WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Політичні системи суспільства - Реферат

Політичні системи суспільства - Реферат

безпосереднім обранням президента скритими загальними виборами. Тут-то реалізується принцип волевиявлення народу, внаслідок чого забезпечується досить високий рівень демократизму, тому що обрання президента залежить від максимально можливого прямого волевиявлення людей; гарантується обрання президентом найпопулярнішого і авторитетнішого політичного лідера; реалізується незалежність завоювання посади президента від інститутів законодавчої влади, що посилює міцність поділу влади, забезпечує авторитет президентської влади. Але в таких умовах виконавча влада набуває не тільки незалежність, але й певні переваги над законодавчою владою і створюється прецедент домінування глави держави в системі державного управління. По-друге, форма президентського правління, що передбачає обрання президента в декілька етапів. На початковому етапі загальними виборами обираються виборщики (електори), а потім висловлюється компетентна думка виборщиків про того або іншого кандидата в президенти. Така форма президентства дещо ускладнює процедуру обрання самого президента, але обері-гає президентство від випадкового емоційного вибору. Нарешті остаточне рішення за компетентними виборщиками. По-третє, форма президентського правління, що передбачає обрання президента опосередкованими виборами. В одних випадках вони відбуваються з участю парламенту, як в Швейцарії, Туреччині і ряді незалежних держав співдружності. Є й інші форми президентського правління. Вони встановлюються недемократичним шляхом, зв'язані з позаконституційними методами завоювання президентської посади (військові пе-ревороти, двірцеві інтриги, змови та ін.), коли використовуються політична нестабільність та інші обставини, що складаються в країні. Саме в ряді країн Африки, Латинської Америки президентська влада встановлюється недемократичне. Президент кожної країни має певний обсяг компетенцій та повноважень, здійснює управлінську діяльність, виконує специфічні функції тощо. Серед форм помірної президентської влади є система президентства в Україні. Для форми помірної президентської влади характерно: президент є глава держави, головнокомандуючий збройними силами, призначає за згодою парламенту і зміщує главу уряду, призначає міністрів тощо. Проте президенту доводиться рахуватися з незалежністю і автономією регіональної виконавчої влади, яка може самостійно вирішувати багато питань і проблем господарської і соціальної діяльності. Система президентства в Україні введена на початку 90-х років.
Поняття громадянське суспільство бере початок від ідеї античного полісу. Філософи Стародавньої Греції розглядали громадянське суспільство і політичне суспільство або державу як синоніми. Такий підхід до визначення поняття громадянське суспільство і політична держава зберігся практично до XVIII ст. Проте з переходом від Середньовіччя до нової історії почалося формування громадянського суспільства. Починаючи з XVIII ст. поняття громадянське суспільство визначали суспільні, а в вузькому розумінні, майнові відносини, що визначали сукупність суспільних зв'язків як щось зовнішнє у ставленні до індивідів, як середовище, де розгортається їх діяльність. В античну епоху філософи Сократ, Платон та ін. висунули ідею природного права, тобто ідеального, незалежного від держави права, що випливає нібито з розуму і природи людини. В XVII-XVIII стст. прихильники вчення про природне право - Гроцій, Спіноза, Локк, Руссо, Монтеск'є, Гольбах, Кант, Радищев та ін. використовували його для критики феодалізму при обґрунтуванні природності та розумності буржуазного суспільства. Ставилось питання про свободу особи як громадянина суспільства, незалежно від держави, від суспільства, що існувало уже у природному стані і передувало державі, вважали, що громадянське суспільство - сукупність відносин громадян до держави. Природно, вважалось, що в громадянському суспільстві людині, індивіду законом гарантується вільний вибір форм його економічного і суспільного буття, утверджуються загальні права і тут немає монополії одного світогляду, панує свобода совісті та ін.
Особлива заслуга в розробленні теорії громадянського суспільства належить Георгу Гегелю, який вважав громадянське суспільство системою потреб, що базується на приватній власності, майнові і станові відносини, систему правових відносин. Георг Гегель розглядав громадянське суспільство як сферу матеріального, економічного життя та діяльності людей, вважав громадянське суспільство взаємозв'язаною системою соціальних спільностей людей, інститутів, приватних осіб, вплив яких регулюється громадянським правом і яке прямо не залежить від політики держави. Громадянське суспільство внутрішньо суперечливо. Багаточисельні його складові часто неспівставимі, не порівнювальні, нестійкі, зазнають конфліктів. Йде постійне протистояння, зіткнення приватних інтересів. Вирішення суперечностей можливе лише з допомогою держави. Держава є виразником абсолютної ідеї, світового духу. Якщо ж держава є відображенням загального духу, то держава і є вищою і найбільш загальною формою людського співжиття, а тому всі інші форми суспільної організації підкоряються їй. Ідеалізм Георга Гегеля проявляється тут у визнанні залежності громадянського суспільства від держави, що вважалась істинною формою об'єктивного духу, тоді як громадянське суспільство є лишекінцевою формою духу. Поняття громадянське суспільство використовує і Карл Маркс. На думку Карла Маркса, під громадянським суспільством розуміється організація сім'ї, станів, класів, соціальних спільностей, відносин власності і розподілу, взагалі форми і способи існування і функціонування суспільства, спра-вжнього життя і діяльності людини. На відміну від Георга Гегеля, який основою всього розвитку вважав світовий дух, абсолютну ідею, а до громадянського суспільства ставився як до кінцевої форми духу, Карл Маркс доводить, що саме громадянське суспільство становить першооснову будови людського співжиття і життєдіяльність громадянського суспільства є головною рушійною силою історичного прогресу. У листі до Анненкова (28 грудня 1846 р.) Маркс писав: "Візьміть певну ступінь розвитку виробництва, обміну та потреб, одержите певний суспільний лад, певну організацію сім'ї, станів або класів - словом, певне грома-дянське суспільство. Візьміть певне громадянське суспільство і ви одержите певний політичний лад, що є лише офіційне відображення громадянського суспільства". Згодом не досить чіткий термін громадянське суспільство Карл Маркс замінює чіткими поняттями: економічна структура суспільства, економічна база, спосіб виробництва та ін. Структура громадянського суспільства, історично обумовлена загальною об'єктивною закономірністю, охоплює особливі форми та відносини виробництва, класовий поділ, правові механізми, що захищають власне політику.
Громадянське суспільство, за Марксом, належить до сфери матеріальної, тоді як держава є елемент надбудови. Природно, громадянське суспільство - це сукупність суспільних відносин і політичних, соціальних інститутів поза межами політичної структури держави. Звичайно ж, громадянське суспільство - це таке суспільство, де головною діючою особою, суб'єктом
Loading...

 
 

Цікаве