WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософія марксизму - Реферат

Філософія марксизму - Реферат

марксист Луї Альтюсер закликає обернути кризу марксизму на користь самому марксизму. Англійський філософ Мо-ріс Корнфорт розпочинає серйозний перегляд усталених поглядів на філософію марксизму. Югославські філософи Славко Стоянович і Ге-орг Петрович та інші піддали критиці так зване соціалістичне суспільство в Югославії та СРСР і марксизм, створили теорію постмарксиз-му, співзвучну зі справжньою філософією Маркса. На противагу діючій тривалий період догматичній версії марксизму, на Заході сформувались творчі, ті, що обстоюють принцип сумніву, гілки марксизму, що ставлять центральною ідею гуманізму, соціальної справедливості. Щоб не склалося хибне враження про стан марксистської філософії в СРСР, підкреслимо: її розвиток ніколи не припинявся. Що ж стосується періоду після 50-х років, то проблеми діалектики, логіки і теорії пізнання розробляють Боніфатій Кедров і Павло Копнін, проблеми ідеального, єдності абстрактного та конкретного - Евальд Ільєнков, проблеми свідомості - Сергій Рубін-штейн та Мераб Мамардашвілі, соціальну філософію переосмислює Юрій Левада, проблему людини - Борис Ананьєв, Іван Фролов та багато інших видатних сучасних філософів.
Доля марксизму в Україні
Ще в 60-ті роки XIX ст. ідеї марксизму широко розповсюдились в Україні. Один з ви датних популяризаторів вчення професор політичної економії Київського університету Микола Іванович Зібер (1844-1888 рр.) публікує задовго до видання "Капіталу" Маркса статтю "Теорія вартості і капіталу Давіда Рікардо". Високо відгукнувся про Миколу Зібера сам Маркс, зазначивши, що теорія вартості, грошей і капіталу в її основних рисах - необхідний дальший розвиток вчення Сміта, Рікардо. Пізніше Микола Зібер зустрічався з Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом. У статтях "Економічна теорія Маркса", "Діалектика в її застосуванні до науки" та інших пояснює зміст діалектичного методу Маркса, протилежного ідеалістичній діалектиці Гегеля. Книга "Давід Рікардо і Карл Маркс", за словами Вацлава Воровського, стала посібником, за яким навчались у кінці 80-х - початку 90-х років XIX ст. Микола Зібер успішно застосовував теорію Маркса до аналізу суспільного життя, доводячи неспроможність економічного вчення і волюнтаризм народників, неминучість капіталізму в Росії. Послідовник демократичного способу перетворення суспільства на "кооперативний лад", Микола Зібер вважав неминучим розвиток капіталізму, але не пов'язував грядущі перетворення ні з історичною місією пролетаріату, ні з диктатурою пролетаріату, а підкреслював, що робітничий клас не сам створює своє становище, не сам його й змінює. Заперечував доцільність революційної боротьби, обстоював ідею мирного переходу від капіталізму до соціалізму через державний тип власності. Певну роль у поширенні марксизму в Україні відіграв магістр Харківського університету Ілларіон Кауфман (1848-1916 рр.). У 1872 р. оприлюднив рецензію на "Капітал", що згодом широко використав Карл Маркс для відповіді критикам діалектичного методу. В 70-ті роки XIX ст. в Україні ідеї марксизму активно пропагують Іван Фесенко (1846-1882рр.) і Павло Грабовський (1864-1902 рр.) та інші просвітники, які пояснювали ідеї Маркса й пов'язували з ними звільнення українського народу від соціального і національного гноблення. Молодь, яка визнавала своїми вчителями революційних демократів Миколу Чернишевського, Петра Лаврова, Михайла Баку-ніна, часто-густо скептично ставилась до Маркса. "Семидесятники" вибірково засвоювали положення економічної теорії Маркса: марксизм сприймався через призму теорії селянського соціалізму. З середини 70-х років XIX ст. в Україні ідеї марксизму проникають У середовище робітників. У "Програмі