколишнього соціально-культурного середовища. Добро - це корисне для суспільства, для середовища. Природжені психолого-педагогічні здібності особистості необхідно враховувати у вихованні. Але вирішальне значення має соціальне середовище і виховання. Звідси висновок: якщо соціальне середовище не відповідає соціальним ідеалам, його треба змінювати, в тому числі революційним способом.
Значення джона локка в історії філософії велике: під його впливом перебував розвиток сенсуалістичних (чуттєвих) теорій ідеалістичного (берклі, юм, позитивісти) і матеріалістичного (французькі просвітники xviii ст., фейєрбах та ін.) Напрямків.
готфрід вільгельм лейбніц (1646-1716 рр.) Народився в лейпцигу в сім'ї професора. За кінчив філософський факультет лейпцизького університету. Улюблені предмети - логіка і математика. Значну увагу приділяв юриспруденції. Перебуваючи на різних посадах державної служби, одночасно активно вів наукові дослідження. Готфріду лейбніцу належить ряд відкриттів у математиці (диференціальне та інтегральне числення незалежно від ньютона), фізиці, механіці. Організував наукове товариство в берліні, став першим його президентом. Услід за паскалем, готфрід лейбніц сконструював

 
 

Цікаве

Загрузка...