WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Вимоги до якості вищої освіти в інформаційному суспільстві - Реферат

Вимоги до якості вищої освіти в інформаційному суспільстві - Реферат


Реферат на тему:
Вимоги до якості вищої освіти в інформаційному суспільстві
Нинішні світові глобалізаційні процеси відбуваються у час, коли "основним ресурсом стає інформація, а фактором, що стимулює чи обмежує розвиток суспільства, - знання" [1, с.119]. Перехід від індустріальних до інформаційних технологій стає помітним явищем в усіх провідних країнах світу. Ідеалом, кінцевою метою такого переходу є побудова інформаційного суспільства, у центрі якого постає людина з усім розмаїттям її інтересів та потреб. Гуманістична спрямованість інформаційного суспільства визначає такі його базові цінності, як пріоритет громадянських прав і свобод, соціальну активність, ініціативність, право вибору, відповідальність. Позитивний досвід в утвердженні перелічених цінностей мають створені освітянські інформаційні мережі в Європейському Союзі, діючий з 1995 року "Форум" з проблем становлення інформаційного суспільства, а також британський проект "Супермагістралі в освіті - Шлях уперед", німецький -"Школи в мережі", вітчизняний фонд "Інформаційне Суспільство України" та ін. Учасники навчального процесу стають партнерами з використання і розширення інформаційних мереж, реалізації низки навчальних, дослідницьких, соціальних, гуманітарних, культурних проектів.
Як справедливо зазначає Олексій Голобуцький, гарантією дієвості та ефективності впровадження інформаційних технологій є "розуміння кожним громадянином того, чому і як саме урядові портали і муніципальні сайти, дистанційна освіта і телеробота, власний сайт і створення віртуальної фірми здатні покращити його власне життя і життя його дітей"[2].
Утвердження розуміння важливості та необхідності інформаційних технологій як одного з провідних інструментів професійного самоствердження особистості, а далі - конкурентоздатності держави, сьогодні має стати одним з пріоритетів в діяльності закладів вищої освіти України. Слід негайно посилити вимоги до якості учбово-методичної бази, забезпечення навчального процесу новими і сучасними засобами і методами пізнання, що пов'язані з передовими інформаційними технологіями; треба, нарешті, подбати про якість професорсько-викладацького складу, який має забезпечувати "рух на випередження", а не ширяти в ілюзіях і стереотипах минулого.
У своїй статті "Сучасна українська освіта за умов конкуренції інформаційних потоків" Михайло Жук вводить поняття адекватності інформаційної моделі університету сучасним інформаційним стандартам, яке по суті означає інформаційно-технологічну відповідність навчального процесу та організації наукової діяльності сучасному рівню світових досягнень. Використання сучасних джерел інформації підсилює індивідуальні стратегії успішності студентів, стимулює університети до "інформаційної презентації власних досягнень, напрямів пошуку партнерів, інформаційного забезпечення навчального процесу шляхом створення університетських інформаційних ресурсів, мереж, кластерів" [3].
Вища освіта в інформаційному суспільстві - це середовище інформаційного обміну, який передбачає не лише засвоєння, але й передачу та генерування нової інформації в обмін на отриману, а також продукування знань. В цьому контексті проводиться чітке розмежування знання та інформації. Знання - це результат пізнання дійсності, що має системне і несуперечливе оформлення і є за характером об'єктивним (незалежним від волі людини). Інформація - це відомості будь-якого роду, що часто виражають суб'єктивну думку мовця, можуть бути недостовірними і суперечливими. Російський вчений Георгій Ільїн звертає увагу на важливий ефект взаємопереходу знань в інформацію і навпаки. Відносність знання в силу швидкого застарівання призводить до "витіснення знань інформацією в якості основного елемента освітнього процесу, що перетворює знання в інформацію про світ" [4]. Таким чином, студент отримує несистематизовані відомості, осистемлення та перетворення яких в знання є завданням самого студента.
Звідси оцінка якості вищої освіти може включати такі параметри, як:
§ адекватність навчання студента способів опрацювання інформації;
§ забезпечення ефективності набуття студентом таких компетенцій, як досконале володіння комп'ютером, знання щонайменше двох іноземних мов;
§ результативність методів вироблення навиків встановлення наукової істини;
§ успішність у створенні атмосфери особистого переживання народження знання;
§ оптимізація діалогу в процесі співтворчості між викладачем та студентом.
Вища освіта повинна сприяти становленню громадянина інформаційного суспільства, в якому (1) кожен має можливість отримати оперативну та достовірну інформацію будь-якого виду і призначення за допомогою глобальних інформаційних мереж з будь-якої точки географічного простору; (2) наявна можливість реалізації миттєвої комунікації як між окремими членами суспільства, так і з державними та суспільними структурами; (3) трансформується діяльність засобів масової інформації, розвивається та інтегрується з інформаційними мережами цифрове телебачення; (4) зникають географічні та політичні кордони держав в рамках інформаційних мереж [5].
Російський вчений Олег Сюнтюренко виділяє п'ять блоків державного рівня проблем інформатизації науки та освіти, розв'язання яких, на нашу думку, безпосередньо сприятиме підвищенню якості вищої освіти зокрема і в Україні [6].
Перша група проблем - це електронізація інформаційних ресурсів і реалізація сучасного телекомунікаційного доступу вчених до провідних національних центрів.
Друга група об'єднує проблеми створення уніфікованого інтерфейса доступу до ресурсів та електронних каталогів наукових бібліотек, а також створення системи цифрових бібліотек, у першу чергу на базі існуючих державних.
Третя група проблем акцентує увагу на взаємодоповнюваності понять "впровадження" та "інтеграція". Йдеться про впровадження інформаційних методів у процеси наукових досліджень: комп'ютерне моделювання, корреляційний аналіз, статистичний аналіз і т.п. Обов'язковим паралельним процесом має бути інтеграція науково-дослідницької та інформаційної діяльності шляхом впровадження альтернативної інформаційної технології - комп'ютерної автоформалізації професійних знань. Учені можуть продукувати нові знання шляхом проведення експериментів, теоретичних розрахунків і т.п.
Не менш важливим, однак, є узагальнення та систематизація вже накопичених знань та створення умов для широкого доступу до цієї наукової інформації.
Четверта група проблем - це відновлення на якісно новому рівні інформаційного обміну між інформаційними центрами країн - колишніх республік СРСР.
Нарешті, п'ята група - це проблеми реалізації взаємного обміну науковою та технічною інформацією вітчизняних та зарубіжних вчених засобами телекомунікаційного зв'язку.
Як видно із вищесказаного, освіта і наука - це цілісна "зв'язка", в якій одна складова відіграє дедалі важливішу роль для розвитку іншої складової. Підвищення якості вищоїосвіти можливе сьогодні лише за умови "фундаменталізації освіти на основі
Loading...

 
 

Цікаве