WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Культура поведінки майбутнього фахівця - Реферат

Культура поведінки майбутнього фахівця - Реферат

особлива культура спілкування. Розмова має бути короткою, ввічливою і тільки по суті. Той, хто телефонує, не повинен ображатися, якщо його попросять зателефонувати в інший, зручний для обох час.
Телефон у сучасних умовах - необхідний і незамінний засіб зв'язку, та користуючись ним, не треба забувати, що за його допомогою можна як удосконалювати, так і руйнувати спілкування. По телефону можна образити і принизити людину, а можна звеселити, втішити та надихнути.
Правила ввічливості диктують будь-якій людині вміння вислуховувати людей, не обриваючи їх на півслові, не переключаючись на інші справи й інших людей. Коли у розмові все-таки доводиться відриватися, то просять пробачення, після вимушеної перерви пропонують продовжити бесіду, показуючи цим, що пам'ятають, про що йшлося і на чому зупинилася розмова. Якщо ж співрозмовник виявився надто балакучим, цілком до-пустимо попросити його бути точнішим та ближчим до суті справи. Вміння уважно слухати співрозмовника - дуже важлива умова будь-якого спілкування.
Мистецтво робити зауваження - тонке мистецтво, володіти ним зобов'язані не тільки керівники. Зауваження має бути справедливим, щоб людина зрозуміла, де вона діяла неправильно і як виправити помилку. Для цього можна знайти будь-яку форму, аж до незлобивого жарту й легкої іронії, але неприпустимо принижувати гідність того, до кого звернена критика. Уїдливість, грубість, наділення несхвальними епітетами ображають і саме тому досягають мети значно гірше, ніж зауваження, зроблене у коректній формі.
Брутальне слово - сильний подразник. На роботі людина повинна бути коректною незалежно від настрою, домашніх неприємних ситуацій. Не слід нав'язувати нікому своїх переживань, набридати товаришам по службі розмовами про свої повсякденні турботи, особисті переживання. Можливо, у них самих цього цілком достатньо, щоб вникати у ваші проблеми, хоча, звичайно, вони можуть уважно вислухати вас, іноді допомогти порадою. Не можна на роботі "зривати зло" на своїх колегах. Іноді це робиться несвідомо, але в тому й полягає вихованість, щоб не втрачати над собою контролю.
Правила етикету вимагають виявляти дружню увагу і турботу до особистих потреб колег; це і вшанування ювілярів, і відзначення знаменних дат, і присвоєння почесних звань і т. ін.
Моральність передбачає наявність у людини розвиненої здатності відчувати вдячність до людей, які її заслуговують. Чемність вимагає вміння виявляти це почуття. Давня мудрість говорить:
"Вдячність - це скромність сильних, невдячність і марнослів'я - нікчемних". Протягом життя кожна людина одержує допомогу від інших людей у найрізноманітніших формах: їй допомагають навчатися, оволодівати професійними знаннями та навиками і т. ін.
Допомога може бути подана і в формі критики, викриття недоліків, навіть покарання. Невипадково у Омара Хайяма сказано: "Яд, мудрецом тебе предложенный, прими, из рук же дурака не принимай бальзама".
УМІННЯ дякувати людям за їхній труд - важлива деталь організації відносин у колективі. УМІННЯ бути вдячним своїм колегам - риса справді культурної особистості. Чим значніша, талановитіша людина, тим доступніша вона у спілкуванні, тим далі вона від зарозумілості і пихатості. Повага до оточуючих - її природний стан. Він є постійним.
У службових відносинах взаємини старшого і молодшого, жінки й чоловіка відповідають основним правилам етикету.
Проте в той же час жінка на роботі не перестає бути жінкою, літній чоловік - літнім і т. ін. Тому вихований чоловік і на службі пропустить жінку вперед, притримає перед нею двері, не дозволить вживання за її присутності "гострих" виразів і брутальних слів. Та всі форми ввічливості не повинні заважати основному - ходу роботи. Чоловіку можна не відриватися від діла, щоб подати жінці пальто, коли вона виходить, але не можна не допомогти їй, коли вони разом опинилися у роздягальні, і т. ін.
