WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Китайська філософія - Реферат

Китайська філософія - Реферат

небуття, і має назву (ю мін), що породжує буття речей. Дао, що має назву, трактується подібно конфуціанському осмисленню: всеохоплююче, всепроникаюче, як вода, змінюється разом із світом. Дао - благочестя і благодать, дійове, доступне сприйманню і пізнанню, виражається в імені, знаках, понятті і символі, породжує наявне буття, тобто буття речей. Дао - предок темряви речей, але тільки частина, а не власне дао. Дао безіменне - це самітнє й окреме від усього, початок світу, що даоси називали ще предком, коренем, матір'ю всього. Благодать постійна, бездіяльна і перебуває у спокої. Благодать не доступна сприйманню і пізнанню. Благодать дає початок Небу і Землі, породжує відсутність-небуття, щось на зразок порожнистого простору, де потім появляються речі. Безіменна благодать (дао) передує всьому світу, у тому числі і Верховному Імператору, вищому божеству. Ця благодать (дао) містить у собі усі речі і символи в стані пневми (ци) - що буквально означає пар над жертовним рисом, який вариться. Безіменну благодать (дао) називають ще таємничою тотожністю, де усі речі існують у вигляді єдиної пневми, а це виражається символом У- відстутністю-небуттям. У "Дао де цзип" таємнича тотожність визначається як цілісна річ-хаос (у-хунь). У трактаті "Чжуан цзи" говориться, що це відсутність самої відсутності або те, що оречевлює речі, але не є річчю. Пізніше положення з "Чжуан цзи" стають класичним визначенням безіменної благодаті (безіменного дао).
Термін відсутність-небуття також має дослівне значення: танцюрист з пір'ям у руках, лексичний зміст - не мати. Джерелом виникнення такого поняття у даосизмі є культ довголіття і продовження життя, що мав поширення у Китаї на межі ІІ-І тисячоліть до н. е. і оформився в III ст. до н. е. в особливе вчення про безсмертя. Ієрогліф сянь (безсмертний) первісне зображував якусь пернату істоту, можливо, шамана, що летить у височінь, і мав дієслівне значення - злітати, линути вгору. Пізніше вчення про безсмертя (сянь сюе) стало однією з найважливіших доктрин даосизму і втілене в лаоській релігійній практиці, спрямованій на досягнення повної єдності людини з благодаттю (дао). Так, у "Чжуан цзи" розповідається про безсмертних людей-духів (шень-жень), які дбають про живу природу, харчуються вітром і п'ють траву і навіть перевершують досконаломудрих. Лаоське вчення про безсмертя спиралося на уявлення, що людина - це єдність душі і тіла, а тому людський дух вічно не живе, якщо відокремлений від тіла. Дух гине зі смертю тіла і розчиняється у світовій пиевмі (ци). Але Дао-універсум вічний, отже, вічною може бути і подібна до нього людина. Досягти безсмертя - означає досягти повної єдності з Дао, що відображається у духовному і фізичному безсмерті, набутті людиною ряду надприродних здібностей. Даоська релігійна практика та алхімія розробляли механізм досягнення безсмертя.
У релігії даосів виділялось два аспекти: удосконалення тіла (гімнастичні і дихальні вправи) і вдосконалення духу (релігійне споглядання). Даоська алхімія підкріплювала дослідами теоретичну модель - відому систему гуа з "Книги змін", що демонструє єдність Людини і Всесвіту, людського і світового організму. Алхімічні експерименти, що часто приводили до отруєння важкими металами, дозволили накопичити надзвичайно багатий матеріал у хімії та медицині. Даоси розглядали практику набуття безсмертя як стратегію крадійського походу на Небо: даос ніби крав природні сили, використовуючи їх для досягнення мети. Ідея крадіжки поширилась у даосизмі. Ще в лаоському трактаті "Канон таємних знаків" (перша згадка про нього належить до II ст. до н. е.) розповідалося, що все існує у світі взаємозв'язано, і тому кожна річ може існувати тільки за рахунок цілого, ніби обкрадаючи його. Так, п'ять елементів, що виникають у поступовому русі світобудови - вода, вогонь, метал, дерево, грунт - називаються п'ятьма крадіями. З ними порівнюється і лаоський мудрець, який осягає взаємозв'язок усього в світі і використовує для реалізації своєї мети, удосконалюючись і стаючи безсмертним.
