WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософські погляди Лесі Українки - Курсова робота

Філософські погляди Лесі Українки - Курсова робота


Курсова робота
Філософські погляди Лесі Українки
Зміст
Вступ………………………………………………………………………...3
Розділ І. Естетичні погляди Лесі Українки……………………………….5
Розділ ІІ. Філософські погляди Лесі Українки………………………….11
Розділ ІІІ. Етична концепція Лесі Українки…………………...………..20
Висновки…………………………………………………………………..27
Список використаної літератури…………………………….…………..28
Вступ
Леся Українка- славна дочка українського народу, видатна письменниця, полум'яна патріотка своєї вітчизни. Її ім'я займає одне з почесних місць в історії суспільно-політичної думки на Україні кінця XIX і початку XX ст. Все своє життя, величезний талант і непохитну волю вона віддала справі боротьби проти всякої експлуатації, за визволення трудящих, знищення соціального і національного гноблення, встановлення таких суспільних відносин, які забезпечили б справжнє народовладдя, свободу і розквіт духовних сил трудящих - такий ідеал Лесі Українки, за який вона пристрасно боролася на протязі всього свого життя.
Всі думки і прагнення Лесі Українки, кожний крок в її практичній діяльності і творчості були зв'язані з визвольним рухом. Бадьорі і сповнені оптимізму твори Лесі Українки були закликом до героїчної боротьби проти всього старого і віджилого, за світле, щасливе життя трудящих. |Протиставляючи поетичний голос Лесі Українки іншим, Іван Франко відзначав: "Від часу Шевченкового "Поховайте та вставайте, кайдани порвіте" Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сії слабосилої, хорої дівчини...
Читаючи м'які та рознервовані або холодно резонерські писання сучасних молодих українців мужчин і порівнюючи їх з тими бадьорими, сильними та сміливими, а при тім такими простими, такими щирими словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, що ся хора, слабосила дівчина - трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну" .
Леся Українка не тільки велика письменниця і видатний громадсько-політичний діяч, але також визначний мислитель, непримиренний борець проти ідеологічної реакції, представник прогресивної філософської думки України. Філософсько-естетичні погляди Лесі Українки, як Т весь її світогляд в цілому, зазнали істотних змін і складалися в умовах зростання революційного, зокрема пролетарського визвольного руху.Характерною особливістю філософсько-естетичних поглядів Лесі Українки є те, що вони базувались на вивченні конкретної історичної дійсності, на критично переробленій філософській і естетичній думці попередніх періодів.
В цьому рефераті не ставиться завдання всебічного висвітлення проблем, що стосуються філософсько-естетичних поглядів Лесі Українки. Мова йде лише про ті питання філософії і естетики видатної української письменниці, які є найбільш загальними і відправними для характеристики всієї сукупності її поглядів і які мають найважливіше значення.
Оскільки Леся Українка, будучи насамперед письменницею, не створила спеціальних праць на суто філософські теми, і питання методу і загальної теорії найповніше втілилися в ЇЇ естетичних поглядах, то найбільш виправданим буде починати висвітлення її філософсько-естетичних поглядів саме з естетичних поглядів.
РОЗДІЛ І. ЕСТЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Правильному розв'язанню основних питань естетики Леся Українка надавала дуже великого значення. Це випливало з самого ставлення, її до мистецтва, якому, за її словами, служать "...всі найсвітліші душі людські"1 і яке покликане запалювати людські серця на боротьбу за світле майбутнє. Зусиллями своїх обранців, говорить Леся Українка, мистецтво піднесене на величезну висоту.
Естетичні питання не були для Лесі Українки чимось самодовліючим. Сама постановка і метод розв'язання їх були зумовлені насущною потребою розв'язати інші, більш загальні і вирішальні завдання і, насамперед, найголовніше з них - завдання визволення народу шляхом революційної боротьби проти царизму і експлуататорських класів. Отже, не чисто "естетичний" інтерес, не проста пристрасть до всіляких "нових" теоретичних питань, а необхідність дати відповідь на запити практики, життя, суспільної боротьби зумовили розроблення Лесею Українкою питань естетики. Ці, так би мовити, практичні, щодо своїх джерел, способу розв'язання і цілеспрямованості, естетичні погляди Лесі Українки забезпечують їй почесне місце в історії передових естетичних учень [1, с.201].
Висловлювання Лесі Українки про мистецтво в творах глистах дають нам уявлення про систему її естетичних поглядів.
Насамперед слід відзначити, що, ідучи за матеріалістичною естетикою революційних демократів, зокрема М. Чернишевського і Т. Шевченка, ґрунтуючись на конкретному аналізі творів мистецтва, Леся Українка, матеріалістично розв'язувала основне питання естетики - про відношення мистецтва до дійсності. Зумовленість мистецтва реальним життям, його похідний по відношенню до дійсності характер - ці положення були вихідними для Лесі Українки, ними вона керувалась при розв'язуванні всіх найважливіших питань мистецтва.
Проблема ролі мистецтва в суспільному житті, в боротьбі класів є однією з найважливіших проблем, розв'язанню яких Леся Українка присвятила багато сил. Розв'язала вона її на користь визнання дійовості, громадського служіння мистецтва. Цій проблемі присвячені такі чудові твори, як "Надія", "Співець", "В магазині квіток", "На роковини Шевченка", цикл "Сім струн", "І все-таки до тебе думка лине...", цикл "Сльози-перли", "Іфігенія в Тавріді", "Поворіт", цикл "Весна в Єгипті", "Епілог", "Дим" і багато інших, а також майже всі поеми і драматичні твори.
Торкаючись у статті "Утопія в белетристиці" одного романа Морріса, Леся Українка говорить, що люди в цьому романі - не живі діючі натури, а якісь "маріонетки" і тому "не дивно, що серед цих створіннів мистецтво зійшло на забавку. Чим же іншим має бути мистецтво там, де нема ні боротьби, ні контрастів, ні глибокого страждання?" [7, с.177-178]. Тут-таки, в цій статті, Леся Українка говорить про велике значення таких творів мистецтва, які будили б "віру в можливість краси життя і вільного братання межи людьми". Ще у 80-х роках Леся Українка, відкидаючи геть усякі сумніви, з цілковитою переконливістю і непохитною волею говорить про громадське призначення своєї поезії і художнього слова взагалі, про велич справи, за яку бореться народ і виразники його інтересів. Вона пише, що правдиве слово повинно запалити "огонь" в серцях людей і тим самим принести велику користь справі визволення пригноблених мас.
Людина високих моральних якостей, серед яких особливо виділяється така, як скромність, Леся Українка вважала, що їй все ще бракує відваги стати на площі "і виложити все, що маєш". Будучи, за власним признанням, головним чином, поетом-ліриком, вона прагне нести вогненне слово в
Loading...

 
 

Цікаве