WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Роль дизайну у розвитку сучасного соціально-економічного середовища - Реферат

Роль дизайну у розвитку сучасного соціально-економічного середовища - Реферат


Реферат на тему:
Роль дизайну у розвитку сучасного соціально-економічного середовища
Дизайн утворившись як потяг радикальної творчої інтелігенції змінити предметне оточення людини, а через це змінити і саму людину як соціально-утопічна течія, спрямована на покращення існування. Але дизайн був поглинутий комерційним духом сучасної західної цивілізації. Втягнутий в масове виробництво, видозмінений дизайн став органічною частиною сучасного соціально-економічного механізму.
В сучасному суспільстві на даному етапі розвитку дизайну є підстави говорити про два різні види дизайну, що, скоріш за все, слідують один за одним: дизайн-як важливий засіб покращення якостей промислових виробів, підвищення економічної ефективності виробництва і оптимізації взаємовідносин між виробництвом та використанням його продуктів ( такий дизайн часто називають класичним); дизайн-як загальне (чи тотальне) проектування предметного середовища, що оточує людину. Загальне проектування включає в себе комплексне перспективне проектування, яке має забезпечити створення предметних умов вирішення соціальних, естетичних, побутових та деякою мірою психологічних проблем, що існують у сучасному суспільстві.
Для того щоб розпочати конструювання того чи іншого виробу, необхідно виявити його суспільну необхідність, тобто дати йому соціально-якісну оцінку, а також вирішити, в якій кількості слід випускати виріб, щоб він відповідав потребам суспільства. Для визначення того, наскільки даний виріб відповідає вимогам зручності та краси, необхідно розглянути його не як ізольований предмет, а як частину складної системи "Людина-Річ-Середовище". У відповідності до вимог ергономіки виріб має бути пристосованим до дій людини і мати якості та риси, котрі робили б його дійсно корисним.
Технічні та економічні вимоги до конструювання виробів розробленні досконально, уточнюються постійно задля покращення кінцевого результату. З позиції дизайну виріб повинен відповідати деяким додатковим вимогам. Виріб має бути максимально економічним не тільки у процесі виробництва, а й в експлуатації. Він повинен забезпечити загальну рентабельність виробництва навіть тоді, коли використання деяких методів художнього конструювання призведе до подорожчання його виробництва. При художньому конструюванні (розробці дизайну) виробу повинна бути досягнута повна узгодженість між його фізико-механічними ресурсами та строками його морального старіння, тобто повинна бути забезпечена синхронність його старіння за усіма параметрами.
Дизайн можна визначити як вид цінністного регулювання людських відносин через масову комунікацію маркетингу та торгівлі. Купуючи виріб людина купує не тільки річ, яку потребує, а, ніби відтворює саму себе, збирає себе частинами, відновлює себе, відтворює той образ, який має в неї бути у відповідності до тієї ролі, яку людина відіграє у суспільстві. Виріб визначає деякою мірою статус, відображає світогляд і бачення свого місця у цьому світі. Наприклад Б. Гройс у своїй статті "Мистецтво, дизайн, політика" наводить наступне пояснення цього явища: "Люди, як правило, купують не тому, що їм щось потрібно, а частіше тому, що інші це вже мають. Отже, акт покупки є насправді політичним актом, що і враховує економіка. При покупці речі тієї або іншої відомої фірми люди тим самим маркірують свою приналежність до тієї або іншої суспільної групи. Вся система споживання є системою символічного вписування себе в якийсь візуальний контекст". 1 (1, с.57) "Акт купівлі-продажу не є сьогодні просто економічним актом. Це акт і етичний, і політичний, і естетичний. Дизайн у ньому виступає абсолютно обов'язковим елементом, інакше товар не буде тим, чим повинен бути. Він буде вартістю, буде споживчою вартістю, але не буде цінністю в широкому розумінні слова." 2 (2, с.47)
Виникла проблема, з критикою якої виступало багато провідних дизайнерів. Це проблема фетишизації предметів, виробів, їх зовнішньої форми. Стилізація чи надання надмірного, показного шику зовнішньому вигляду предметів може створити з предметів речі, які матимуть вартість лише за образ який вони втілюють. Провини лише виробників тут не має. Виробники та споживачі сходяться у своїх побажаннях. Адже людині необхідні речі, які б створювали її образ, відображали соціальний та економічний статус, підкреслювали її неповторність та індивідуальність. Але людина може бути поглинута речами, може наступити мить коли процес вибору предметів оточення стане некерованим, речі можуть протистояти людині "стаючи його другою природою без якої він не зможе існувати і яка тепер сама здатна керувати його існуванням". 3 (4, с.203)
Комерційна сторона дизайну, його здатність стимулювати прибутковість може утворити багато складнощів для самого дизайнера. Дизайнер стикається з лімітуванням соціального порядку. В умовах конкуренції дизайн використовується як засіб підвищення комерційного успіху виробу, а дизайнер нерідко виявляється простим технічним виконавцем, який має догодити смакам замовника, чи смакам споживача. Замовник та споживач, за цих умов, нав'язують дизайнеру своє уявлення про красу, форму, тощо, дизайнер приречений лише на оформлення виробів, їх стилізацію згідно до вимог замовника чи споживача.
Звісно дизайнер повинен враховувати вимоги та побажання споживача. Але одна справа "враховувати", зовсім інша-сліпо наслідувати їм. "Дизайнер лише тоді одержує творчу задоволеність у роботі, коли надає виробам справжні художні риси, виховуючи тим самим смак споживача, прищеплюючи йому навички естетичного сприйняття справді гарних речей. Дизайнер як професіонал зобов'язаний вести за собою споживача, постійно йдучи на крок поперед нього". 4 (4, с.247)
Знання, досвід та навички дизайнера можуть мати вирішальне значення и дозволяють враховувати розмаїття соціальних, психологічних та ідейних факторів. В діяльності дизайнера науковий підхід до вимог проектування того чи іншого предмету і художня творчість зливаються у єдине ціле, що перетворює дизайн в самостійну і специфічну сферу художньої творчості , а проектування виробів-в колективну творчість виробників, інженерів, дизайнерів та багатьох інших спеціалістів.
Людина існує у складних взаємовідносинах з оточуючим її світом, в тому числі зі світом речей, механізмів, тощо. Механізми, речі взагалі, повинні слугувати людині як найкраще і складати гармонічне ціле-ось висновок, що зробило людство за сторіччя проектування речей та змін, що воно вносило у оточуюче середовище. Саме цей висновок був покладений у основу сучасного дизайну. Отже, можна казати, що дизайн-це складне соціально-економічне явище, народжене сучасними умовами виробництва, і одвічним бажанням людини покращити своє життя, надати зручності та краси своєму існуванню.
Література:
1. Гройс Б. Мистецтво, дизайн, політика// Українське мистецтво. №3, 2004,- с.54-57.
2. Кантор К. К проблеме общественой природы дизайна // Вопросы технической естетики.-1970- вып.2.-с.18-80.
3. Загоруйко С.Т. Традиции иформирование культуры потребления. // Традиции и современность/ Под редакцией И.И. Фурсина.- Севастополь: черноморское высшее военно-морское училище им П.С.Нахимова, 1985-352с.
4. Федоров М. Эстетическая ценность предметной среды. // Вопросы технической естетики.-1970- вып.2.- с.196-231.
Loading...

 
 

Цікаве