WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Світ повсякденності - Реферат

Світ повсякденності - Реферат

потягу статей до любові до Бога і Вітчизни. Однією з провідних проблем філософського існування виступає і свобода. Свобода і необхідність, свобода і заборона, свобода і обов'язок, свобода і любов - ось лише кілька ракурсів, в яких розглядається свобода людини, особи, що виступає для цивілізованого людс-тва визнаним ідеалом соціального і індивідуального буття.
Проблеми філософії існування постійно виникали в процесі повсяк-денного життя, завжди цікавили філософів. Питання, зв'язані з долею індивідуального Я, його життя і після смерті, його морального шляху і меж свободи органічно включала в стародавності індуїстська ведицька традиція. Шлях до доброчесності людини і надію па рятівну роль знання у житті людини вперше в Європі поставив в філософії Сократ, а в філософії існування яскраво і недвозначно розкриває проблему щастя Епікур, що потім детально обговорювалася стоїками: Сенекою, Марком Аврелієм. В Середньовіччя філософія існування розглядала проблему людини в межах релігійного християнського світогляду.
Світ буденності, побачений через Бога - специфіка існування пошуку в Середньовіччя. Античну тему суттєвості людини, яка захоплюється утіхами і прикростями повсякденного життя відновлює епоха Відродження. Прогресивні уми епохи Відродження описують повсякденність як вулкан пристрастей і емоцій, що вирує. Властолюбство, жадоба, безглуздість, хтивість, пожадливість, страх, що процвітають в феодальному суспільстві, стають предметом філософського, соціального аналізу. І разом з тим філософи тоді ставили в усій величі гідність людини, що, па жаль, в багато чому забута. З XVIII ст. філософія надовго відвертається від індивідуальних проблем існування людини, зосереджуючи увагу на пошуках ідеального наукового засобу, що дозволяє проникнути далеко за межі повсякденного світу людини, наблизитися до суті речей, до логічних точних законів, що буденний світ чомусь часто ігнорує. Тоді же народжуються міркування Блеза Паскаля про убогість, нікчемність, мізерність і велич, мужність, героїзм людини. Філософ, психолог Давід Юм вивчає пристрасті, афекти, емоції людини, Жан-Жак Руссо розповідає про таємниці душі людини, про її моральність і емоції. XIX ст. приносить посилений інтерес філософії до суті і ролі людини, особистості в суспільному житті. Людвіг Фейєрбах, з одного боку, і Серано К'єркегор, з іншого, вивчають глибинні внутрішні переживання особистості, її емоції, страхи і надії, можливі і діаметрально протилежні шляхи виходу з етапу страхів до любові і гармонії.
В XX ст. проблеми існування людини займають значне місце в філо-софії: виникає напрям екзистенціалізм, що означає спосіб буття людської особи. Вперше поняття екзистенціалізму, тобто існування людини, вживає Сераио К'єркегор. Екзистенціалізм представляє те центральне ядро людсь-кого Я, завдяки якому це Я виступає не просто як окремий емпіричний індивід і не як "мислячий розум", тобто щось загальне (загальнолюдське), а саме як конкретна неповторна особистість. Екзистенціальний аналіз запропонований Лео Біневаигером. Це засіб аналізу особистості в усій повноті і універсальності її існування (екзистенції). За методом, справжнє буття особистості виявляється завдяки заглибленню її в себе з метою вибрати незалежний ані від чого зовнішнього життєвий світ. Обговорення людського буття, що концентрує суть світового буття, але між тим докорінно відрізняється від буття речей, від відносин речових, вели соціологи Мартіп Хайдеггер і Хосе Ортега-і-Гассет. У центрі їх уваги стояли проблеми соціального буття людини: пошук свого істинного Я, доля, розвиток людини в часі - все це екзистенціальні питання, що активно обговорюються. Сприйняття себе і сприйняття іншого, діалогічність спілкування, можливості і межі розуміння та ін. стали в центрі уваги досліджень і концепцій філософів Михайла Бахтіна, Мартіна Бубера, Жана Поля Сартра, який висунув ідею абсолютної свободи і абсолютної самотності людини серед людей. В сучасній протестантській філософії (Карл Гарт), в християнському персоналі (Едуард Муи'є), в російській філософії (Микола Бердяєв, Сергій Франк та ін.), в українській філософії (Володимир Танчер, Олександр Лобовик) піднімається проблема людини і Бога. Психоаналітичний напрям в філософії існування людини, що утворило згодом ряд синтезів з іншими філософськими концепціями, відіграло значну роль у розробці екзистенціальних проблем людини. Філософія тісно перепліталася з психологією. Великий вклад у розробку проблем людської свободи, щастя, пошуку вищих орієнтирів та ін. внесли Еріх Фромм і Семен Франк. Та марксизм не звертався до екзистенціальних проблем. Суспільство розглядалося марксизмом як об'єктивний організм, що закономірно функціонує.
Для людини, поглибленої у повсякденність, буденна картина дійсності єдина і окрема. Світ повсякденності єдиний, тому що жодні інші світи, будь-то космічні простори або райські кущі, людину, зайняту буденними справами, просто не цікавлять, їй однаково, є вони або немає. Світ повсякденності реальний, чуттєво даний, що безпосередньо переживається: світ повсякденності вагомо тисне практичними турботами, пристрасними захопленнями і соціальними нормами, що пропонує одні дії і забороняє інші. В повсякденності, від моменту ранкового просипання до моменту виключення світла на ніч, людині нерідко ані на хвилину неможливо відволікатися від клопоту і обов'язків, перенести увагу на високі матерії, поцікавитися, чи існує ще що-небудь, окрім щоденного вставання і титанічної боротьби, що обступають зі всіх сторін турботами. Спосіб повсякденного людського буття знаменитий німецький філософ сучасності Мартін Хайдеггер від того і назвав турботою. Буденна картина світу повсякденності далека від зображення Всесвітньої місії людства і приписування йому якихось особливих обов'язків. Головне - прожити життя.
Повсякденне життя багате дивними явищами і подіями. Багатьом пам'ятний трагічний вибух двох пасажирських поїздів поблизу Уфи. Фахівці висловили тоді немало здогадок про причини трагедії, що, певніше всього, відбулася через випадковий (викинутий з вікна недопалок?) спалах газу, що витікав з трубопроводу, який проходив вздовж залізничного полотна. Тоді не до того, щоб звернути увагу на майже неймовірну обставину: підірвалися два зустрічних поїзди Челябінськ-Новоросійськ і Новоросійськ-Челябінськ, що слідували під одним номером. Імовірність такої події майже нульова...
Непоясненні збіги зустрічаються в житті будь-якої людини і раціональ-ному поясненню не піддаються. Зустрівши людину, яку давно не бачили, дивуєтесь: "Це ж треба! От так зустріч!". Справді, з точки зору імовірності таказустріч малоймовірна. Але, отже, в житті трапляються і куди більш дивні збіги... Ще в дитинстві Людовику XVI астролог пророкував, що йому потрібне берегтися 21 числа кожного місяця. Король прислухався до засте-реження. І все-таки, як говориться, від долі не втечеш. 21 червня 1791 року Людовика XVI і королеву арештували, коли вони намагалися втекти з Франції. 21 вересня 1792р: Франція скасувала королівську владу і проголосила Республіку; 21 січня 1793 р. короля
Loading...

 
 

Цікаве