Наради, збори - річ корисна, коли їх учасники не забирають в інших часу виступами не по суті. Ці заходи мають проводитися чітко, організовано, по-діловому. На зборах, де немає сторонніх, можна звернутися до колеги, назвавши на ім'я і на "ти" (зрозуміло, коли ви у дружніх стосунках), в усіх інших випадках звертатися необхідно на ім'я та по батькові або ж на прізвище, додавши прийняту у суспільстві чи у колективі форму звертання (наприклад, "пан", "пані" та ін.).
Під час зборів або нарад не слід потайки позіхати, жувати гумку або цукерки. Можна обмінятися кількома словами з колегами, що сидять поруч, але не вести тривалих дискусій.
На роботі обов'язкове дотримання субординації. Демократичний стиль керівництва її не скасовує.
Особливі етикетні відносини, що будуються на тих самих принципах і містять ті самі правила, про які вже йшлося, існують між керівником і підлеглими. У себе в кабінеті керівник не встає, якщо до його столу для розв'язання поточнихсправ підходить співробітниця. У разі тривалої розмови начальник пропонує співробітниці сісти.
У двері кабінету керівника, коли у нього немає секретарки, можна не стукати. Якщо керівник висловив бажання, щоб підлеглі заходили, постукавши, слід виконувати це правило.
Не можна, звичайно, скласти якийсь звід правил, виконання яких гарантувало 6 начальникові загальну повагу, бо її забезпечують багато складових, можна лише зазначити, що добрий керівник додержується таких вимог:
- пам'ятає ім'я та по батькові своїх підлеглих, завжди вітається з усіма;
- не зриває гнів на інших, особливо, якщо він знервований або у нього поганий настрій;
- не підвищує голос під час розмови;
- не нагадує багаторазово підлеглому про зроблені ним помилки і вміє визнавати свої;
- уміє цінувати жарт і посміятися разом з усіма, але не з слабкостей підлеглих, уміє довіряти своїм співробітникам, дорожить їх часом і не відволікає від основних занять безперервними дріб'язковими дорученнями;
- уміє в міру можливостей відгукнутися на прохання підлеглих особистого характеру, не намагаючись потім подати свою участь як неоціненну послугу;
- ввічливо звертається до підлеглих з діловими дорученнями;
- уміє бути досить толерантним до окремих недоліків своїх підлеглих і у повсякденній роботі враховує це.
Підлеглі мають поважати свого керівника - без цього неможлива нормальна робота. Та поважати - не означає підкреслювати свою любов до нього і принижуватися до підлабузництва.
Людина, що добре розбирається у питаннях за своїм фахом і ставить інтереси справи над симпатіями й антипатіями начальства до себе, ніколи не принизить своєї гідності підлесливим потуранням. З іншого боку, справжній керівник завжди відрізнить підлабузника від людини гідної.
УСПІХИ в роботі, високе становище нерідко наморочать голову людині, і вона перестає бачити, що успіхи - результат праці всього колективу, починає вважати себе "незамінною", зверхньо ставиться до оточуючих, звикає до похвал і лестощів.
У колективі мають існувати відносини доброзичливості і вимогливості, поваги і відповідальності, дисциплінованості і ввічливості, бо тільки такі норми культури поведінки сприятимуть ефективній роботі усього колективу, особистому успіхові й авторитетові керівника, професійному зростанню і розвиткові кожного члена колективу.
Засвоєння цих норм і правил етикету дозволить майбутньому спеціалісту легко влитись у трудовий колектив, правильно побудувати службові відносини, сприятиме швидкому оволодінню професійними навичками і допоможе стати справжнім фахівцем і культурною людиною.
Loading...

 
 

Цікаве