WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Ґендер і ЗМІ - Реферат

Ґендер і ЗМІ - Реферат

некомп'ютерні медії, вилучають із їхньої теорії дискурс влади, основоположний для теорії масмедій у цілому "різоматична" структура мережі не допускає можливості встановлення владних відносин, що вимагають як умови існування жорсткої опозиції центру та периферії.
Ґендерний аналіз масмедій. Дослідження ґендерних аспектів масмедій, як ми намагалися продемонструвати, зачіпають фактично кожен аспект взаємозв'язку медій та культури.
Основні напрямки вивчення такого зв'язку передбачають 1) вивчення способу конструювання ґендеру в текстах медій; 2) ґендерні аспекти вироб-ництва інформації; 3) теорію диферентційованого культурного прочитання; 4) проблеми кодування/декодування текстів медій.
Одним із чільних аспектів вивчення ґендеру в теоріях комунікації є те, як конструюється ґендер у текстах медій.
Здійснювані в його межах дослідження аудиторії медій ф способів сприйняття їх змісту продемонстрували серйозні ґендерні розбіжності, передусім у способах використання медій та в значеннях, якими наділяються тексти медій [6]. Такі розбіжності досліджуються, за Д. Маквейлом, у межах стереотипних соціальних ролей, типового повсякденного досвіду, аналізу того, як соціальна стать впливає на наявність та використання часу.
Різні типи змісту медій, за ним же, як і їх виробництво та використання, вивчаються в зв'язку з характером вираження ґендерної ідентичності та відповідними розбіжностями в "прочитаних" смислах і задоволенні, отримуваних від медійної продукції. Вони передбачають також вивчення можливостей "опозиційного прочитання" таких текстів.
Ґендерні підходи порушують питання про зміни в змісті медійних повідомлень, можливості їх трансформацій у напрямку ґендерного партнерства. Це питання про те, "чи можуть вибір та інтерпретація медій привести до якихось змін, ставши частиною спротиву жінок у соціальній ситуації, яка досі характеризується структурною нерівністю" [6].
Для вітчизнянихдосліджень масмедій цей напрямок ґендерного аналізу також є основним.
Вивчення змісту та способів функціонування ґендерних сте-реотипів у масмедіях, їх відповідності чи невідповідності реаліям суспільства, котре трансформується, образи жінок і чоловіків у ЗМІ та їх видозміни порівняно з попередніми етапами суспільного життя, специфіка висвітлення жінок і чоловіків засобами масової інформації й тенденції такого висвітлення у нашому суспільстві та світі, ґендерна асиметрія в масмедіях тощо стали темами активних наукових і громадських дискусій.
Загалом вивчення ґендерних аспектів масмедій та їх аналіз має на меті зробити прозорими та явними ґендерні асиметрії символічного відтворення реальності, яку вони презентують.
Висновки
Усі ці дослідження призводять до висновку, що ЗМІ мають безпосередню і, навіть, не дуже завуальовану владу над мисленням людства. Зараз, коли інформація визнана одним з найцінніших факторів нашого життя, ті, хто володіють засобами розповсюдження її є найвпливовішими людьми. І саме вони вирішують, що саме і у якій формі піднести до нашої уваги, а що може залишитися поза нею. В такому аспекті вислів "свобода слова" стає не просто невірним, але й просто смішним. ЗМІ здобули владу над людьми без перепон і сумнівів. Вони створили міцну систему стереотипів і образів у мисленні людей, що вже просто не дає можливості міркувати по-іншому. Але більш того, нав`язливі образи, що надають нам засоби масової інформації створюють комплекси, які потім перетікають у проблеми, у житті кожної окремо взятої людини. І ґендерний аспект не є виключенням. ЗМІ створили в уяві багатьох людей образи ідеального чоловіка і жінки, вони розмістили їх у певних нішах суспільства, тим самим відмітаючи усіх, хто не підпадає під даний образ як неповноцінних. Ці образи говорять до нас з екранів телевізорів, посміхаються з обкладинок журналів, все більше і більше закріплюючи усвідомлення нашої неповноцінності. А будь-яке нове вільне від цих стереотипів утворення не має жодного шансу на розвиток, так як не визнається ЗМІ, а також всіма тими, хто не піддає їх авторитет сумнівам. По суті, з незалежного передавача інформації, яким воно має бути, ЗМІ перетворилися у вираження думок будови світу і суспільства своїх власників. Будь-яка подія чи відображення образу стає важливішим по мірі зростання кількості інформації, наданої про неї. Тим самим шкала цінностей і важливостей створюється вже не людиною безпосередньо.
Таким чином, сприймаючи на віру все, що нам подається, під-даючись думкам і образам, що нас нав`язливо пропонують, ми втрачаємо себе як особистість, забуваємо власні надбання і глушимо унікальні риси., намагаємося бути "як всі", тому що нам сказано, що інакше неможливо. І тим самим надаємо ще більше влади тим, хто цього бажає.
На мою думку, тільки подальший розвиток досліджень у цій галузі, виявлення і розкриття усіх "підводних каменів і течій" може змінити ситуацію і розставити інші акценти в суспільному житті.
Використана література
1. Бодрийяр Ж. Реквием по масс-медиа // Поэтика и политика. Альманах Российско-французского центра социологии и философии Института социологии Российской Академии наук. М.: Институт экспериментальной социологии. - СПб.: Алетейя, 1999.
2. Кретов Б. Е. Средства массовой коммуникации - элемент полити-ческой системы общества // Социально-гуманитарные знания. - 2000. - № 1.
3. Крото Д., Хойнс У. Медиа и идеология // Контексты современности ІІ. Хрестоматия. Изд 2-е. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 2001.
4. Ленуар Р. Социальная власть публичного выступления // Поэтика и политика. Альманах Российско-францызского центра социологии и философии Института социологии Российской Академии наук. М.: Институт экспериментальной социологии. - СПб.: Алетейя, 1999.
5. Маклюэн М. Понимание Медиа: внешние расширения человека. - Москва - Жуковский: "Канон-Пресс-Ц", Кучково Поле, 2003.
6. Маккуэйл Д. Теория массовой коммуникации // Контексты современности ІІ. Хрестоматия. Изд 2-е. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 2001.
7. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания. - М., 1996.
8. Полуэхтова И.А. Телевидение и общество: теоретические подходы и социальные модели. - 2001.
9. Пэнто Л. Философская журналистика. // S/Л'97. Социо-Логос постмодернизма. Альманах Российско-французского центра социологических исследований ИС РАН. - М.: Институт экспериментальной социологии, 1996.
10. Тарасов К. Проблема влияния СМИ // Киномеханик. - 1999. - №7-10.
Loading...

 
 

Цікаве