WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Світ повсякденності - Реферат

Світ повсякденності - Реферат


У вивченні повсякденної реальності особливе місце займає філософія. Але філософія не претендує на максимальну об'єктивність, не прагне повністю вирватися за межі рекомендацій повсякденної свідомості, а формулює свою версію, або, вірніше, різноманітні версії того людського світу, в якому існуємо. Різноманітні моделі повсякденного життя людини існують один з одним, доповнюють один одного, вступають в суперечність, утворюють синтез. Звертаючись до проблем сенсу і мети життя, значення смерті, важливості дружби, самих ритмів життя кожного індивіда та ін., сучасні філософи, ведучи вільно полеміку, знаходять взаєморозуміння в судженнях і визначеннях не тільки зі своїми сучасниками, але й відшукують джерела визначення тих або інших явищ світу повсякденності у філософів античності, Західної Європи, Китаю та ін. Філософ, як правило, не приховує своє особисте кредо, висловлюючи міркування про повсякденність і зв'язаних з ним явищ, подій та ін., не обмежується якимось окремим конкретним періодом історії, локальною культурою або вузьким пластом значень. Поле творчого пошуку філософа - вся історія культури цивілізації. І отут-то можливі найрізноманітніші порівняння, аналогії та ін. Міркування філософа про проблеми повсякденності мають узагальнюючий характер. Сфера інтересів філософів широка і багатоманітна. Філософи іноді далекі від звичайної дійсності, вивчаючи ті пласти реальності, що, так би мовити, піднесені над повсякденним життям. Так, онтологія - теорія буття, взятого в широкому розумінні. Гносеологія - теорія пізнання - зосереджує увагу на тонких механізмах осягнення світу і конструювання його образів. Методологія покликана обслуговувати теоретичне пізнання і зайнята емпіричними процедурами та ін. Логіка - частина філософського знання, з'ясовує специфіку законів мислення.
І філософи, що раніше і не думали досліджувати буденність подій і явищ, буття і побутового життя людей, в XX ст. зосереджують зусилля і увагу саме на повсякденності побутового життя. Вперше починає вивчення повсякденного життя людей, їх побуту німецький філософ Едмунд Гуссерль - людина, яка бажала знайти основи раціональної "чистої свідомості", відділеної від буття і свідомості конкретного індивіда (суб'єкта). Але вирішити проблему повсякденності світу Едмунду Гуссерлю не вдалося, її вирішення виявилося неможливо без звернення до повсякденної свідомості людини і соціальних спільностей. І Едмунд Гуссерль вводить поняття жит-тєвий світ.
Поняття життєвий світ - сукупність усіх можливих або дійсних горизонтів досвіду людського життя. Єдино реальний, даний в відчуттях життєвий світ протистоїть світу природно наукових і математичних абстрак-цій, що генетичне зв'язані з "допредикативним" досвідом життєвого світу. Буденне життя протистоїть природнонауковим теоріям. Для дослідників сфера понять, категорій різноманітних теоретичних формулювань іноді виступає істиннішою, аніж суттєво зрозуміла дійсність. І сама реальність життя, сповнена випадковостями, іноді недосконалістю явищ і подій, форм і засобів реалізації різноманітних життєвих проблем, багатоманітної чуттєвої конкретики виступає менш значною, аніж наукова картина реальності. Вивчення життєвого світу є засобом поєднання наукової картини світу з потребами повсякденної людської діяльності. Сама буденність: щоб не замер-знути, люди одягаються; щоб мати притулок, пристанище і їжу, люди організуються, об'єднуються в колективи; щоб задовольнити потреби, люди організують виробництво, тобто на кожний запит буття, свого єства люди відповідають тим або іншим компенсаційним забезпеченням. У такому випадку, що ж таке розлад, протистояння людини людині? Хіба завойовувати планету легше, аніж знайти спільну мову, розгадати підступність чужих задумів, вистояти проти запущеної кимось інтриги, люті, сповненого в людині зла? Жодні природні катаклізми, будь то ураган або землетрус, повідь або пожежа, не здатні розладнати плани людей сильніше, аніж недобра або навіть просто неузгоджена воля однієї людини. Взаємодія людей, ззовні шляхетна і прекрасна, піднесена, чуйна, рідна, при зближенні, або навпаки, припиненні стосунків буває різко міняє стан, навколишнє соціальне середовище, м'якість раптом усвідомлює не як якась притаманна комусь властивість або становище, а як початок відчуження. Чому так трапляється, буває? На питання чому немає видимої відповіді. Пам'ятається відоме висловлювання Дениса Івановича Фонвізіна: "Такий сей світ, а чому він такий, того не відає ані розумний, ані дурень". Адже допитливість, жадібність до знань та цікавість - в крові людини. І чого тут судити-рядити. Закон забороненого інтересу непорушний, чого невільно, те й кортить: ніхто не виняток, обов'язково крадькома загляне в шпарину, з необхідністю, але кожний хоче знати "таємницю". Таке життя. Така буденність. Життєвий світ - сукупність інтерсубє'ктивно поділеного досвіду, повсякденного життя, що включає сприйняття природних об'єктів і людських есте, матеріальних і символічних продуктів людської діяльності. Наукова картина реальності бере початок ще з класичного раціоналізму, який вважав, що за неясністю, невиразністю, таємничістю потрібно побачити твердий каркас законів, зародження "станового хребта" досвідного процесу.
Ще в кінці XIX - на початку XX ст. дослідження філософів показали, що в сфері буденних уявлень і переживань, становища та настанов свідомості в повсякденному житті людей складаються пізнавальні інструментарії замість відображення суттєвості світу, формулюються різноманітні теорії, концепції, і часто повсякденність людей стає світом теорій, що виростає з повсякденного життя. Але й світ мрії та сподівань, марення, світ мистецтва і навіть світ потойбічний, що залежать від повсякденності, вплетені в досвідне мереживо життєвого світу. Людина не знає про методи гіпотетичного, тобто основаного на гіпотезі домислу, здогадки посмертного існування, навіть не може уявити про загробне, замогильне, потойбічне життя, та й взагалі, чи загробне життя є, то яке воно потойбічне життя, чи схоже на земне або нагадує переживання в умовах зміни свідомості та ін. У буденність, у світ твердих поділених предметів і чуттєвих відчуттів людина повертається, поки живе, від всяких своєрідних переживань. Повсякденність - джерело і вмістилище будь-яких варіантів реальності.
Повсякденне життя, виступаючи злитим процесом, що охоплює існування всіх інших відомих людині "світів", є єдиний універсум, що володіє своїми власними внутрішніми законами. Німецькі соціологи Альфред Шюц і Томас Лукман ґрунтовно розкривають особливості повсякденного світу, його відмінності від світу природи. Однією з важливих особливостей повсякденності є інтерсуб'ективність. У спілкуванні, в постійно відновлюваному контакті, зв'язках людей виникає і формується дійсність, повсякденність, її провідні складові не предмети і процеси самі по собі, а людський зміст. Надані речам і стосункам значення складають суцільне полотно буденноїдійсності. Соціальні ж предмети і їх значення залежать від сприйняття і розуміння їх суспільством, окремими соціальними спільностями, верствами,
Loading...

 
 

Цікаве