WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософія Як Особлива форма суспільної свідомості та її специфіка - Реферат

Філософія Як Особлива форма суспільної свідомості та її специфіка - Реферат

тисячоліть ,немає нічого актуальнішого, ніж збереження життя на землі ,запобігання глобальній катастрофі людства . Сучасна філософія не може абстрагуватися від можливого апокаліпсису ,має бути філософією життя ,і в цьому полягає її покликання . Хоч зв'язок філософії з політикою ,навіть філософське осмислення політики , не дають ніяких підстав для того , щоб змішувати ,ототожнювати ці якісно різні форми суспільної свідомості. Як теоретична форма суспільної та індивідуальної свідомості філософія осмислює стратегічні шляхи загальнолюдського існування і містить у собі заряд гуманістичної дальнодії.
Важливо наголосити ,що в індивідуальному аспекті цінністьфілософії - у пробуджені творчого , конструктивного осмислення людиною самої себе , світу , суспільної практики та суспільного поступу в майбутньому . Якщо у людини немає пориву до нових горизонтів своєї свідомості ,самоусвідомлення буття , картини світу , то без цього фактично немає філософії , і навчити її не можна.
Історія людської думки не починається з філософського осмислення буття. З питань виникнення філософії нині серед філософів існують різні точки зору: міфогенна, натурфілософська, гносеогенна, релігійна.
Міфогенної точки зору дотримувався Гегель. На його думку, вихідною формою людської духовності була міфологія, що виникає як результат цілісного, синкретичного способу ставлення людини до дійсності. На певному етапі розвитку людини синкретичний спосіб переростає в теоретичний, а міфологія полягає лише в способі осягнення. Філософія виникає в процесі раціоналізації міфологічної свідомості . Таке розуміння виникнення філософії приводить Гегеля до ототожнення ним таких духовних феноменів, як наука, філософія, світогляд, релігія.
Натурфілософської точки зору дотримувалися представники матеріалістичної філософії. На думку представників цієї точки зору філософія виникає в античності і являє собою систему позитивного знання про навколишній світ, яке включає в себе також певні філософські питання.
Прикладом натурфілософа був російський хімік Д. І. Менделєєв.
Гносеологічну точку зору найповніше розробляв філософ О.Ченешев. Суть її полягає в тому : філософія виникає після виникнення науки як певний рівень її самоусвідомлення.
Релігійної точки дотримуються релігійні філософи. На їхню думку філософія виникає спочатку в лоні релігії, а пізніше стає наукою, теорією. Цієї точки зору дотримувався І.Маркс.
Зазначені точки зору за винятком натурфілософської мають право на існування бо правильно охоплюють ознаку філософської свідомості, а саме: філософія-це самоусвідомлення життя.
Вище згадані концепції базуються на фундаментальному положенні і філософія виникає після розпаду і зникнення синкретичної форми свідомості міфології
Реальний процес виникнення філософії можна виразити таким чином. Міфічна синкретично-родова свідомість розпадається на ряд самоутворень- форм суспільної свідомості. Останні , досягаючи рівня самоусвідомлення переростають в філософію. Отже, вихідною формулою суспільна свідомість, яка розпадаючись дає всі форми виявлення суспільної свідомості.
Вихідною основою поділу обсягу поняття "форми суспільної свідомості" може бути спосіб усвідомлення. Виділяючи синкретичний, художній, теоретичний, духовно-практичний способи усвідомлення.
Міфічна свідомість є результатом синкретичного (цілісного) способу усвідомлення людиною навколишнього світу і свого буття в ньому. Синкретичний спосіб розпадається на:
-практично-духовний. Що дає міфологію;
-релігійний - релігію;
-духовно-практичний-право, політику, мораль;
-теоретичний-науку;
-містичний-містику.
Виникнення філософії-це процес, головним моментом якого є самоусвідомлення різнопланових формоутворень духу. В різні історичні епохи цей процес має особливості.
Історія філософії дає величезну кількість картин світобудови, створених як окремими філософами, так і певними філософськими школами.
Філософія як світоглядне явище з'являється в процесі такого поділу людської діяльності. коли виникає необхідність раціонального освоєння дійсності на найзагальнішому рівні її бачення. Хронологічно цей процес відбувається у різних країнах неодночасно. Свідченням цього є пам'ятки культури, які підтверджують, що філософія започаткувала себе в стародавніх: Єгипті, Китаї, Індії, Вавилоні, а трохи пізніше в країнах Європи, насамперед Греції і Римі. Започатковується філософія з постановки питання про єдність речей, цілісність світу.
Синкретичний , практично-духовний , релігійний , містичний , художній , теоретичний , духовно-практичний способи відношення людини до світу та їх специфіка.
В літературі виділяють синкретичний , практично - духовний , художній , релігійний , теоретичний , духовно - практичний способи усвідомлення . "Ціле , як воно уявляється в голові як мислиме ціле , є продукт мислячої голови , яка освоює світ єдино можливим способом _ способом , що відрізняється від художнього , релігійного , практично - духовного освоєння цього світу ,- тільки зокрема К . Маркс . До названих можна додати містичний спосіб містика , містицизм ( грецькою mystikos - таємничий ) - релігійно - ідеалістичний погляд на дійсність , основу котрого становить віра в надприродні сили . Зародившись у глибокій давнині ,він пізніше виступає як обов'язковий сутнісний елемент обрядів (містерій) . Головне в цих обрядах - спілкування з богом або якоюсь таємничою істотою . Подібне спілкування досягається через сяяння , екстаз ,одкровення . Елементи містицизму властиві конфуціанству , брахманізму , піфагорійству , неоплатонізму , неотомізму тощо . Елементи містицизму знаходимо у Платона , В.Соловйова , Я . Бьоме , Екзарта та ін.
Якщо ж будуть відкриті у майбутньому (що цілком ймовірно) інші способи усвідомлення, то вони "породять" і відповідні форми суспільної свідомості, а самоусвідомлення їх "відкрите" інший шлях виникнення філософської свідомості.
Запропонований підхід до ви членування форм суспільної свідомості, можливо, і має недоліки, але на мій погляд, він дає змогу відсіяти одну із зовнішніх причин плюралізму філософування- елементарне порушення правил логіки.
Самоусвідомлення названих духовних формоутворень і є філософським рівнем розвитку людської свідомості, а саме- рівнем
Loading...

 
 

Цікаве