WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Світ повсякденності - Реферат

Світ повсякденності - Реферат

але й пам'яті про нетлінні цінності в системі людських відносин, стосунків, створених незліченною чередою генерацій людей, незалежно від місця і часу їх буття, від соціально-політичного ладу.
Так, колись Олександр Пушкін сказав: "Хоть каплю добра". Ці слова, як ніколи чітко відбивають "благодійність". І як добре, справді, говорилося в старовину, що це - жертвування "на страждуче і нужденне людство". Чорнобиль показав, що запас доброти народної, співчуття, причетності до чужого горя справді незнищуваний і невичерпний. Але доброта, прихильність людини до людини повинна стати повсякденністю, не спалахувати лише в трагічних екстремальних ситуаціях. Ось чому в світі повсякденності сам набір настанов, рекомендацій, пропозицій буденної свідомості включає безліч суперечливих один одному тверджень, ставлячи індивіда перед необхідністю вибору тієї або іншої позиції, ґрунту основи в конкретній ситуації. Розвиваючись і змінюючись, життя породжує нові ситуації, не передбачені життєвою мудрістю. Це характерно для переломних епох, в смугу різноманітних смут, коли старі цінності і культурні настанови руйнуються, створюючи нормативно-ціннісний хаос, а нові тільки-тільки визрівають в прихованих глибинах масової свідомості. Адже в сучасних умовах панівним психологічним типом в суспільстві стала людина збайдужіла, а ні в чому і нічим по-справжньому не зацікавлена, яка легко висловлює будь-які слова, але аж ніяк не переживає надто глибоко, розучилася соромитися і зневажати, ненавидіти, працююча без задоволення і в півсили, а іноді, через відсутність роботи, не трудиться, шукаючи, куди б докласти знання, руки; людина, в якій, разом з катастрофічним вивітрюванням громадянських почуттів, навіть і суто особисті якось обезбарвились і засохли. Суспільство, як у своєму врятуванні, потребує демократизації, що розгортається, триває, але досі ще серйозно не довело своєї здатності, спроможності до демократії. І які б не були морально психологічні "виходи", що пропонуються суспільством індивіда, все ж індивід не може прийняти їх без власного особистого відчуття і осмислення. Запас доброти, схильність до підтримки, допомоги - звідки це у людини? Чи можна рух душі вважати відображенням природи людини, її натури? Адже зла, ворожнечі, ненависті настільки ще достатньо в світі, що той чорний "диявольський" початок може бути сприйнятий за головне. Ось отут-то і виявляється, що самопочуття людини, як природної суті, таємно або явно завжди в вирішальній проблемі добра і зла. В біблійній легенді про гріхопадіння теж відображено "біологізаторство" - адже скуштувати, вкусити плід дерева пізнання навело насамперед на відкриття плотських утіх, відкриття дітородіння, як нового засобу існування. Почалося живе життя людства зі всіма його колізіями, породженими розщепленістю людини на ті-ло й дух. Природно, біологічне і соціальне в людині давня, як Всесвіт, як цивілізація, проблема.
Повсякденне життя - це не тільки звичне, спокійне, "накатане" існування, за якого день-у-день і рік-у-рік відтворюються одні і ті ж емоційно-нейтральні ритуали (встав, вичистив зуби, поїв, пішов на роботу, по читав пресу, подивився телевізор і т. д.). Це і відкриття, і потрясіння, і розчарування, і захоплення. Все це плин повсякденності. Адже ж ще недавно багатоликі проблеми людинознавства препарувались настільки раціоналістично і соціально-політично, що ніяк не вдавалося прописати в них і поняття душа. В повсякденному житті постійно користуємось поняттям душа для самовираження (душа радується, душа вимагає, душа болить}, для оцінки ставлення до інших людей і їх характеристики (душа не приймає, споріднена ду ша, піднесена душа, боягузлива душа і т. д.). Мабуть, тут цілісне самопочуття процесу життя, певний стан внутрішнього світу лю дини. Серед щоденної суєти приходять вищі життєві одкровення. Спектр філософських проблем існування ширше та багатоманітніше. Найважливіша проблема - це саме життя, її онтологічне, тоб то укоріненність, що розвивається в інших вимірах дійсності, що виходять за межі повсякденного світу (Бог, Космос, потойбічне існування та ін.). Реальне життя людини квантоване насамперед біологічно: народження людини та її смерть видирають з загального буття те, що належить окремій людині. В таких межах життя безперервне в тому, що його основу становить безперервний процес взаємопроникнення біологічного і соціального і навпаки. Коли йдеться про круті повороти в житті, про душевний перелом або про переломний вік, то повсюди беруть співучасть природно-біологічні і суспільно значущі імпульси, прориви, становище. Ці імпульси, навіть немож-ливо чисто виділити, тому що проживаються і переживаються непо дільно. Звичайно ж, життя, що складається як якась доля - шлях, що припускає питання про співвідношення у долі моментів неминучості, випадковості і вільного вибору самої людини.
Людське життя має фази розвитку: дитинство, юність, зрілість і старість, і всякий раз життя приносить людині і утіхи, і прикрість, гіркоту, жаль, смуток, горе, біль. І, мабуть, не можна погодитись з думкою, яка існує серед філософів, що знання соціальних проявів людини зовсім не обов'язкові, а досить судити вчинки по суспільно значущому продукту. Так, справді, життєдіяльність - особиста справа кожного, але вимагається пристойна поведінка в суспільстві. А якщо це дитина? Якщо її двійки і невміння, витівки в школі - результат хворобливого стану? В педагогіці, в вихованні дітей важливе знання не тільки здоров'я або нездоров'я, але й генетичної неоднорідності дітей, що випливає з відмінності і міри природної обдарованості. А до досліджень способу життя людей не доходять руки. Куди вже до вивчення генетичної різноманітності! Адже важливі соціальні джерела поведінки! Але так от і доводять люди один одного до інфаркту: соціальний тиск ситуації, підчас непорівнянної тендітності людського організму. Тому ставлення до людини як до біосоціальної істоти - питання не тільки теорії, а і практики людського спілкування. А важливо знати і сумісність один одного, знати почуття, що дозволяють слухати, чути, відчувати, сприймати. Правда, є вчені, що вважають, що людина здатна одержувати інформацію не вдаючись до використання почуття, вважають, що розум людини має деякі досі ще не розпізнаними, незрозумілими можливостями, що робить можливим сприймання інформації окрім почуття, тобто є надпочуттєвим сприйманням.
Існують і біологічні ритми - періодичні зміни характеру і інтенсивності біологічних процесів і явищ в живих організмах що повторюються. І це важливо і при визначенні поведінки людини в побуті, в суспільстві, в осо-бистому житті та іп. Біологічні ритми реалізуються в тісній взаємодії з нав-колишнім середовищем і відбивають особливості пристосування організму до факторівсередовища, циклічно змінюються. Обертання Землі навколо Сонця (з періодом один рік), обертання Землі навколо своєї осі (з періодом в 24 години), обертання Місяця навколо Землі (з періодом 28 днів) приводять до вагань освітленості, температури, вологості, напруженості електро-магнітного поля тощо, служать своєрідними датчиками часу для
Loading...

 
 

Цікаве