WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Світ повсякденності - Реферат

Світ повсякденності - Реферат

його не стало. Життя підтверджує, що можуть піддаватися сумніву або запереченню істинності або справедливості якихось початкове прийнятих сформульованих поглядів.
За принципом навколо суб'єкта і будується буденна свідомість, і тим-то свідомість докорінно відрізняється від науково-теоретичного пізнання, що бажає мати уявлення про об'єкт пізнання і, взагалі, розглядати будь-яке явище дійсності як об'єкт. Арсеналом обслуговування практики діяльності людини, буденної свідомості є норми і цінності, рекомендації і пропоновані формули, заклики і заборона. Найціннішою якістю людини є уміння викликати у людей ентузіазм і розвивати те, що е кращого, раціонального в людині з допомогою визнання її гідності і заохочення. Ніщо інше так сильно не б'є по честолюбності людини, як критика навколишніх. Маніпуляція піднесення передбачає уміння поділитися всім позитивним з іншою людиною, але так, щоб їй здавалось, нібито вона одержує не подільчеське, а її, своє, все що їй недодано. Людська база засобу піднесення - поступове відчуття всіма, без винятку, людьми, їх неповноцінності. І що тут зробиш? Такі є люди. Від народження до смерті. І треба з цим рахуватися. Людина потребує суспільного визнання. Зауважимо, не особистого, а суспільного. Але саме такий елемент особливості людської натури і є якраз головний дефіцит в житті людини. Історія має безліч прикладів того, як навіть відомі люди прагнули до визнання величності власної значимості. Джордж Вашингтон хотів, щоб його називали "Ваша світлість Президент Сполучених Штатів", а Христофор Колумб клопотав про титул "Адмірал океану і віце-король Індії". Катерина II не бажала відкривати листи, на яких відсутнє: "її імператорській Величності", а місіс Лінкольн, як тигриця накинулась у Білому будинку на місіс Грант з криком: "Як ви смієте сідати в моїй присутності, без мого запрошення!". Людина, яка на троні, не відіграє у вирішенні її ділових справ такої ролі, яку відіграють люди, які оточують її. Челядь тронної особи показує, що бачить на троні саме її, а не когось там, що саме вона єдино заслужена людина. Саме неправдиве на Землі, мабуть, правда: всі знають її і всі невпевнені, що нею володіють.
Зрозуміло, не вірно вважати, що повсякденна свідомість людей складається тільки з завмерлих стереотипів, непорушних схем, рецептів, обмежуючи поведінку людей жорсткими рамками. І та складова буденної свідомості - здоровий сенс, дає можливість людям правильно оцінювати зміни в суспільстві, ситуацію, що складається, пристосовуватися, вести відповідно з обставинами, дотримуватися свого людського інтересу в усіх перепитіях життя, повсякденності. Саме це логіка соціальних норм, логіка досягнення мети.
Буденна свідомість не тільки компонент знання, але й пронизаний буденними уявленнями повсякденний світ - світ переживань. Для визначення світу переживань філософія і психологія користуються поняттями: емоції, почуття, високі почуття, пристрасті, стан, емоційний тон, радощі, захоплення, страх, смуток, печаль, здивування та ін. Ці поняття вживаються і в буденному вжитку, хоча над їх сенсом і змістом буденна свідомість спеціально не міркує. Переживання - істотний компонент буденного життя, емоційно забарвлений стан внутрішнього світу людини. Люди в переживанні злиті з переживаючим. Переживання виникає без відстороненості, без дистанції. Соціальні політичні, економічні, духовні дії викликають приємний або неприємний стан людини, що охоплюють те або інше почуття. Переживання виникають спонтанно (хоча викликаються і навмисно) і неможливо водночас переживати і чинити відповідні дії на власні почуття, тому що відповідні дії роблять переживання предметом аналізу, що перебуває в минулому, за межами актуального моменту. За змістом переживання найрізноманітніші: позитивні і негативні, короткочасні спалахи емоцій, настроїв та ін. Форму переживань набувають і всі види ціннісних відношень, стосунків.
Природно, життєвий світ, буденність, буденна свідомість, світ переживань та ін. не вичерпують уявлення про світ повсякденності. Для повнішого, всебічного обґрунтування визначення в повсякденному світі виділяються і його важливі риси: наявність базового знання, системи релевантностей, тобто зближення і поваги один одного, фонове чекання та ін., без яких неможливі погоджені дії.
В людському житті як цілісності, що об'єднає всі форми буття людини, в світі повсякденності, особа виявляється нібито полюсом пересікання, перехрещення усіх форм життєдіяльності, далеко не повністю (і не рівно) освоюючи і здійснюючи ці форми, що служать основою для формування індивідуальних стилів публічного (державного, політичного та ін.), приватного і особистого життя особи. Приватне життя - це життєвий простір особистості, що вона структуралізує і заповнює відповідними формами життєдіяльності, виходячи з своїх особистих і приватних інтересів. Це її спосіб буття у світі, де відбивається, в специфічній формі, загальна природа людини і її життєдіяльність, що відбувається в конкретно-історичних умовах.
2. Єдність природно-екологічних і соціальних основ життя людини
Філософія існування - напрям сучасної філософії, що виник в 20-х роках XX ст. в Німеччині, а потім у Франції, а в 40-х -50-х роках поширився в багатьох країнах Заходу і Сходу. Джерела філософії існування - феноменологія Гуссерля, релігійно-містичне вчення К'єркегора. В процесі повсякденного життя кожної особи, в процесі розгортання індивідуального буття народжуються філософські проблеми існування. Зростаючій людині світ повсякденності пропонує більш-менш збалансований набір стереотипів поведінки і сприйняття. Але світ повсякденності ніколи не забезпечує повної безконфліктності розвитку свідомості, не створює психологічну обстановку, де можна зберегти, устерегти душу від суперечностей і ударів долі.
Суспільство для людини те природне середовище, поза яким не-можливе її життя. Але ж людина, говорив Федір Достоєвський, є таємниця, її треба розгадати, а якщо ж будеш розгадувати все життя, то не говори, що втратив, згаяв час: я займаюся цією таємницею, бо хочу бути людиною. Істотно те, що загальнолюдська мета: збереження життя на Землі створює нову систему координат для розуміння людини, її повсякденні турботи про хліб насущний, про чисте повітря для дихання, про чисту воду, своє здоров'я і здоров'я своїх дітей не можуть виключатися з сфери теорії. Загально-людський початок в життєдіяльності людини базується саме на тому простому факті, що всі - живі єства, живі істоти, а життя є вищою цінністю для кожного. Свідомо жертвують життям в граничних ситуаціях, коли проблема вибору стоїть настільки гостро, коли, власне, і немає вибору. Але і природний для моральної людини вчинок вимагає- великої мужності, великої сили духу. В ши-; рокій історичній перспективі суспільного прогресу людина має колисьнабути таких соціальних умов існування, за яких життя стане абсолютом, безумовною і недоторканною, ні за яких обставин, цінністю. Поступово у буденний лексикон повертаються слова: милосердя, шляхетність, великодушність, благодійність та ін. Але це повернення не тільки слів,
Loading...

 
 

Цікаве