WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Світ повсякденності - Реферат

Світ повсякденності - Реферат


Реферат на тему:
Світ повсякденності
1. Світ повсякденності: поняття, суть
Повсякденність, буденність - побут, побутове життя. Повсякденність - здійснюваний день у день, завжди постійний, безперервний процес буття, життєдіяльності людини. Світ же повсякденності - світ, де щодня і щогодини живе і діє, творить людина. В повсякденному світі народжуються люди, і в світі повсякденності, в побуті люди помирають. Тут же, в повсякденному світі, кожна людина радується, а буває і плаче, тужить і сумує, журиться, переживає. Тут же, в повсякденному світі, люди конфліктують один з одним, сваряться і вирішують конфлікти, суперечки, миряться, творять та ін. Тут же, в повсякденності, кожний любить іншого і кожний іноді ненавидить іншого. І в плині подій і явищ: політичних, соціальних, духовних, люди і не помічають повсякденності.
Якщо людина задається питанням: в якому ж світі живуть люди - в світі проблем або їх розв'язання, суєти та надій, то палітра відповідей - строката. Так уже трапляється, що люди до всього підходять неоднозначне і в усьому навколишньому встигають помітити те, на що люди, які поруч, навіть уваги не звернуть. Задовольнити жадобу, прагнення людини - рівносильно позбавити її бажань. У відомій українській казці розповідається, як один бід-няк все мріяв поїсти княжого блюда - вареників з сиром, хоча б трохи; нарешті, князь дав йому повну відерну макітру вареників з сиром і напрочуд - бідняку відразу ж розхотілось їсти вареники, що їх так нестерпно бажав. Ах, що за безрадісна річ - задоволене бажання! Отримаєш бажане - і випробуєш одне лише розчарування. Якщо коли-небудь захочете впоратись з будь-якою людиною (непокірною, примхливою або нехай капризною і безглуздою) -позбавте її бажань. Побачите - як стане така людина ручною. Перемога над нею набагато сильніша, ніж якщо б навіть впливати на неї фізично. О, це велика властивість людей. Така властивість виручає і рятує людей. Ах, якби їй бути завжди! Та природа, невичерпна в проявах, своєю витіюватістю, торкнулася людей ще й тим, що наділила людські єства невсипучою гостротою сприйняття зовнішнього предметного світу, природа тоді ж завуалювала їх чутливість один до одного, через що всі перемоги цивілізації над таємницями універсуму незрівнянні з поразками кожного, якщо не сказати усіх, і в міжособовому спілкуванні, і на полях побутових битв, і в індивідуальних війнах один з одним. Ось чому, мабуть, філософія століттями ігнорувала звичне побутове життя, віддаючи перевагу речам складнішим і проблематичним: Істині, Добру, Красоті, суттєвим визначенням буття. А між тим, тільки в межах звичного, досвідченого світу виникають і розквітають усі інші світи: світ мистецтва і науки, світ фантазії і мрії, загадкові хащі математики і сплячі хмари релігії. І тільки за всіх ілюзій безпосередньою вірогідністю володіє життєвий світ буття.
Світ повсякденності досліджується і описується не тільки філософією, історією, але й етнографією, соціологією, культурою. Буденне життя відбивається в образотворчому мистецтві і в історії. Відновлюючи хронологію подій і явищ в попередні періоди життя суспільства, історія описує і повсякденність: побут, традиції, право, звичаї, конкретний досвід, ту "плоть і кров", з якої формуються будь-які події: значущі і доленосні. Щоправда, та змістоутво-рююча активність мас, яка творить культуру в її історії, далеко не завжди потрапляла в сферу уваги істориків. У кінці 20-х - 30-х років створюється історична школа, її організаторами стали історики і психологи Марк Блок і Люс'єн Февро. Особливість історичної школи полягала в тому, що її представники вивчали свідомість не тільки видатних особистостей, які залишили слід в історії, але й масове, притаманне так званій "безмовній більшості", суспільства. Такі дослідження не самомета, а повне підпорядкування дослідження з'ясуванню важливої ролі масової свідомості в функціонуванні суспільної системи. Активна роль людини в створенні повсякденності і історії стала основним в дослідженнях прихильників історичної школи.
Багато хто з істориків, етнографів, соціологів, досліджуючи по-всякденне життя людини, насамперед, зосереджували увагу на процесах формування культури повсякденності, побуту і творчості людей, звичаях, переконаннях, сподіваннях і звичках, страхах і ідеях людини. Так, в 40-х роках XX ст. та й пізніше, аналіз предметного світу повсякденності відображається в творах Френсіса Броделя, Аркадія Гуревича, Маргарет Мід. і інше, які досліджували структуру повсякденності, побут, нрави, звичаї та ін., стосувались різноманітних етапів і періодів історії людства. Історики, етнографи, культурологи, досліджуючи повсякденний світ людини, прагнуть охопити в аналізі повсякденне життя у всьому обсязі і всебічності, зі всіма складнощами і хитросплетіннями, прагнуть вникати в усі деталі повсякденності, настанови і негласні латентні домовленості, існуючі між членами суспільства, і сприймаються ними як щось саме собою розуміюче.
Буденний світ - світ звичок, звичаїв, стереотипів мислення, житейських аксіом, в ньому велика сфера недомовленого, що не потребує пояснення і доводу та ін. Відомий етнограф і етнолог Мар-гарет Мід відзначає, що в світі повсякденності важливо виявити приховані мотиви переваг і переживань, не зрозумілі людині іншої культури. І історик, що не володіє можливістю прямого контакту і з людьми досліджуваної епохи, прагне описати повсякденний світ такої або іншої культури, звичок, звичаїв, обрядів максимально [ об'єктивно, хоча його свідомість неминуче втручається в реконструкцію процесу, накладає своєрідний відбиток. Проблемами спів-1 відношення свідомості дослідника і свідомості звичайних людей, | що генерує щохвилини змістовні структури повсякденності, пише і проф. Олена Золотухіна-Аболіна, зайнята феноменологічна соціологія, її цікавить, чи співпадає понятійний апарат звичайної соціології, що вивчає реалії повсякденності, з тими уявленнями, що характерні для масової свідомості. Зрозуміло, що історика і соціолога цікавлять різноманітні сторони того або іншого процесу, явища, подій та ін. Адже буденна свідомість і соціологія вкладають в одне і те ж поняття різноманітний сенс, розкриваючи різноманітні його сторони, і завдяки доповненню один одного, в підсумку одержують визначення суттєвості. Історія і культурологія разом з соціологією прагнуть дати максимально об'єктивну картину повсякденності, уявити життя в чітких визначеннях, придатних для використання практично. Феноменологічна соціологія, навпаки, прагне розвінчати уявлення про повсякденність як сферу чітких визначень, показує, що всі реалії буденного життя невпинно створюються і перетворюються. Очевидно і те, що можна простежити як саме відбувається повсякденне творіння тих або інших явищ, подій, понять, як формується саме буденна індивідуальна і масова свідомість, те або інше уявлення, що складає одне з реалій повсякденності. Складність становища соціолога полягає в тому, що немов-би намагається вийти за межі процесу творіння змістовних, розумовихутворень, знайти позицію поза їх, зіграти роль стороннього спостерігача.
Loading...

 
 

Цікаве