WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Політичні системи суспільства - Реферат

Політичні системи суспільства - Реферат

розвитку є людина з усією її системою потреб та інтересів, що відповідають структурі цінностей. Громадянське суспільство, торкаючись сукупності суспільних відносин, відображає взаємозв'язок всіх сфер суспільного життя людини. Маючи різноманітні потреби та інтереси (матеріальні та нематеріальні), людина як індивід, особа задовольняє в процесі власного розвитку і через відповідні суспільні відносини та політичні, соціальні інститути, що становлять структурні елементи громадянського суспільства. Спільно з концепцією громадянського суспільства, теорією природного права, суспільного договору формується і поняття правова держава.
Громадянське суспільство - багатоманітні, не опосередковані державою взаємовідносини вільних і рівноправних індивідів в умовах ринку і демократичної правової державності. Це сфера вільної гри окремих інтересів та індивідуалізму. Громадянське суспільство - продукт буржуазної епохи і формується переважно знизу, спонтанно, як результат розкріпачення індивідів, їх перетворення з підданих держави у вільних громадян-власників, які мають почуття особистої гідності, готових взяти на себе господарську та політичну відповідальність. Громадянське суспільство має складну структуру, включає економічні, господарські, сімейно-родинні, етнічні, релігійні, правові відносини, а також опосередковані державою політичні відносини між індивідами, як первинними суб'єктами політичного життя та ін.
Громадянське суспільство становить першооснову людської цивілізації, а її головні суб'єкти - особа, громадянин, їм відповідають багатоманітні, що протистоять або збігаються інтереси і потреби, задоволення яких - невід'ємна передумова їх власного розвитку та роз-витку суспільства. Інтереси особи, спільностей людей, їх потреб реалізуються через суспільні відносини та інститути, що становлять структурні елементи громадянського суспільства. Для задоволення первинних потреб люди організують матеріальне виробництво. В процесі виробництва формуються між людьми економічні виробничі відносини. Виробничі відносини обумовлюють сферу соціальних відносин, певну організацію станів, етносів, сім'ї. В громадянському суспільстві формуються самодіяльні асоціації, об'єднання, зокрема релігійні, виробничо-корпоративні, наукові, політичні та ін., що дозволяє виражати і відстоювати інтереси та права громадян, створювати умови для самоеалізації окремих індивідів та колективів. Та громадянське суспільство не арифметична сума всіх складових, а інтегральна сукупність, нерозривний зв'язок окремих індивідів з суспільством, його різними соціальними інститутами. В структуру громадянського суспільства не входить держава. Та інтереси забезпечення розумного поєднання прав та свобод громадян, життєдіяльності та стабільності суспільства, як системи, вимагають збереження, оптимальної рівноваги між державою і громадянським суспільством. Високорозвинутість громадянського суспільства одна з умов стабільності демократичного режиму. Існування громадянського суспільства визначається рядом умов: розвинута соціальна структура суспільства, що породжує багатоманітність інтересів, відносин, організацій, інститутів. На основі гарантованих прав і свобод громадянське суспільство створює всі можливості для взаємозв'язків, об'єднання індивідів в спілки, політичні партії та ін.
Відсутність тривалий період умов для формування громадянського суспільства в Україні, в Російській Федерації, Білорусії та інших країнах Співдружності привело до того, що держава заповнила собою весь суспільний простір. Одержавлення суспільства, насамперед, торкнулось економіки: сталось зрощування влади та власності. Етатизація (одержавлення) суспільства, тобто активне втручання держави в життя суспільства, привела до негативних наслідків у політичній сфері. Сталося одержавлення практично всіх механізмів, що відкривають доступи масам до управління суспільством, зрощування пар-тійного апарату з державним. В духовній сфері сформувався певний тип масової свідомості, що характеризується, як етатична. Свідомість пронизана страхом перед державою, а страх породжував пасивність громадян та ін. Тому-то не випадково початок політичних і економічних реформ в Україні, як і в інших незалежних державах Співдружності, зв'язано з відродженням громадянського суспільства, створенням правової держави. В основі економічних рішень лежить програма переходу до ринкових відносин, що ставить метою повернення народу значної частини. Право на власність реалізується з допомогою роз-державлення та приватизації, передачі державного майна громадянам і трудовим колективам. Економічна незалежність громадян - основа нормального функціонування громадянського суспільства.
Процес утворення держав полягав у виділенні особливої публічної влади з її військами, міліцією, нормами і різного роду примусовими установами і органами управління. І поступово на базі відповідних ідей і елементів державності формується правова держава. Про владу закону, однакового для всіх громадян, заговорив ще в VI ст. до її. е. в стародавній Греції один з шести правителів полісу архонт Солон, про співвідносний природних прав людини і законів держави тоді ж заговорили і Арістотель, Ціцерон. Початкиправової державності, поділу влади виникають в Стародавньому Римі. У період Середньовіччя всі сфери життя пронизуються політикою держави, а саме суспільство також політизується, всі важливіші соціальні інститути суспільства: власність сім'я, організація праці та інші становили елементи державного життя. Політичні і соціальні революції ХУІ-ХУШ стст. знищили етапи, привілеї і все, що порушувало принцип рівності підданих перед державою, і поставили на передній край свободу і природні здібності окремого індивіда як самостійного та вільного громадянина. Встановлюється єдиний та обов'язковий для всіх правовий порядок.
Ідея правової держави не могла виникнути раніше, в період античності або в період абсолютизму, тому, що її реалізація вимагала, по-перше, формальної рівності, по-друге, відсутність станового поділу, і, нарешті, розвинутої теорії природного права і поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Правова держава - реальне втілення конституційної державності. В її основі лежить прагнення захистити людину від державного терору, насилля над совістю, дріб'язкової опіки з боку органів влади, гарантувати індивідуальну свободу та основні права особи. Поняття правова держава утвердилось на рубежі ХУІІІ-ХІХ стст. Але сам же термін правова держава остаточно закріпився в суспільній думці і юриспруденції в XIX ст. в працях німецьких юристів Карла Вельнера, Роберта фон Мона та ін. Філософське обґрунтування ідеї правова держава є в дослідженнях Іммануїла Канта. Розроблюючи вчення про правову державу на базі теорій про категорійний імператив, тобто формальну внутрішню поведінку. Зміст його такий: роби так, щоб правила (максима) твоєї поведінки служили зразком для законодавців. Правова держава, за Кантом, це не та держава, де громадяни сліпо дотримуються закону, а та, де закон відповідає їх моралі і моральним принципам. Правовою є та держава, де всі підкорені не просто закону, а праву. Іммануїл Кант розкриває
Loading...

 
 

Цікаве