WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософський та методичний підходи до планування і проведення інформаційних турів як засобів рекламної кампанії - Реферат

Філософський та методичний підходи до планування і проведення інформаційних турів як засобів рекламної кампанії - Реферат

"індивідуальні".
В "комплексному" інформаційному турі можуть брати участь представники різних засобів масової інформації, асаме - газет , журналів, інформаційних агенств, телебачення тощо. Такий тур доцільно проводити за підтримки ряду як вітчизняних, так і зарубіжних мас-медіа. Зазначимо, що такий тур може ініціюватись і проводитись самими представниками мас-медіа (і в такому разі основні витрати покладаються на них), а може проводитись і на замовлення об?єктів санаторно-курортного лікування. В такому разі основні витрати будуть покладені на нього. Можливий і компромісний варіант, коли витрати оплачують дві сторони за домовленістю.
На підготовчому етапі розробляється програма проведення інформаційного туру, в яку включається набір попередньо узгоджених заходів, хід яких широко висвітлюється у засобах масової інформації та коментується в пресі, на телебаченні тощо. Складовими туру крім програми є маршрут та комплекс додаткових заходів, реалізація яких дозволяє досягти його головної мети. Важливим є питання про тривалість туру. Якщо тривалість туру декілька днів, то хід його проведення доцільно висвітлювати на інтернет-сторінках санаторно-курортних закладів on line , а також розміщувати на сайтах інформаційних агенств. Крім того, у інформаційні агенства повинна передаватись інформація про програму туру та хід її реалізації. Така ж попередньо підготовлена інформація повинна передаватись в компетентні міські або районні органи.
На основному етапі, в ході реалізації програми туру, бажано організовувати круглі столи, на які виносити обговорення актуальних питань розвитку санаторно-курортної сфери, проводити публічні дискусії з представниками влади щодо розвитку соціальної інфраструктури міст (районів), транспортного обслуговування, стану будівництва та ремонту автошляхів тощо; зустрічі з медичним та адміністративним персоналом санаторіїв з питань вивчення та обміну досвідом у наданні лікувально-рекреаційних послуг, запровадженні нових методик лікування тощо. Добрий результат дадуть такі додаткові заходи з відпочиваючими, які засновані на інтерактивних методах і безпосередньо активізують їх участь у тематичних опитуваннях, інтерв?ю, анкетуванні, конкурсах, розвагах, змаганнях.
Заключний етап інформаційного туру може проходити у вигляді підсумкової конференції або ж брифінгу організаторів із обов?язковим складанням прес-релізу про зміст і підсумки інформаційного туру. Всі ці події повинні широко висвітлюватись через засоби масової інформації (газетні публікації, радіопередачі, телебачення).
"Індивідуальний" інформаційний тур передбачає забезпечення його проведення силами одного з авторитетних телеведучих або журналістів, ім?я якого добре відомо у професійних колах як працюючого за відповідною тематикою. Такий тур проводиться згідно побажань замовника і його тривалість залежить від взаємних домовленостей. Витрати на відрядження журналіста ( телеведучого) бере на себе санаторно-курортний заклад, він же оплачує його проживання і харчування.
Особливо підкреслимо, що в ефективності інформаційного туру важливу роль відіграє фаховість і професійна етика представників мас-медіа, адже через них здійснюється звя?зок з громадськістю, формується суспільна думка, розповсюджується рекламна інформація. В узагальненому вигляді в основу представників від мас-медіа під час проведення інформаційного туру, на нашу думку, повинні бути покладені такі принципи:
фаховість та володіння туристсько-рекреаційною проблематикою;
об?єктивність подання інформації про санаторно-курортні заклади та послуги, що ними надаються;
компетентність при рекламуванні медичних та рекреаційних послуг;
дотримання етичних норм при отриманні і розповсюдженні інформації, спілкуванні з персоналом, керівництвом санаторно-курортних закладів, відпочиваючими;
своєчасне висвітлення в інформаційних джерелах отриманих під час туру вражень у форматі газетних публікацій, радіопередач, повідомлень на інтернет-сторінках тощо
З нашого погляду суттєво, що під час реалізації програми туру відбувається безпосереднє ознайомлення його учасників з матеріально-технічною базою санаторно-лікувальних закладів і відповідно - оцінка її реального стану, його структурних підрозділів, а потім -донесення власних, отриманих з "перших рук" вражень до споживачів.
Як джерело інформації важливу роль відіграють зустрічі з адміністрацією, головним лікарем і медичним персоналом, ознайомлення з роботою лікувальних відділень тощо. Значну користь для споживачів дає інформація про ознайомлення учасників туру з роботою маркетингових відділів, вивчення стратегії формування портфелю платних і безкоштовних послуг (якщо така є), ціновою політикою закладу тощо.
Підсумовуючи, зауважимо, що запропоновані вище підходи до проведення інформаційного туру окреслені лише в самих загальних рисах. Більше того, вони однозначно потребують вдосконалення і подальшої розробки, перевірки на практиці, хоча і у першому наближенні можна помітити переваги, які дає інформаційний тур як метод рекламної кампанії, що проводиться в новому, не звичному для споживача, форматі. Об?єктивними причинами, що перешкоджають використанню інформаційних турів у рекламуванні туристичного продукту і санаторно-рекреаційних послуг є недостатньо розвинута конкуренція на ринку санаторно-рекреаційних послуг і внаслідок цього відсутність у санаторно-курортних закладів зацікавленості у рекламуванні свого продукту (послуги), подекуди інертність роботи маркетингових служб підприємств і "закритість" в частині інформування про цінову політику підприємства (платні і безкоштовні послуги). Крім того -відсутність повного інформаційного банка даних санаторно-курортних закладів, а також - досвіду у роботі з представниками мас-медіа.
Практичне значення запропонованого підходу полягає в тому, що подібні інформаційні тури можуть розроблятись і проводитись силами студентів профільних вузів під фаховим керівництвом викладачів, що дасть можливість змістовно доповнити і розширити практичне навчання, наблизити інтереси теорії і практики і вже під час навчання " включити" студентів профільних навчальних закладів у реальний формат ринкових відносин.
Література
1. Закон України Про внесення змін до Закону України "Про туризм"-№1282-ІУ від 18. 11. 2003
2. В. С. Ковєшніков, Ю. В. Безкоровайна, К. Л.Рубцов. Система програмних дій розвитку туристичної галузі України//Культура і освіта фахівців туристської сфери: сучасні тенденції і прогнози: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (13-14 жовтня 2004р.) - К.:КУТЕП, 2005.
3. Мінеральні води та курорти Львівщини/Під ред. Матолича Б.М.-Львів, 2003.
4. Пазенок В.С.,ФедорченкоВ.К. Філософія туризму: навчальний посібник.-К.:Кондор, 2004.
5. Федорченко В.К. Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців для сфери туризму: Монографія.-К.:Слово,2004.
Loading...

 
 

Цікаве