WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Концепції походження філософії - Реферат

Концепції походження філософії - Реферат

філософії.
Прикладом релігійної концепції є концепція Корндорфа.
З робіт Ф. Корнфорда пряме відношення до розглянутої проблеми мають такі його монографії, як "From religion to philosophy. A study in the origins of Western Speculation" (Cambridge, 1912) і "Principium sapientiae" (1952). Обидві монографії присвячені походженню античної філософії. Правда, в останній роботі Ф. Корнфорд досліджує наступність між вавілонською міфологією, з одного боку, і грецької міфологією і філософією - з іншого, думаючи, що філософія найпершої в античності філософської школи відбулася з "Теогонії" Гесіода, а "Теогонія" - походить із давньовавілонської поеми "Енума еліш".
Будучи ідеалістом, Ф. Корнфорд не торкається питання про соціально-економічні і політичні умови виникнення філософії, обмежуючи лише її духовними передумовами. Ф. Корнфорд каже про два джерела філософії: релігію й інтелект, але з цих двох можливих духовних джерел філософії вирішальну роль він відводить релігії.
Проблемою виникнення філософії займався й інший англійський учений, професор Бірмінгемського університету Дж. Томсон, автор багатьох робіт, у тому числі книги "Перші філософи", що має безпосереднє відношення до теми. Концепція виникнення філософії Дж. Томсона може бути кваліфікована як міфогенна: він відокремлює міфологію від релігії і говорить про виникнення філософії з міфології, вбачаючи в міфології єдине джерело філософії.
Філософія, згідно Дж. Томсону, виникає з міфології (а наука - з магії), успадковуючи від останньої ряд моментів, насамперед стихійно-діалектичні представлення про єдність і боротьбу протилежностей. Дж. Томсон зв'язує виникнення філософії з переходом древнього суспільства зі ступені раннього на ступінь зрілого рабовласницького виробництва, зі зміною "бронзового віку" "віком залізним", предметних грошей - карбованою монетою, з розвитком товарно-грошових відносин і становленням суспільства товаровиробників. Безпосередня причина виникнення філософії - "товарний фетишизм". Увідповідності зі своїм розумінням філософії Дж. Томсон бачить і у виникненні філософії не початок вищої, у порівнянні е міфологією, ступіні пізнання світу, а всього лише проекцію на зовнішній світ, переломлення у філософських категоріях соціально-економічних відносин суспільства товаровиробників. Так, наприклад, філософська категорія субстанції, по Дж. Томсону, - не що інше, як проекція на зовнішній світ мінової форми вартості.
До міфогенного типу концепцій виникнення філософії можна віднести і уявлення про її виникнення А. Ф. Лосєва. Стверджуючи, що нині "є вже безграмотністю ототожнювати міфологію з поезією, з наукою, з релігією, з мораллю, з мистецтвом", А. Ф. Лосєв намагається відокремити міфологію від релігії, міф від релігійних вірувань, розглянути міф поза контекстом релігійних уявлень і дій. А що такий контекст існує, не зважується заперечувати й А. Ф. Лосєв - один з найбільш послідовних представників саме міфогенної концепції виникнення філософії. "Міф, узятий сам по собі, - пише А. Ф. Лосєв, - не має ніякого істотного відношення до релігійних вірувань, хоча він і зв'язаний з ними як у первісну епоху, так і в пізніші часи".
Саме з такої нерелігійної міфології і виникає, згідно А. Ф. Лосєву, філософія.
Як приклад - правда, дуже своєрідний - позитивістських концепцій походження філософії можна розглянути погляди А. А. Богданова на цю проблему, виражені ним у "Філософії живого досвіду" (1913) і в "Науці про суспільну свідомість" (1914). Богданов розрізняв у розвитку свідомості дві стадії: до філософську (яку він поділяв на дорелігійну і релігійну частини) і філософську.
Відносини трудового авторитарного співробітництва типу "організатор - виконавець", що нібито встановлюються усередині колективів, які досягли мовного рівня, будучи мимоволі перенесеними на природу, породжують загальний анімізм: усяке тіло як виконавець повинне мати свого організатора - душу - активного двійника тіла.
Зв'язаний з тими ж авторитарними відносинами культ предків-організаторів, що приймають у пам'яті нащадків надлюдські риси, породжує релігію: видатні предки стають богами, а їхні поради - священними завітами.
Довгий час релігія і релігійна свідомість залишаються універсальними: релігійний характер, стверджує Богданов, був притаманний усьому досвіду людей, усім їхнім поняттям, так що релігія охоплювала однаково технічний процес, економіку, ідеологію. Однак можливості релігії, обмежені, і новий досвід поступово заходить у суперечність із традицією і породжує, з одного боку, світську свідомість, що обмежує релігію вузької, "небесною" сферою віри і культу, а з іншого боку - філософію як систематизацію самого по собі безладного світського знання методами "поспішного узагальнення і підстановки" за аналогією з новою соціально-економічною дійсністю.
Висновки
Проблема генезису філософії багатогранна. Являючись виразом одного з вузлових пунктів в історії світової культури, вона сприяє порівняльному вивченню давньозахідної і давньосхідної (насамперед давньокитайської і давньоіндійської) філософії. Питання про генезу філософії потребує з'ясування як специфічних, так і загальних закономірностей цих самобутніх і різних процесів. В рамках філософії вона зближує філософів різних профілів. Наприклад, до цієї проблеми має безпосереднє відношення і вивчення співвідношення образу і уявлення, з одного боку, і поняття - з іншого; і питання про історичні формації (проблема "первинної" і "вторинної" формацій) і багато іншого. Але, будучи проблемою не лише історії філософії, але й історії культури, ця проблема виходить за межі самої філософії. Вона здатна зв'язати філософські дослідження з дослідженнями істориків і етнологів, психологів і наукове дів, мистецтвознавців і істориків релігії. Адже генеза філософії пов'язана з історією ранньокласових і навіть докласових суспільств, з розвитком їхньої матеріальної і духовної культури, зі станом суспільної психології, зі зростанням знання і науки, з розвитком здібностей до абстрактного мислення, зі світоглядними інтенціями мистецтва, міфології, релігії і т.д.
Література
1. Асмус В. Антична філософія. - М., 1986.
2. Бичко А. Історія філософії. - К., 2001.
3. Волинка Г. Вступ до філософії. - К., 1999.
4. Чанышев А. Начало философии. - М., 1992.
Loading...

 
 

Цікаве