WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Російська філософія - Реферат

Російська філософія - Реферат

достатку всім живим, а для воскресіння померлих. Потрібна загальна обов'язкова освіта, що розкриває здібності і характер кожного, вказує кожному, що має робити, і з ким - починаючи від шлюбу - має нести свій вантаж у справі перетворення сліпої сили природи в керовану розумом, у праці перетворення її із смертоносної в живоносну. Для воскресіння мертвих потрібне припинення ворожнечі, моральне єднання людей у спорідненні й активна регуляція природи шляхом знання, науки, техніки. Кожна людина, міркує філософ, живе за рахунок предків і має сплатити свій борг. Народження несе з собою смерть батькам. Кожне нове покоління випне у смерті покоління попереднього. "Ми живемо, - стверджує Микола Федоров, -не на чужий тільки рахунок, не на рахунок лише сліпої сили природи, а так само і на рахунок собі подібних, навіть найближчих, замінюючи, витісняючи їх, і таке існування робить нас не тільки недостойшши, але й злочинними. Оплачений борг є повернення життя своі'м батькам, тобто боргу своїм кредиторам, і через те - свободи собі". Філософ бачить у поступі ницість, оскільки кожне покоління перетворюється у засіб для наступного. Біологічно поступ полягає у поглинанні молодшим старшого, у витісненні синами батьків. Які шляхи, на думку Миколи Федоро-ва, ведуть до здійснення незвичайного проекту воскресіння мертвих. Реальне воскресіння основане на знанні. Усі люди стануть ученими. Наука стане практично дійовою. У Росії бачить Микола Федоров по-чатки плану воскресіння - у її родовому побуті, в общині, в служилій державі, в усвідомленні росіянами не прав, а вини і повинності та ін. Слов'янському племені належить розкриття думки про всезагальне об'єднання. Навіть невіруючі не в змозі довести, що воскресіння предків неможливе. Тому ніхто не має права ухилитися від завдання. "Об'єднаймося і повернемо їм життя", - закликає філософ. Певна річ, ідея воскресіння мертвих належить до незвичних, "запаморочливо-сміливих проектів" (Микола Бердяєв), у якій не з'ясоване питання про межі дії позитивио-реалістичного і містико-теургійного і магічного У розумінні воскресіння простежується вплив наукової освіти XIX ст. і переоцінка наукового знання. Микола Федоров усвідомлював, що висунений ним проект воскресіння померлих батьків постає нездійсненною утопією. І з цим треба погодитися. Тоді ж у проекті не можна не помітити приховану праведну волю людини, яка дозріла для іманентного, глибоко духовного життя. У філософії спільної справи знайшли відбиток суперечності філософсько-релігійної думки XIX ст.: слов'янофільства, з його старим набором ідей, і нового прогресивного світогляду, основаного на синтезі західної і східної цивілізацій. У XIX ст. російська філософія виділить істинне зерно "філософії спільної справи" і відкине ветху оболонку. Микола Федоров - характерне російське явище, великий людинолюб, виразник російської печалі про горе, страждання і смерть людей, російських пошуків всесвітнього спасіння, погляд якого звернений не лише у минуле, але й в майбутнє. Звичайно, не випадково під впливом ідей Миколи Федорова перебувало багато мислителів Росії: Василь Розанов, Сергій Трубець-кий, Микола Страхов, Іван Аксаков, Андрій Платонов та ін. Великий інтерес до ідей Миколи Федорова проявляв російський письменник-реаліст Лев Толстой і за, його словами, пишався тим, що живе "в один період з такою людиною".
Володимир Сергійович Соловйов (1853-1900рр.) народився у сім'ї видатного ро- сійського історика Сергія Михайловича Со-ловйова. Дід Володимира Соловйова, як і його прадід - священники. Володимир Соловйов закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. Захистив у 1874 році магістерську дисертацію "Кризис западной философии. Против позитивистов", у 1880 році - докторську дисертацію "Критика абстрактних начал". Академічна кар'єра Володимира Соловйова обірвалася після публічного звернення до царя зберегти життя народовольцям, організаторам вбивства Олександра II. У 80-ті роки, мріючи про відновлення єдності християнського світу, виступав за возз'єднання церков. Перші уявлення про його філософську систему можна скласти уже за назвами основних творів "Оправдайте добра" (1897); "Теоре-хическая философия" (1899); "Три беседы" (1900); "Жизненная драма Платона" (1898); "Смысл любви" (1894) та ін. На різних етапах духовної еволюції Володимиром Соловйовим глибоко осмислені, пережиті і засвоєні ідеї багатьох мислителів: філософія Стародавнього Сходу, Платона, патристика, середньовічна філософія, західноєвропейська думка - Іммануїл Кант, Георг Ге-гель, Микола Гартман, Артур Шопенгауер, Якоб Бьоме, досягнення вітчизняної філософської думки від слов'янофілів до Памфіла Юр-кевича (учителя філософа). Володимир Соловйов - автор оригінальної філософської системи, у якій основні риси російської релігійної філософії представлені особливо рельєфно. Філософ намагався створити цілісну систему, що зв'язала б в одне ціле запити релігійного і соціального життя людини. На думку Володимира Соловйова, в основу такої системи знання повинно бути покладене християнство як цілісне релігійне вчення, а не якісь окремі конфесії (православ'я, католицизм або протестантизм), як вважало багато філософських і релігійних мислителів до нього і після нього. Унікальність філософського підходу Володимира Соловйова в тому, що вчення носить екуменічний (вселенський) характер. Іншою особливістю філософії Володимира Соловйова те, що є намагання включити у християнський світогляд нові досягнення в філософії, історії і природознавстві і тим самим створити своєрідний синтез релігії і науки. У ранніх творах Володимира Соловйова є цілісний філософський світогляд, де представлені проблеми епістемології, феноменології, онтології, історіософії та етики. Тут же викладено уявлення про філософію, її предмет і функції в суспільстві. Філософія визначається як справа особистого розуму. Філософське пізнання є свідомо дія особистого розуму або окремої особи у всій ясності її індивідуальної свідомості. Суб'єкт філософії є здебільшого одиничне, як таке, що пізнає. Звідси висновок, що філософія є світогляд окремих осіб. Предметом справжньої філософії, за Володимиром Соловйовим, є всеєдність. У "Кризисе западной философии" дається визначення: "всеєдність є все-єдиний першопочаток усього існуючого. Цей всеєдиний першопочаток У своїй дійсності, що проявляється, яку пізнаємо у сфері нашого досвіду, має, безперечно, духовний характер. Ця духовна дійсність належить першопочаткові незалежно від нашої свідомості і перед нею".Джерела ідеї всеєдності лежать у слов'янофільській ідеї соборності, але надається цій ідеї онтологічна забарвленість всеохоплюючого космічного значення. Цікавими є прийоми обґрунтування Володимиром Соловйовим ідеї всеєдності. У творі "Читання про Боголюдство" Володимир Соловйов пише, що соціалізм - більш справедлива суспільна система, аніж капіталізм. Капіталізм породжує формальну рівність, а соціалізм йде далі, дає людям рівні права на саме життя - освіту, здоров'я, житло. На думку Володимира Соловйова, піклування соціалізму про матеріальну сторону життя цілком природне, справедливе і прогресивне, оскільки матерія так само
Loading...

 
 

Цікаве