WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Суспільство - Реферат

Суспільство - Реферат

життєздатним. У культурі, що саморозвивається, - важливіше джерело розвитку людини. Разом з соціальними інститутами, технікою, соціальними технологіями і культурою людина утворює нову цілісність, яка потребує філософського осмислення з точки зору цілісності та історизму.
По-шосте, соціальні наслідки науково-технічної революції у сфері освіти та виховання. Комп'ютеризація та інформатизація суспільного життя викликає проблему: кого і як готувати для сучасного виробництва. Інженер майбутнього має такі ж суспільні завдання та відповідальність за свою діяльність, як і лікарі, педагоги, поліцейські, філософи: його робота мусить бути гуманною щодо людини, суспільства, екології, менш за все мусить бути "накачаним" технічними знаннями, що, до того ж застаріють ще до закінчення вищого навчального закладу. Інженер повинен бути соціально-відповідальним фахівцем, а це формується не освітою і вихованням, а критичним самоусвідомленням техніки, технології, виявленням її суспільної суті. Стає невідкладною потребою формування етики науки і техніки, етики вченого, що сприятиме розв'язанню питань співвідноснії істини і добра, істини і краси, свободи наукового пошуку вченого і соціальної відповідальності науки і влади. Стає необхідним діалог мікропроцесора і людини.
Науково-технічна революція прискорює структурні зрушення у співвідносинах сфер людської діяльності: перекачування трудових ресурсів з сільського господарства в промисловість, а з промисловості - у сферу науки, освіти, обслуговування. Цим зумовлений процес урбанізації, концентрації та міграції населення, зміна способу життя. Отже, змінюється соціальна структура суспільства. Скорочується питома вага сфери виробництва, зростає сфера послуг. Виник новий вид виробництва -. індустрія дозвілля.
Скорочується робочий час і збільшується вільний час, що веде до змін всієї життєдіяльності індивіда. Змінюється духовно-культурна сфера суспільства, чому немало сприяє забезпечення персональними комп'ютерами. Під впливом масифікації культури та її демасифікації формується якісно інша культура. В галузі політики комп'ютеризація та інформатизація ведуть до розширення можливості безпосередньої участі кожного громадянина у демократизації суспільства, у розширенні індивідуальної свободи. Разом з тим посилюється небезпека всеохоплюючого контролю за діяльністю особистості з боку правлячої верхівки суспільства, а іноді і маніпулювання людьми. Науково-технічна революція змінює спосіб життя кожної людини: формуються банки знань доступні для всіх, інформаційна епістемологія впливає па інтелектуальну діяльність особистостей, дедалі глибше у товщі верств проникає інтернет; все багатоманітнішою стає віртуальна реальність, що несе непередбачений вплив па людську психіку і непередбачені наслідки негативного плану.
Нарешті, під впливом науково-технічної революції всі народи втягуються до міжнародного поділу праці, взаємодії у вирішенні глобальних проблем, зокрема екологічної, освіти, тілесності, духовності тощо. Отже, соціальні наслідки сучасного етапу науково-технічної революції можливо лише гуманізувати всією світовою спільністю, зробити гуманними відносини між людьми.
Глибшому аналізу суті суспільства, структури і законів розвитку сприяє поняття сус пільні відносини. Проблема суспільних відносин - основна. Багатоманітність відносин досліджували Платон і Арістотель, середньовічна патристика і мислителі ХУІІ-ХУІП стст., класична німецька філософія і марксизм, сучасні філософи. В філософії розкривається суть діяльності людей, показується, що суспільні відносини - складна і багатопланова система. Спираючись на історико-філософський досвід, сучасна соціальна філософія вважає джерелом суспільних відносин людську життєдіяльність. Праця, втілена в її продуктах, з'єднує людей у єдине ціле, перетворює життєдіяльність у життєдіяльність суспільних істот. Суспільно-історичний процес - це сплав діяльності і суспільних відносин, де перетворюються, по-перше, навколишнє середовище (природа), по-друге, соціальні структури, по-третє, сама людина. Тобто діяльність і суспільні відносини пронизують усі сфери суспільства - економічну, політичну, соціальну, духовну, культурно-побутову. Люди вступають у стосунки під впливом своїх потреб і інтересів. Тому правомірно вважати, що відносини є індивідуальними, особистими. А оскільки особа завжди включена в соціальну групу і певною мірою виражає інтереси групи, то відносини між індивідами водночас є і соціальними (суспільними) відносинами. Суспільні відносини - поняття для визначення необхідної суспільної форми людської діяльності, перетворюють практичну діяльність людей у суспільно-історичну практику. Практика об'єднує діяльність і суспільні відносини в єдине ціле, конкретно-історичний процес. Не протиставлення чи безоглядне ототожнення діяльності та суспільних відносин, а принцип єдності - непорушна методологічна настанова пізнання суспільства як системи.
На відміну від інших соціальних зв'язків, суспільні відносини завжди виступають як зв'язки між суб'єктами з приводу тих чи інших предметів: матеріальних речей, ідей цінностей, моральних і правових норм тощо. Формуються відповідні предметні суспільні відносини: матеріальні, духовні, ціннісні, морально-правові, естетичні, релігійні. Суб'єктами діяльності в історії суспільства є й окремі особи, і історичні спільності (сім'я, рід, класи, нації та ін.), стійкі об'єднання та інститути людей (держава, партії) і суспільство. Суспільними формами їх діяльності є багатоманітні суспільні відносини. За ознакою суб'єкта діяльності суспільні відносини поділяються на сімейні (ро-динно-побутові), родові, класові, національні, міждержавні.
У питанні про характер та взаємозв'язок суспільних відносин можливі різні підходи. Можна поділити всі відносини на матеріальні, як первинні, і похідні від них соціально-політичні та духовні. Але таке рішення не завжди переконливе. Справа в тому, що духовні форми (наука, мистецтво, релігія тощо) у конкретно-історичному процесі часто визначають життєдіяльність людини і напрямок розвитку суспільства. Справді, чи можливо ігнорувати духовні відносини у виробництві? Виробництво, як трудова діяльність, в системі суспільних відносин має не лише базові економічні відносини. До системи виробництва входять і відносини правові, моральні, організаційні, соціально-психологічні тощо, хоча в процесі аналізу структури виробництва виділяється насамперед матеріальне виробництво, а разом з ним продуктивні сили і виробничі відносини. Плюралізм у розумінні суспільних відносин та їх взаємозв'язку забезпечуєумови глибшого проникнення в їх суть та в суть суспільства як системи.
Осмислюючи питання про предметність суспільних відносин, варто звернути увагу на інституціональну людську діяльність, яка забезпечує відносну стабільність зв'язків і стосунків між людьми в рамках суспільства і зв'язана з багатьма соціальними інститутами, такими як сукупність соціальних установ соціальної структури суспільства, соціальні умови і культурні норми, що визначають стійкі форми соціальної поведінки
Loading...

 
 

Цікаве