WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософські погляди Лесі Українки - Курсова робота

Філософські погляди Лесі Українки - Курсова робота

про відношення між політикою і етикою. Цьому питанню Леся Українка присвятила спеціальну статтю - "Замітки з приводу статті "Політика і етика"", яка свідчить про те, що в галузі етичних проблем, як і в усіх інших галузях літературної і громадсько-політичної діяльності, ідеал Лесі Українки не тільки наближався до етичного ідеала Незважаючи на ряд помилкових положень Лесі Українки у "Замітках...", зокрема осудження-з моральних міркувань - терору якобінців періоду французької революції, в цілому цей твір революційної письменниці правильно обґрунтовує ту думку, що в боротьбі партій і класів, які ці партії представляють, не повинні практикуватись довільні прийоми і перші-ліпші методи. За Лесею Українкою, боротьба партій повинна передбачати додержання певних норм, правил. Критерієм же цінності етики класу, на думку Лесі Українки, може бути "найбільша згідність розвитку етики класи з ходом загальнолюдського поступу і найбільше наближення її до новочасного прогресивного ідеала", тобто, інакше кажучи, етика взагалі і етика класової боротьби зокрема, відповідно до загального принципу розвитку, має історичний характер, що передбачає різний рівень розвитку моралі суспільства. А це прямо диктує необхідність застосовувати ті способи боротьби, які, загалом відповідаючи найвищому прогресивному ідеалові, гарантують справжні Весьцей хід думок Лесі Українки безперечно спрямований проти аморального, єзуїтського лозунга: "в боротьбі всі засоби добрі", - лозунга, який пускали в хід всякі несумлінні люди в ім'я досягнення своїх непривабливих цілей.
Леся Українка вважає, що "великі хірурги Франції 93-4 р. (тобто вожді якобінців) поводились у всякім разі не по-науковому, принаймні з теперішнього погляду", бо вони "прокламували принцип постійної революції", тоді як, мовляв, це суперечить духові всієї... сучасної медицини і етики.
Хоч об'єктивно симпатії письменниці були на боці якобінців як беззавітних борців проти реакції, за щастя трудящих, а не жірондистів, проте засоби, за допомогою яких якобінці намагалися здійснити свою мету, -терор, не знаходять схвалення у Лесі Українки. "Може, правда, вони (якобінці.) при тому (терорі.) й багато любили (адже й Торквемеда, кажуть, любив своїх пацієнтів і вже напевне любив свою справу) і бажали добра матері Франції і дитині з потрійною назвою... (свобода, рівність і братерство), та від того було не легше, і мати мало не вмерла від страти крові і конвульсій, і дитина вродилась ледве жива, та так вже ніколи й не могли прийти до здоров'я" [4, с.130].
Леся Українка хоче запевнити читача, що період якобінської диктатури (1793-1794 рр.) по суті нічого не дав, крім теорії перманентної революції і ланцета лікаря Гільйотена, бо, мовляв, навіть закон про підозрілих не був уже новиною після статуту інквізиції, а інші закони були встановлені до 1793 року.
Намагаючись "обґрунтувати" це положення, Леся Українка говорить, що гільйотиною боротися "фізично" неможливо, бо, оскільки боротьба є конфлікт двох активних сил, то в період їх озброєних сутичок ні одна із сторін не може скористатися з гільйотини; коли ж одна з них переможена, тоді до беззбройного гільйотину застосовувати, мовляв, "неморально".
Допускаючи елементи гуманізму, Леся Українка говорить далі, що ніяка партія не може і не повинна користуватися терором як знаряддям боротьби Леся Українка обстоює мораль "межипартійну", почасти "понадпартійну", але не партійну, яку вона ототожнює з виключністю. Більше "любові" і менше "гріха" - таке є правило Лесі Українки, якого треба додержувати, щоб добитися гармонії між політикою партії і її етикою.
Погляди великої письменниці на моральні норми, поняття і уявлення спрямовані на розв'язання завдань революційної боротьби, яка має на меті знищення соціального і національного гніту, побудову нового, суспільства, що не знає лицемірної, звірячої моралі
ВИСНОВКИ
Микола Євшан зазначав: "Творчість Лесі Українки має тому свій стиль, зовсім окрему фізіономію, по якій відразу її пізнаємо. Інтелект, поетична інтуїція, глибока ніжність жіночої психіки, сильна творча воля, орлиний лет душі, яка уміє відмежовувати себе від життєвої торговиці і без галасу творити собі високохудожні образи, творити в собі образ вищої людини, вільної людини, - оте все сплелося в творчості Лесі Українку в одну гармонійну цілісність" .
Життєвий та творчий шлях постійно змушували письменницю мислити по-новому, відгукуватися на животрепетні проблеми свого часу і вирішувати, зокрема, філософські, етичні, політичні та релігієзнавчі питання в позитивному дусі.
Таким чином у своїх філософсько-релігієзнавчих, соціально-політичних і морально-естетичних шуканнях М.Драгоманова і Лесі Українки чітко проступає ідея боротьби за національний розвиток українського народу, на принципах свободи і демократії; по-друге, соціальний, економічний, політичний та духовний поступ України не мислився ними без вивчення й використання позитивного світового та європейського досвіду, без поєднання національного та загальнолюдського; по-третє, основою всіх суспільних перебудов має стати людина як невід'ємна частина й найвище творіння природи.
У сузір'ї величних імен видатних українців Лесі Українці належить невмируща слава невтомного борця за честь і гідність українського народу в їх довготривалій боротьбі за свободу та незалежність. Саме тому її ім'я назавжди стало символом безкомпромісного служіння вищим ідеалам людського буття.
Список використаної літератури
1. Агєєва В.П. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки постмодерній інтерпретації. - К.: Либідь, 1999. - 264 с.
2. Акулов И.Б. Этические взгляды Леси Украинка: Дис. ...канд.филос.наук. - Дрогобич, 1996.- 277 с.
3. Бабишкин О., Курашова В. Леся Українка: життя і творчість. - К., 1995. - 320 с.
4. Бичко А. Леся Українка: Світоглядно-філософський погляд. - К.: Український Центр Духовної культури, 2000. - 186 с.
5. Білан Т.О. Українська ідея в контексті творчості Лесі Українки // "Дні науки"- Тези наукових доповідей... Київський університет. - К., 1996. - С.59-67.
6. Головаха І. Суспільно-політичні і філософські погляди Лесі українки. - К., 1953. - С.209.
7. Кирпель І. Леся Українка - попереду нас // Слов'янське віче: ХХ століття. - К., 1996. - № 2. - С. 171-185.
8. Леся Українка. Твори, т.ХІІ, стор.22.
9. Мороз М.О. Літопис життя та творчості Лесі Українки. - К.: Наук.думка, 1992. - 120 с.
10. Одарченко П. Епістолярна спадщина Лесі Українки // Український Вільний університет. Науковий збірник. Мюнхен, 1971. - Т.7. - С. 329-342.
11. Хрестоматія критичних матеріалів, т. ІІІ, вид. 2-е. Вид-во "Радянська школа", - 1956, ст.93, 97.
Loading...

 
 

Цікаве