WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Світ повсякденності - Реферат

Світ повсякденності - Реферат

біологічно-го годинника в циклічних умовах, що змінюються, змогли вижить тільки ті організми, стан яких змінювався в такт зі змінами середовища. Так, з нас-танням зими в середніх широтах багато тварин впадає в сплячку, і це допо-магає їм пережити несприятливий період. Ведмідь не встиг з якихось причин упасти в сплячку, або розбуджений, не доживає, як правило, до весни. Яблуня, що раптом розцвіла пізньої осені, майже завжди гине. Безладні за часом, хаотичні зовнішні впливи згубно впливають на живі організми.
Біоритми впливають і на дієздатність людини. Дієздатність має два періоди: з 10 до 12 години і з 16 до 18 години. Вночі дієздатність знижується, особливо в інтервалі з 1 до 3 години ночі. Лікарі прийшли до висновку, що багато ліків ведуть себе подібно отруті. Виявляється, далеко не байдуже, коли, в які години хворий приймає прописані йому ліки. Людям, наприклад, що страждають виразковою хворобою, потрібно переносити час їжі па ніч -саме тоді їх організм краще схильний приймати їжу. Добовий ритм варто враховувати при лікуванні алергії. Дослідження показують: чутливість до такого основного алергену, як побутовий пилок, досягає свого максимуму ввечері. А краща опірність організму припадає на пізній ранок. Людям, які не можуть похвалитися здоровим серцем, варто особливо пам'ятати, що дієздатність серцевого м'яза протягом доби - двадцяті чотирьох годин -не однакова - двічі на добу, о першій годині дня і дев'яти вечора - дієздатність серцевого м'яза падає до мінімуму. Сезонні ритми у багатьох людей висловлені дуже чітко. Весною обмін речовин в організмі активніший, аніж восени і взимку. Людина йде з життя в свої несприятливі дні, існування яких допускав ще 25 століть назад стародавиьогрецький лікар Гіппократ. Саме в дні зниження фізіологічної активності організму, померли російський цар Микола І і болгарський цар Борис II. В такі дні розбилися Валерій Чкалов, Юрій Гагарін, загинули при наземних випробуваннях три американських астронавти корабля "Аполлоп", французький льотчик і письменник Антуап де Сент-Екзюпері у свій несприятливий день не повернувся з розвідувального польоту... Розгадка вічної таємниці людських відносин, стосунківзиайшла відбиток в "законі поосигіхроипості організмів". Суть закону в тому, що два організми синхронні за біоритмами, тобто сумісні, якщо їх народження сталося в аналогічних факторах космічного впливу, що повторюються. Асинхронні біоритми у Санд і Мюссе, Ахматової і Гумільова. Вони, що називається, створені один для одного, але разом бути не могли і розстались. Несумісність біоритмів Катерини II і Петра III стала причиною не тільки насильницької смерті Петра III, але й появи на світ їх недалекоглядного сина - Павла І. Його п'ятирічне перебування на троні спиралося на фаворитів Аракчеєва і Кутайсова, що викликало незадоволення серед придворних, в результаті чого Павло І убитий. Підтверджено: ідеально синхронні біоритми організмів французького короля Людовика XV і його фаворитки, яка увійшла в історію, маркізи де Помпадур, російської цариці Анни Іоановни і її фаворита Ернста Бірона. Ідеальна синхронність біоритмів тісно зв'язувала Джорджа Кеннеді і Мерілін Монро, Павла Дибенко і Анну Колонтай, Івана Тургенєва і Паоліну Віардо, Сергія Єсеніна і чарівну танцюристку Айседору Дункан. Фактор сумісності зближує людей і в професійній діяльності. Синхронні біоритми Олександра Невського і Георгія Жукова та ін. Знання про біоритми має велике значення у практичному житті людей.
Суть не в тому, щоб чітко зафіксувати, що в людині соціальне, а що - біологічне. Якраз такі фіксації відривають одне від іншого. Прагнення звести мету філософії до створення логічно несупереч-ливих визначень обертається підтримкою існуючого розриву між двома культурами - природнонауковим і гуманітарним знанням. Ще одна проблема філософії існування - комунікація, міжособисте спілкування, що тісно переплітається з проблемою Добра і Зла, моральності і аморальності. Чи може людина правильно зрозуміти іншу людину і як скористається таким розумінням? Чи може людина співпереживати іншому, а він, в свою чергу, іншій людині? Чи вічна самітність, що надто тяжіє і чи можливо її подолати? Що ж робить можливим якесь "світле братерство" людських душ, які дружно живуть без заздрощів, ненависті і жорстокості? Світосприйняття, основане на причетності до всього живого, тяжко уявити біологічно запрограмованим. Адже світосприйняття створюється в нерозривному зв'язку з розвитком моральної свідомості. Живу природу не можна знищити не просто тому, що завдяки цьому ліквідується джерело живлення, дихання, тобто суто фізіологічне існування людей. Якщо вважати спілкування однією з найважливіших специфічних властивостей людини, то культура спілкування, його якості формуються від різноманіття зв'язків, в тому числі і зв'язків з природою. Відторгнення від себе живих істот, відсутність співчуття до них і зацікавленості в збереженні життя не дозволяють розвинутися хисту до співчуття, співучасті, співробітництва, взаєморозуміння. Людина не може розкрити, реалізувати свою родову суть, якщо відмовляється, свідомо або несвідомо, від єдності з живою природою, від належності до неї не тільки за походженням, але й за самим змістом існування. Тому широкий рух проти загрози ядерної катастрофи, проти небезпеки повного зникнення життя на Землі є справді загальнолюдським і складає основу сучасного гуманістичного світогляду.
Філософія існування займається з'ясуванням шляхів і факторів, сприятливих виникнен ню і формуванню почуття страху, сорому, любові, свободи та ін. Страх - емоція, що виникає в ситуаціях загрози біологічному або соціальному існуванню індивіда і спрямована на джерело дійсної або уявленної небезпеки. На відзнаку від болю і інших видів страждання, що викликаються реальною дією небезпечних для існування факторів, страх виникає при його упередженні. В залежності від характеру загрози інтенсивність і специфіка переживання, страх варіює в достатньо широкому діапазоні відтінків (побоювання, боязнь, переляк, жах). У соціальному розвитку людини страх виступає як один з засобів виховання: страх осуду, що сформувався, використовується як фактор регуляції поведінки. Зважаючи на те, що в умовах суспільства індивід користується захистом правових і інших соціальних інститутів, підвищена схильність людини до страху лишитися пристосовності. Виховання стійкості до страху звичайно спрямоване не на визволення від страху людини, а на вироблення уміння володіти собою за наявності страху. Сором - емоція, що виникає в результаті усвідомлення людиною реальної або фіктивної невідповідності його вчинків або тих або інших індивідуальних проявів прийнятим в суспільстві і самимнормам, що поділяються ним, і вимогам моралі. Сором - повністю соціальне зумовлена емоція, що формується в походженні людини, в ході соціального засвоєння етичних норм і правил поведінки конкретного суспільного ладу, конкретної культури. Але в поле зору філософії потрапляють не тільки емоції страху, сорому та ін., але й любов - велика світла творча сила, любов у всіх її проявах та іпостасях - від
Loading...

 
 

Цікаве