WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Розвиток ідей про людське буття в філософії марксизму - Реферат

Розвиток ідей про людське буття в філософії марксизму - Реферат

сшдомості, яка відбиває суспільне буття не дзеркально, внаслідок чого виникає закономірний момент иезбїгання відображення і відображуваного. Однак це не вада, а перевага, бо свідчить про наявність специфічних закономірностей людського мислення у таких його формах, як абстрагування, виділення загального та істотного в безлічі одиничного, пізнання сутності та ін.
У відносній самостійності суспільної свідомості Енгельс помітив можливість активності свідомості, її спроможності певною міроюзмінювати суспільне буття. Протестуючи проти зведення матеріалізму до "економічного детермінізму", вій показав у листах 90-х років, що марксизм не заперечує впливу надбудови і суспільної свідомості на історичний процес, а матеріалістична філософія історії зовсім не є "відмичкою" для розуміння тих чи інших подій, що вона забезпечує лише інтерпретацію загальних тенденцій-розвитку суспільства. В останні роки життя Енгельс працює над підготовкою до видання економічних творів Маркса, виступаючи проти вульгаризації і спрощення марксизму.
Реальний внесок К. Маркса і Ф. Енгельса в становлення філософії нового типу полягає в тому, що, утверджуючи її науковий статус, вони проклали шлях до пізнання найзагальніших законів розвитку природи, суспільства І мислення.
Після виходу "Маніфесту Комуністичної партії" минуло майже 150 років. Змінився капіталізм, змінився світ. Сучасний капіталізм зовсім не схожий на той класичний капіталізм, який блискуче проаналізував та описав Маркс. Це суспільство докорінно змінило статус найманого робітника. Після депресії 30-х років XX ст. капіталізм робить ставку на пом'якшення Суперечності між суспільним характером праці І приватнокапіталістичним характером привласнення його результатів. Найманий ро-^ бітник стає почасти співвласником майна, акціонером. Через державу здійснюється механізм соціального захисту, забезпечується правовий статус людини. Пом'якшення умов використання найманої праці, постійний розвиток матеріального чинника продуктивних сил і посилення відриву між розвинутими країнами і тими, що розвиваються, послабили тотальність відчуження. Однак, як свідчать глобальні проблеми сучасності, такому суспільству ще далеко до гармонії у системі "людина - суспільство - природа", коли Індивід виступатиме як суб'єкт діяльності, а не як об'єкт маніпулювання, коли суб'єктно-суб'єктні відносини будуватимуться на основі паритету, взаєморозуміння та сприймання іншої людини як самоцїнності.
Незважаючи на пом'якшення умов застосування найманої праці, основою матеріального'виробництва залишаються товар-. не виробництво, товарно-грошові відносини і держава. Через те що виробництво І накопичення перетворюються на самоціль, зберігається система потрійної фетишизації товару - грошей - капіталу, а також редукція людини до рівня "часткової людини", хоча ця людина добре нагодована і добре одягнена.
У цілому ж думка Маркса щодо поетапного скасування тотальної відчуженості була забута в суспільстві нетерпіння і нетерпимості, бажання "тут і негайно ж" зруйнувати все ущент ї побудувати нове кевідчужеке суспільство. Приводом до цього забуття були пізні твори фундаторів марксизму, в яких вони називають комунізм вже не засобом дії, а суспільством майбутнього, що бере початок у соціалізмі. І хоча Енгельс не раз підкреслював, що ані Маркс, ані він не претендують на генеральний план будівництва майбутнього суспільства, вважаючи, що конструювання майбутнього, проголошення готових рішень для прийдешніх часів - це не їхня справа, проте саме їхніми зусиллями був зроблений перший крок до наповнення Ідеалу конкретним змістом. Комунізм із засобу перетворився на конкретну мету, тобто втратив своє функціональне призначення бути системою забезпечення вільного розвитку людини. Це, в свою чергу, призвело до перетворення людини на звичайнісінький засіб - бути будівником нового суспільства, "гвинтиком виробництва", який мріє будь-коли стати універсальним споживачем.
Ще однією хибою філософії марксизму є недооцінка духовних підвалин як у житті суспільства, так І у життєдіяльності індивіда, що негативно позначилося на оцінці індивідуальності людини. У своїй концепції людини Маркс приділяв основну увагу діяльному началу, майже не торіюючись його екзистенції.
І, нарешті, філософія марксизму за традиціями німецької класичної філософії була орієнтована на експансію суспільства щодо природи, навколишнього світу. Це набуло свого втілення в тезі "Філософи лише по-різному пояснювали світ, але справа полягає у тому, щоб змінити його", тобто не діалог, не паритетне начало, не дух космізму, не спорідненість, а експансія у ставленні до природи, яка мала своє продовження в експансії щодо людини.
Висновок.
Наведений аналіз виникнення і розвитку філософи марксизму свідчить, що філософія марксизму, як і будь-яка інша, має свої достоїнства і свої вади. І не вина марксизму, а скоріше біда, що його намагалися перетворити на догму, на абсолютну істину для всіх народів і на всі часи. Як свідчить історія людства, практика багатша за будь-яку теорію, суспільство у своєму розвитку вносить істотні корективи у будь-яку, навіть най-перспективнішу, концепцію.
Філософія марксизму - це певний пласт культури, фактор суспільного розвитку. Переоцінка марксизму може привести до негативних соціальних наслідків, а недооцінка матиме ще гірші результати. Ігнорування і забуття марксизму може призвести до того, що подальший розвиток філософської думки відкриє новий різновид марксизму, де будуть примножені його недоліки, а достоїнства втрачені.
Концепція відчуження є наріжним каменем філософії марксизму. Вона побудована на імперативі "Людина є найвищою істотою для людини" і має критичну спрямованість, передбачаючи зв'язок між критичною теорією і практикою. Якщо в "Економічно-філософських рукописах 1844 року" Маркс досліджує відчужену працю, то вже у "Тезах про Фейєрбаха" він наполягає на необхідності перетворення умов відчуженої праці, але ця потреба має бути усвідомленою. І лише у "Німецькій ідеології* вже з позицій матеріалістичного розуміння історії Маркс визначає комуністичну свідомість як свідомість необхідності практичної дії, матеріальна сила повинна бути спростована матеріальною ж силою. Взявши-участь у підготовці "Маніфесту Комуністичної партії", Маркс розпочинає ґрунтовний критичний аналіз капіталістичного суспільства з допомогою категорії "відчуження". Він має за мету забезпечити пролетарський рух науковим твором, в якому була б обгрунтована стратегія робітничого руху за умов раннього класичного капіталізму. Подальший розвиток філософії марксизму довів, що Маркс-філософ стає заложником Маркса-політика.
Л і т е р а т у р а :
1. М.І.Горлач - Філософія, - Харків,- 2000р. ст 198-205.
2. Г.А.Заїченко - Філософія, - К.: "Вища школа", - 1995р. ст. 62-77.
3. В.Г.Табачовський - Філософія, - К.: "Либідь", - 1993р. ст. 185-193.
Loading...

 
 

Цікаве