WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Оптимізм та песимізм на етапі становлення загальносвітової цивілізації - Реферат

Оптимізм та песимізм на етапі становлення загальносвітової цивілізації - Реферат

(індивідуальному, груповому, регіональному, локальному та міжнародному)11.
Утвердження універсальності дипломатії як засобу управлінської діяльності можна простежити і в статті В.Ф.Петровського, заступника Генерального секретаря ООН12.
Війна, як соціокультурна поведінка і діяльність суб'єкта, заснована на універсалізмі міри смерті, дипломатія, як соціокультурна поведінка і діяльність суб'єкта, заснована на універсалізмі міри життя.
Діалектична єдність міри життя та міри смерті визначає діалектичну єдність дипломатії та війни. Тому оптимізм, оцінювання з позиції міри життя, визначає дипломатичну поведінку та дипломатичну діяльність, а песимізм, як оцінювання з позиції міри смерті, обмежує дипломатичну волю війною, як смерть обмежує міру життя.
Оскільки активна адаптація (у нашому випадку дипломатія) передбачає не лише адаптацію до навколишнього світу, але й перетворюючу активність стосовно цього світу, то вона завжди може переростати в боротьбу (у нашому випадку у війну). Згадується знамените висловлювання про те, що "війна - це продовження дипломатії іншими засобами". Хоча межа між війною та силовою дипломатією майже непомітна, проте вона все ж існує. Силова дипломатія, що грунтується на оптимізмі і обмежена песимізмом, не переходить міри життя, але руйнує перепони життя. Війна може прикриватись силовою дипломатією або й бути її наслідком, але вона завжди означає руйнування міри життя.
Пасивна адаптація (конформізм) визначається соціокультурою та діяльною індиферентністю і залежить від спрямованості суб'єкта, його оптимізму та песимізму на універсальному рівні.
Універсальна поведінка, соціокультурна поведінка, діяльність завжди проявляються як конкретне. Конкретним є суб'єкт, його біологічна поведінка, соціокультурна поведінка, його боротьба, дипломатія і конформізм, його оптимізм та песимізм.
5. Світоглядні чинники визначені проявом образів, фантазмів, сенсів світу і людства в цілому.
Основою образів, фантазмів і сенсів на універсальному рівні є поява відчуття, сприйняття світу і розумінняуніверсальної залежності людини, групи, регіону, суспільства, нації, держави від світових процесів.
Цілісність світу була осмислена і представлена у фантастичних образах у всіх міфологіях і релігіях світу. Розвиток інформаційно-комунікаційних мереж (насамперед ЗМІ) та загальносвітової системи шляхів сполучення дали можливість відчути і сприйняти світ як цілісність та закріпити або спростувати сенси/фантазми міфології та релігії.
Образи, фантазми та сенси світу визначають глобальний оптимізм/песимізм. Але перевага оптимістичних або песимістичних образів, фантазмів і сенсів на локальному, регіональному, груповому і мікрорівнях, часто проектуються на універсальний рівень, оскільки конкретне взаємовизначене універсальним. Персональний центр будь-якого суб'єкта, який є частиною універсального, що сприймає, вірить і осмислює, визначає світ, виходячи зі своєї міри життя і міри смерті. Життя суб'єкта визначає життя світу і людства, універсальне в суб'єкті і суб'єкт як такий, смерть суб'єкта визначає загибель частини світу, конкретного в суб'єкті і суб'єкта як такого.
Конкретна людина, як першооснова будь-якого суб'єкта, знає про свою смертність, а тому від народження її життя обмежується смертю і заснованому на мірі смерті песимізмі. Проте лише утвердження життя і оптимізм дають можливість утверджувати універсальність людського і соціального життя, його життєздатність, незалежно від конкретної смерті та песимізму.
Життя і смерть, наприклад, в Біблії порівнюються зі світлом та пітьмою. Можна, звичайно, згадати про фотосинтез як основу життя, і про тінь як обмеження життєвого прояву. Утвердження життя завжди буде одночасно і утвердженням пітьми та смерті. Саме ці образи лягли в основу розуміння світу релігією.
"Народ, який сидів у пітьмі, побачив світло велике, і тим, хто сидів в країні пітьми смертної засяяло світло". (Мат. 4:16).
Образи всесвітньої любові, світу, добра і т.п. стали основою для світових фантазмів та пошуку сенсу. Сучасний етап формування універсального визначає пошук універсального в науковій раціональній формі.
Універсальне утверджується в конкретних поняттях горизонтального зрізу (за сферами суспільного життя) "світова екологія", "світова економіка", "геополітика" (світова політика), "світова релігія", "світове мистецтво" і т.д., і вертикального зрізу "космополіт", "інтернаціоналіст", "міжнародна організація", "міжнародні інститути", "світове суспільство" і т.д.
Сучасне наукове утвердження універсального реалізується як становлення соціальної топографії, в якій відбувається пошук відносно стійкої соціальної системи координат, спроможної відповідати глобальним змінам.
________________________________________
ЛІТЕРАТУРА
________________________________________
1 Федотова В.Г. Локальное воздействие на глобальные трансформации в свете изменения научных представлений о социальном развитии // Философские науки. - 1997. - № 1. - С.18.
2 Экологическая ситуация как объект исследований (Материалы общего собрания Академии наук СССР) // Вестник Академии наук СССР. - 1989. - № 5. - С.13-15.
3 Детальніше див.: Петров Н.Н. Человек в чрезвычайных ситуациях. - Челябинск, 1995. - С.11-23.
4 Детальніше див.: Медведев Р.А. Китай в политике СССР и США // Народы Азии и Африки. - 1989. - №5. - С. 62-78, №6. - С. 88-100, 1990. - № 1. - С. 78-91, № 2. - С. 57-71.
5 Про поширення англійської мови та зростання її значення в міжнародному спілкуванні та міжнародній мобільності, детальніше див.: Нэсбитт Д., Эбурдин П. Что нас ждет в 90-е годы. Мегатенденции: Год 2000. Десять новых направлений на 90-е годы / Пер. с англ. - М., 1992. - С. 159-164.
6 Там же.
7 Неклесса А.И. Постсовременный мир в новой системе координат // Восток. - 1997. - №2. - С. 35.
8 Там же. - С. 37-39; Наше глобальное соседство. Доклад комиссии по глобальному управлению и сотрудничеству. - М., 1996. - С. 43-48, 148-153.
9 Неклесса А.И. Указ. соч. - С. 42.
10 Зимичев А. Что такое человек. Различные виды борьбы // Персонал, 1991. - №5. - С.101-115; Практический менеджмент. Методы и приемы деятельности руководителя / Авт.-сост. Н.Я. Сацков. - Д., 1998. - С. 208-251.
11 Фишер Р., Юри У. Путь к согласию. Или переговоры без поражения. - М., 1992. - 158 с.
12 Петровский В. Дипломатия как средство благотворного управления // Международная жизнь. - 1998. - № 5. - С. 64-70.
Loading...

 
 

Цікаве