WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Проблема буття у філософії. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення) - Реферат

Проблема буття у філософії. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення) - Реферат

цілого. Отже, буття є справді складноорганізованою, ієрархічно побудованою та енергійно самоконцентрованою системою. Суперечливість цієї системи виявляється у тому, що вона є єдиною і множинною, перервною і неперервною, скінченною та нескінченною, такою, що в з'явленнях набуває форми просторово-часових співвідношень.
Звичайно, завершують усю будову наукової картини світу філософські розвідки та узагальнення. Серед них дуже важливе значення має фіксація двох відомих нам і принципово відмінних статусів буттєвих процесів: матеріальне (або матеріально-чуттєве) та духовне буття. Матеріальне буття характеризується множинністю, подільністю, просторовістю, наявністю маси, опору матеріалу та силових взаємодій. Духовне буття позапросторове, самоконцентроване, рефлексивне, тобто прозоре для себе самого, ідеальне, цілісне, динамічне. Саме тому, що філософія розглядає буття не лише у його матеріальних проявах, неможна задовольнитися тими ознаками (або критеріями) справжнього буття, які виробила наука: з позиції науки до справді існуючого можна відносити лише те, що є спостережуваним (прямо чи опосередковано), а, значить те, що має просторово-часові характеристики. Якщо ж ми будемо розглядати такі явища, як ідеалізовані еталонніутворення нашого інтелекту, то з позиції науки їх не можна визнати реально існуючими, оскільки вони не підлягають змінам у просторі й часі, а до того ж не мають і субстратних виявлень, тобто не передбачають матеріалу, із якого вони утворені. Тому у ХХ ст. побачила світ ціла низка творів та концепцій, у яких цілком серйозно обгрунтовувалось, що ні свідомості у її власній якості, ні її специфічних утворень просто не існує. Для сучасної філософії, як вже зазначалося, буття постає найпершою, фундаментальною характеристикою відношення мислення до будь-чого; іншими словами, не існує буття, якщо людська свідомість не продукує деяких моделей, образів, еталонів, у приведенні у контакт із якими те, що потрапляє у поле нашого сприйняття або мислення може набути статусу "Це є". Тобто для філософії критерієм справжнього існування якраз і буде наявність у нашому досвіді тих складових (або елементів), які би дозволили впевнено стверджувати "Це є". І тому нам повинно бути зрозумілим, чому для давнього грека богиня полювання Артеміда справді була, але не було і не могло бути, наприклад, генетичного коду або бактерій. Стає ясним також і те, чому окремі люди наполягають на тому, що не існує і не може існувати справжнього кохання, доброти, відвертості та ін.
Але за всіх відмінностей у статусах матеріального та духовного (ідеального) буття все ж постає як єдине та взаємопов'язане. У гегелівській концепції буття окреслене як єдність простору й часу, множинності та єдності, ідеальності та реальності. Природа тут окреслена як інобуття духу, як його постійна демонстрація через розмаїття та зміну форм. Реальну єдність матеріального й духовного ми спостерігаємо в людському бутті та людській життєдіяльності. Філософія здавна усвідомлює природу людини як єдність матеріального й духовного. Отже, принаймні в людській діяльності ми бачимо принципову спорідненість матерії і духу, ідей та справи, теорії і практики. Система людської життєдіяльності складається із взаємодії зазначених видів буття, із взаємодії, в якій кожному з цих видів належать своє місце, свої особливі риси, де виконуються певні особливі функції. Серед сфер людської життєдіяльності, в яких яскраво виявляє себе єдність матеріального та духовного, важливе значення мають пізнання, культуротворення, розвиток суспільного життя та цивілізації, що їх ми розглянемо в подальших розділах.
Роблячи висновки з розглянутого питання, звернемося до найпоширенішої класифікації філософських позицій на основі розуміння вихідних характеристик буття (що певною мірою перегукуються із основними світоглядно-філософськими позиціями, розглянутими нами у першому розділі):
o монізм - розуміння буття як єдиного у своїй основі;
o дуалізм - визнання двох коренів буття - матеріального та духовного-рівноправними і взаємодіючими;
o плюралізм - розуміння буття як абстракції від реально існуючої множини речей, якостей, процесів і явищ;
o субстанціалізм - визнання того, що за поверхнею явищ лежить глибинна внутрішня сутність;
o реїзм - позиція, згідно з якою немає ніяких сутностей поза речами;
o організм (або організмизм) - позиція, згідно з якою будова світу подібна до організму, тобто внутрішньо пов'язана так, що окремі елементи не мають у ній самостійного значення;
o механіцизм - позиція, згідно з якою елементи світобудови пов'язані суто зовнішньо, тобто механічно;
o динамізм (діалектизм) - коли світ постає рухливим;
o статичність - світ у своїй основі незмінний.
Література
1. Філософія: Курс лекцій.- К., 1993.- Розд. III.
2. Філософія: Підручник для вузів.- К., 1995.- Розд. 5
3. Введение в философию.- Ч.2. - М., 1989.- Гл. V.
4. Виндельбанд В. История древней философии.- К., 1995.
5. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западно - европейской философии.-М., 1986.
6. Дышлевый П.С., Яценко Л.В. Что такое научная картина мира.-М.,1984.
7. Кримський С.В. Зміст та функції природничо-наукової картині світу// Філософська думка. - 1972. -№ 2.
8. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук.-Мюнхен; Львів, 1995.- Розд. 7
9. Псевдо-Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии.-М., 1994. -Гл.ГУ.
10. Сенека Л. А. Нравственные письма к Луцилию.-Письмо ЬУІП 16-22.
11. Фрагментьі ранних греческих философов.-Ч. І.- М., 1989.
12. Хайдеггер М. Что такое метафизика? // Новая технократическая волна на Западе. - М., 1986.
13. Целлер Е. Очерк истории греческой философии.-М., 1995.

 
 

Цікаве

Загрузка...