WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Цінності - Реферат

Цінності - Реферат

відносинами, зв'язками також з природними нахилами людини, з її природою, з потребою в самозбереженні і самореалізації.
Моральний ідеал виникає в свідомості людини як результат оцінки життя, відбору з усіх життєвих вражень того, що близьке її інтересам, що сприяє досягненню мети. І людина не просто проявляє своє ставлення до життя, а визначає ступінь важливості, корисності, обов'язковості і приваб-ливості тих якостей і властивостей людських відносин, що включаються в ідеал. В ідеал особи входять ті якості, що схвалюються людиною, виклика-ють захоплення поведінкою, способом життя, характером іншої людини, бажанням бути схожою на неї, наслідувати її приклад, прагнути виробити такі якості в собі. В щоденнику загиблого в експедиції в Саянах журналіста Віктора Головинськогс відображається шлях його морального розвитку, самовиховання за обраним ідеалом. Вперше журналіст ідеал намітив в шістнадцять років: ідеал - Джек Лондон, Михайло Лєрмонтов і Микола Островський. В Миколі Островському його привертають упевненість і від-даність ідеалам, сила волі, і журналіст помічає: "хоча б частину його волі -вже щастя для людини". І тут же самооцінка: "перед ним я - убозтво". Виникає тривке прагнення, завдання виховання в собі необхідних, але поки відсутніх вольових якостей. Великий вплив па журналіста мав Джек Лондон. Достоїнства Мартіиа їдена бачить в активному ставленні до життя, в прагненні виховати себе. І журналіст підсумовує: "Треба боротися, праг-нути, перемагати, мучитися, страждати, трудитися, досягати успіхів, не заспокоюватися - тобто жити". Але згодом журналіст переоцінює "іде-альність" Мартіна їдена, виділяє головне у всьому образі привабливої, але егоїстичної людини, яка все в житті робить для себе, заради успіху, грошей, слави. І журналіст, розуміючи суть моральних відносин між людьми, робить висновок: "В людському житті найголовніше не свобода, головне - зв'язок з людьми, почуття потреби людям". А подивившись фільм "Олександр Матросов", журналіст записує: "Вразила більше всього доброта людини. От чого у мене немає". І журналіст багато міркує про, любов до людей, як про важливу моральну якість особи. Любити людей - це означає уміти ставити себе на місце іншої людини, уміти жити її думками і болем, вибачити їй те, що вибачив би собі, допомогти їй так, як допоміг би собі, без благодійності, а, природно, всіма силами.
Мета життя і моральний ідеал допомагають формувати уявлення про бажаний спосіб життя. "Все, що робиш, роби добре". Це ідеал. Ідеали потрібні для того, щоб спонукати особу слідувати на практиці прийнятому зразку.
Розумова досконалість, що спроектувалася в майбутнє, повинна стати метою діяльності, а ідеал стає обов'язковістю, робить всю систему поведінки людини надійнішою, дасть можливість прогнозувати її позицію в різноманітних ситуаціях і конфліктах. Дійсність може дуже сильно відрізнятися від ідеалів, в ній тяжко знайти можливості для їх реалізації, але це тільки посилює віру в необхідність перетворення життя. Згадуючи про ув'язнення в одній з найстрашніших, жахливих тюрем Німеччини - Моабіт, на дверях якої написано: "Залиш надію, всяк сюди входящий", Георгій Димитров писав, що йому допомогла вижити, вистояти віра в ідеал, і не можна жити без ідеалу. Моральні цінності - продукт і елемент людської культури; підносять людину над світом живої і иеодухотворепої природи.
Цінності - це частина самої людини, щось надто близьке і безпосереднє, що переживається людьми, жодне визначення не передасть до кінця той зміст і те значення, що зв'язується зі словом цінності.
... На крутому повороті перекинувся в ставок переповнений автобус. Молодий міліціонер, який випадково був поруч, дванадцять разів поринав в крижану воду і врятував дев'ять пасажирів, кожного разу ризикуючи життям.
... Мчить поїзд, а два малюки, перелякані, утікають від нього, в розгуб-леності забувши збігти з рельсів. Матрос, який йшов вздовж лінії, встиг зіпхнути малюків з насипу, але сам одержав "дотичний" удар і на все життя залишився інвалідом.
... На машині, що стояла па території автобази, загорілись бочки. Молодий шофер встиг вивести машину і направити її в річку - відвернувши вибух і загибель багатьох людей.
- Про що думали?
- Думати було ніколи. Та й чого тут думати? Просто не міг інакше.
... Два поїзди - пасажирський і товарний - мчать назустріч один одно-му. Із-за дерев і повороту дороги машиністи помітили це занадто пізно... І все-таки вони до кінця виконали свій обов'язок - завдяки екстреному гальмуванню удар стався послаблений. Загинуло тільки чотири людини: два машиніста та їх помічники своїм життям врятували пасажирів.
В усіх випадках - подвиг. І немає потреби доводити. Так стверджує зви-чайна людина, не спокушена в філософських премудростях. Але сучасний англійський філософ Альфред Айер пояснював: "У вчинку немає ані грама моральної цінності. У вчинку, як елементі діяльності, не знайдете моралі". Але кожний, хто бачив фільм "Лисички", мабуть, назавжди запам'ятав сцену смерті чоловіка героїні. Людина задихається: сердечний приступ. Випадково випускає склянку з нітрогліцерином. В ній - врятування. Але йому не дотяг-нуться до неї. А поруч - жінка спокійно стежить за агонією, чекає, коли все вже скінчиться, щоб покликати "на допомогу". Або ще. Озвірілий бешкетник, розлючений тим, що його намагаються вгамувати, хапає мисливську рушницю, вбиває наповал жінку, що умовляла його заспокоїтись, і юнака, що намагався відібрати у нього рушницю. Колишній солдат з автоматом Калашникова спокійно з даху університетського корпусу сіє смерть. Шістнадцять вбитих, багато поранених. Очевидно, в кожному випадку тут вчинено злочин. Але філософ заперечує: па якій підставі робити висновок. Адже у вчинку немає ні грана моральної цінності. Отже, дія не підлягає оцінці ані позитивній, ані негативній. Можна лише констатувати факт. Але й факту не можна давати оцінку. В період Конфуція молодий селянин доніс на свого батька, що вчинив крадіжку. І начальник повіту наказав стратити злочинця. Філософ же засудив юнака: діти зобов'язані шанувати батьків. Отже, покрити злочин батька було б морально. Ще життєвий випадок, значно менш трагічний, але досить складна ситуація. Дівчина закохана, але людина, яку кохає,в тяжку для неї хвилину завагалася, захиталася. Тільки завагалася, захиталася. І вона, будучи ображена в почуттях, одружується "на відчай душі" з іншим, її чоловік виявився благородний, чуйний і глибоко покохав її. Але появляється жених, засуджує свої вагання, говорить, що не може жити без неї. Що їй варто робити? Піти або залишитися? І хто з трьох винний, а хто правий? В період окупації Франції юнак з Грепоблю опинився перед вибором: його мати тяжко хвора, а він - її єдина опора. Але жити поблизу неї і допомагати їй можливо, лише співробітничаючи з фашистами. Друзі кличуть його в "маки", де вій може битися за свободу Франції проти фашистів: вій не зрадить батьківщині, але напевно втратить матір.
Мабуть, ані одному з випадків неможливо дати оцінку відразу, тим більш - довести безперечність оцінки. Адже це зовсім ще не найскладніші з колізій, в яких може опинитися
Loading...

 
 

Цікаве