WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Цінності - Реферат

Цінності - Реферат

праця, істина, честь, свідомість, пізнання, творчість тощо. У порівнянні з звичайними цінностями, вищі цінності мають швидше орієнтаційний, аніж регулятивний характер. Вищі цінності - це ємні емоційно-образні узагальнення провідних соціокуль-турних орієнтацій, що визначають всі сфери життя людини. Це цінності суспільного ладу, спілкування, діяльності, самозбереження, цінності особистих якостей, а також загальнолюдські цінності. Цінності визначають зміст існування індивіда, з чого випливає вся його мотивація. Вищі цінності сприяють втягненню людини у вищі інстанції, наповнюючи зміст її життя. Потреби в змісті, сенсі життя людини в інтегральному розумінні світу, універсальному з'ясувальному принципі. Без такого внутрішнього ідейного сенсу людина не відчуває своєї цінності, не спроможна керувати творінням самої себе.
Людина без сенсу життя, без вищої мети є засобом для мети інших людей. Адже у кожної істоти є вбудована система поведінки, що допомагає в найширшому змісті жити. На найпримітивнішому рівні все зводиться до завдання вижити, тобто забезпечити цілісність окремих осіб і всього біологічного виду. Завдання такого механізму, вбудованого природою в тваринах, обмежено пошуками їжі, сховища, подоланням небезпеки і відтворенням потомства, щоб відвернути зникнення виду. Для людини мета жити не зводиться лише до простого виживання, але ще й до задоволення певних емоційних і духовних потреб. Тому механізм успіху людини - цінності, допомагають їй не тільки уникати і переборювати небезпеку і здійснювати інші, притаманні всьому тваринному світу функції, але й творити, створювати поетичні твори, управляти виробництвом, займатися комерцією, досліджувати нові горизонти в науці, здобувати спокій духу, удосконалюватися - словом, досягати успіхів в будь-якій іншій сфері діяльності, що ототожнюється з уявленням про щасливе і повнокровне життя.
В філософії всеєдності Володимира Соловйова і Миколи Бердяєва всі типи спрямування ціннісних орієнтацій розглядаються як моменти, підлеглі такій вищій цінності, як вільне творче становлення бого-людства, втілення образу Бога в світі через людину. З позицій філософії всеєдності неможливо індивідуальне врятування, спасіння коммюнітарно, всі відповідальні за усіх. Всеєдність - це всесвітня соборність, в якій об'єднані нації спільно відстоюють своє існування, основане на всесвітній чуйності і що підкоряються мудрій думці в тому, що спокійна совість - винахід диявола. В такому виді це ідеалістичне вчення, сама ідея всеєдності людини і світу привели до цікавої ідеї ноосфери Володимира Вернадського. Завдання органічного об'єднання ціннісних орієнтацій на самоцінність світу, на обов'язок перед суспільством і самореалізацію не вирішено і тепер. Філософ Євген Волчок відзначає, що обґрунтовуються різноманітні типи ціннісних орієнтацій трьома засобами: по-перше, через одкровення (сенс життя відкритий Богом або пророком); по-друге, через логічний доказ, і, по-третє, через демонстрацію походження ціннісних орієнтацій в поєднанні з аналізом наслідків прийняття тих або інших рішень. В сучасних умовах доля світу залежить від кінця зіткнення двох життєвих позицій: безвідповідального задоволення власних потреб з позиції сили і єдності вільної, творчої самореалізації з відповідальною при-четністю до становлення світу як цілісної ноосфери, тобто сфери взаємодії природи і суспільства, де діяльність людини стає визначальним фактором розвитку. Адже в сучасних умовах саме на рівень кримінальної свідомості перекладають такі орієнтації: падіння загальної культури, розбещення потреб і зростання технічних можливостей в суспільстві, до зла, розвалу і розпаду будь-якої соціальної системи при допущенні будь-яких засобів неминуче веде хижацька мета. Такі тенденції спостерігаються в суспільстві будь-якої орієнтації і соціально-економічної системи.
В сучасному світі руйнівним тенденціям хижацтва і споживацтва можуть протистояти, по-перше, об'єктивна логіка самого виробництва, що веде до хижацтва, прагне до максимального прибутку. Спираючись на приватний інтерес, об'єктивна логіка виробництва змушена орієнтуватися на високу продуктивність праці і якість продукції. По-друге, позитивна трудова тенденція і відповідальність за долю людства і природи стимулюються демократичними традиціями (там, де вони є), що дозволяють суспільній думці (рух зелених) відігравати істотну роль. По-третє, культурно-історичні традиції, що відіграють охоронну роль тощо. В сучасному світі, де існують різноманітні суспільні системи і політичні режими, філософ Євген Волчек відзначає, що "іде боротьба між класичною буржуазною орієнтацією (силою домагатися першості і задоволення потреби по максимуму), у симбіоз мафії, що вироджується, і "масової культури", з одного боку, і нової орієнтації на загальнелюдські цінності, на виживання людства і планети в цілому, - з ін-шого. Новизна такої орієнтації - в її глобальності і неминучості (аль-тернатива - катастрофа). Виступає така орієнтація як органічне продовження кращих традицій людства, що розвиваються в буддизмі, християнстві, гуманістично орієнтованому соціалізмі - словом, в усіх вченнях, що містять прогресивне, загальнолюдське раціональне зерно". Природно, виродливі форми набирає в сучасних умовах і економіка країн деформованого соціалізму, споживча тенденція у ставленні до природи, людини праці, тому що порушується зворотний зв'язок та відсутня пряма зацікавленість і відповідальність за якість результатів тощо. Звідси, проблеми економіки і розпад моралі. В усьому світі йде боротьба між двома концепціями в аксіології (теорії цінностей) - споживацьке екологічної і гуманістично космічної. В основу концепції, висунутої ще Френсісом Беконом, покладено принцип "знання - сила", що дозволить маніпулювати всім, що визнається як об'єкт, річ, товар. Такий принцип орієнтує людей не на добро, а на владу. В іншій концепції лейтмотивом виступає цілісність, що розвивається гармонійно в самому світі (людина, суспільство, природа) і в системі ключовихцінностей суспільної людини. В концепції свобода як вищий прояв гуманізму і творчої самореалізації індивідуальності і причетність як шанобливість перед життям і відповідальність у ставленні до природи, космосу, орієнтовані на єдність користі і добра, на гармонію інтересів людини і суспільства, на творчість, що спирається на спільність істинних знань про світ, красоту тощо. Але зміну ціннісних орієнтацій не виробиш на замовлення. Якщо не вдається витіснити негативні почуття, наступаючи фронтально, то добитися аналогічних результатів можна, підмінивши їх позитивними почуттями. На рубежі XX і XXI стст. знову висувається і досить гостро стає проблема ціннісних орієнтацій людства, знову необхідно вводити необмежений оптимізм людської самовпевненості в межах етичного закону.
ЛІТЕРАТУРА
1. Блюмкин В. А. Мир моральных ценностей.- М., 1981. Давидович В. Е. Теория идеала.- Ростов на Дону, 1983.
2. Ручка А. А. Соціальні цінності і норми.- К., 1976. Шитов І. П. Природа художньої цінності.- К., 1982. Чухина Л. А. Людина і її ціннісний світ.- М., 1991.
Loading...

 
 

Цікаве