Поступово концентрація безсмертя-довголіття витісняється з даосизму, поступаючись містичним ученням про безсмертя, особливо з поширенням буддизму в Китаї. Виникає, створюється так звана житійна література, що розповідає про діяння безсмертних та їх дивовижні здібності. Література стала альтернативою конфуціанської історії досконаломудрих. Перевага безсмертних над смертними - наочне відображення переваги безіменного Дао даосів - символу безсмертя, до якого прагне людина, -над іменованим Дао конфуціанців - символом порядку і культури, прагнення до яких відсунулося на інший план на початку І тисячоліття н. е.
Істинна реальність, підкреслювали Даоси, є хаотичною (хунь дунь), але не в розумінні безладного змішування, а в розумінні абсолютної простоти і цілісності. Істинна реальність і є реальність (Дао). Це світ, де все охоплене всім і ніщо одне одному не протиставлене. У "Чжан цзи" наводиться роздум, що людина після смерті стане лапкою комахи або печінкою миші. Але це означає тільки те, що людина і при житті, мабуть, виступає лапкою комахи або печінкою миші. А відмінності, на які звичайно посилаються, подібні сну, ілюзії, результат людської свідомості, що помиляється. Людям здається, якщо річ має своє призначення, то відповідно і існують різні за суттю речі, наприклад, людина і мишача печінка. Через обмеженість та ілюзорність людської свідомості, будь-яке вчення про реальність (Дао) виявляється суперечливим та однобічним. Тільки вільне інтуїтивне переживання, говорили Даоси, дає можливість людині досягнути реальності - переживання єдності світу, єдності життя і смерті.
Відносність усіх відмінностей, у тому числі відмінності життя і смерті, сну і неспання, описується у відомій притчі з "Чжуан цзи" про філософа Чжуан Чжоу і метелика. Якось Чжуан Чжоу приснилося, ніби сам він метелик, який радіє, що досяг здійснення бажань, і не знає, що метелик сам Чжуан Чжоу. Раптом прокинувся і з переляком побачив, що він є Чжуан Чжоу. Невідомо, Чжуан Чжоу снилося, що він метелик, чи метелику снилося, що він Чжуан Чжоу. Для того, хто спить, міркують даоси, реальність - це сон. Длятого, хто не спить, реальним є його стан. Те ж саме є справедливим і для життя та смерті. Звичайно ж, досягнення безсмертя - це залучення до істинної реальності, що не торкається відмінностей, що реальним є тільки одне - реальність (Дао). Тому для мудреця, який осягнув істину, не існує протилежності життя і смерті, а є тільки загальність метаморфоз-трансформацій реальності, з потоком яких об'єднується мудрець. Це і дарує йому безсмертя. І якщо досконаломудрі у конфуціанців символізують культурні досягнення людської цивілізації, її перемоги над первісним хаосом природи міфічним Хуньдунєм (подвиг Шуня), то безсмертні у даосів уособлюють ідею хаотичної реальності, реальності, що не знає культурних перетворень, в тому числі і людської свідомості.
Уподібнення людини до реальності укоренилося в концепції даосів про взаємопородження двох Дао - безіменного і іменованого, а, отже, і про взаємопородження вгдсутності-небуття і наявності-буття, безсмертя і смертності. Головна закономірність реальності - уява повернення, обертальність, рух по колу, характерні для неба,
Loading...

 
 

Цікаве