галицьких соціалістів", "Програмі галицької робітничої партії" широко використані ідеї "Маніфесту Комуністичної партії", хоч під робітниками розумілись: найманий поденник, челядь, фабричний робітник, інженер, літератор, а також майстер-капіталіст. З 80-х років XIX ст. в Україні поширюються марксистські ідеї серед революційної інтелігенції. Першою заявила про розрив з народницькою ідеологією група "Визволення праці", що започаткувала марксистський напрямок у філософській вітчизняній думці, її прихильники в Києві, Одесі, Катеринославі, Харкові, Львові та інших містах, об'єднані спільною ідеєю, підтримували тісні зв'язки, несли ідеї марксизму в маси, завойовуючи уми робітників, селян та інтелігенції. Революційні діячі Ювеналій Мельников, Анатолій Луначарський, Петро Запорожець, Іван Франко, Борис Ейдельман звертались до вчення Маркса про суспільство, людину, перетворення світу, відстоювали його і сприяли розповсюдженню. У 80-90-ті роки XIX ст. філософія марксизму в Україні стає теоретичною основою діяльності марксистських організацій Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава та ін. Особливе місце в марксистському русі займає Іван Франко (1856-1916 рр.). Філософські погляди Івана Франка неоднозначне визначаються в філософії. Безсумнівно, вплив марксизму на формування його світогляду великий: вивчав "Капітал", перекладав українською мовою розділи і глави, використовував ідеї марксизму для обґрунтування теорій і концепцій про створення народної держави тощо. Соціально-філософські погляди Івана Франкахарактеризуються оригінальністю, переконаністю, що "загальні закони еволюції в органічній природі" лежать в основі розвитку людського суспільства. Іван Франко аргументовано показує, що еволюція, яка триває в суспільстві, - це суперечливий діалектичний процес, який поєднує в собі і прогрес, і регрес. З виникненням держави і релігії виникає політична влада, панування одних над іншими. Розподіл суспільства на багатих і бідних приведе до формування тих суспільних сил, які його усунуть. Капіталізм, поруч з неминущими цінностями (принципом свободи, що має практичне значення для розвитку виробництва), приніс народам матеріальне й духовне зубожіння. Буржуазія дала робітникам шматок чорного хліба, потворність духу та тіла, проституцію і мовчання. На зміну капіталізму прийде гуманне, справедливе суспільство. І ніхто не нав'язуватиме правил життя - ні колективам, ні окремій особі. Це -вільна федерація громад без держави й правителів. Таке суспільство будується самими людьми за допомогою реформ і освіти. Вплив марксизму простежується в творчості Лесі Українки (1871~1913 рр.), Михайла Коцюбинського (1864-1913 рр.) та інших письменників. Філософію марксизму критично сприйняли і представники київської гуманістичної школи Микола Бердяев (1874-1948рр.) і| Лев Шварцман (1866-1938рр.). Обидва брали участь у розповсюджен-ні марксистських ідей і обидва стали прихильниками екзистенціаліз-; му. Але вплив марксизму назавжди залишив слід у світогляді Миколи і Бердяєва: гуманістичні ідеали марксизму співзвучні з світосприйманням. У марксизмі є елементи екзистенціальної філософії, що викри-ває ілюзію і обман об'єктивації, яка людською активністю долає світ об'єктивних речей. Тільки такий бік марксизму міг навіяти ентузіазм і викликати революційну енергію. Економічна визначеність принижує людину, звеличує її тільки віра в активність людини, віра, що спроможна здійснити перетворення суспільства. Такими рисами в Росії кінця XIX - початку XX ст. Микола Бердяєв наділяє критичний, реформаторський напрямок марксизму, що уможливлював бути марксистом у сфері соціальній і не бути матеріалістом. Марксизм перетворювався в метод соціального пізнання. Як не парадоксально, але критичний марксизм, його
Loading...

 
 

Цікаве