WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Проблема загальності естетичного почуття у естетиці Канта - Реферат

Проблема загальності естетичного почуття у естетиці Канта - Реферат

піднесення моральнісного "Я", пробудження його сил. Тут не відчувається ці-лісності: оскільки душа при спогляданні піднесеного не лише притягається предметом, а й водночас відштовхується ним, то задоволення від піднесеного містить у собі не стільки задоволення, скільки шанування та повагу, тобто цей прояв може бути названий "негативним задоволенням". Піднесене належить, отже, не до спокійного споглядання гармонії, а до внутрішньої напруги, яка містить у собі як безпристрасність, так і натхнення. Тобто піднесене є виходом за межі суто естетичного погляду на предмет. "Якість почуття піднесеного, - пише Кант, - полягає в тому, що воно є почуттям незадоволення естетичною здатністю погляду на предмет"20. З цього тлумачення П. Гайденко робить висновок: прекрасне "може слугувати містком між світом природи та світом свободи, воно не стикається зі світом моральності і примирює з уявою не моральнісний розум, а нейтральний розсудок, оскільки сполучною ланкою має виступати піднесене, бо тут справді є зв'язок уяви саме з розумом. Однак і тут у чіткому розумінні про зв'язок не може йти мова, бо гармонія здібностей тут не наступає, а одна здіб-ність пригнічується іншою. Тому Кант, врешті-решт, не проводить "зв'язку між світом природи та світомсвободи", що для нього цей зв'язок ніби виявляється в аналізі його вчення про телеологічні здібності до судження"21.
Таким чином, суто естетичний образ не можна створити без зв'язку його з ідеалом. Саме тому геній може створити привнесену красу, яка є відображенням об'єктивної доцільності. Цей тип краси несе у собі конкретний духовний сенс, що приводить до порушення кантівсь-кого чистого естетичного смаку. Це розщеплення кантівської позиції знімається тим, що діяльність генія сягає своїм корінням мислячого субстрату, в якому узгоджуються всі здібності в глибині нашої надчуттєвої природи. "Ця містич-ність концепції пояснює, - пише Банфі, - чому естетична цінність, яку Кант намагався виокремити та визначити її апріорний принцип, змішується у нього з етико-розсудковою цінністю"22.
Естетичний ірраціоналізм Канта випливає з труднощів виведення з індивіду-ального джерела принципу загальності прекрасного, який надає йому необмежену достовірність. Обгрунтування загальності судження смаку Кант вбачає у таких моментах своєї концепції:
1) наявність апріорного принципу;
2) незацікавленість у прекрасному;
3) гармонія наших здібностей розсудку та уяви;
4) функція прекрасного як засобу спілкування.
Таким чином, вирішення цієї проблеми відбувається у Канта завдяки переходу від психологічного опису естетичного почуття до визначення його як логічної категорії. Це можливо лише з позицій трансцендентального методу, який виходить за межі докантівських учень, що визначали прекрасне як об'єктивізацію загальних норм або як опис людської психологічної суб'єктивності. Але це не є виходом за межі суб'єктивності взагалі. Кант є початківцем суб'єктивізму, який обмежує естетику лише аналізом апріор-них форм естетичної свідомості. Хоча збочений формалізм, який шукає єдність естетичної структури лише в її формі, що протиставлена змісту, не має права апелювати до авторитету Канта, вважає Гадамер. Коли Кант вводив своє поняття форми, він мав на увазі дещо інше. Автор "Критики здібності судження" характеризує "принцип побудови естетичної струк-тури поняттям форми і тим самим він виступає не проти значення змісту витвору мистецтва, а проти матеріального початку відчуттів"23, а тому неможливості зведення до них почуттів.
Сьогодні почуття набувають загального значення, яке доповнює калькуляційне мислення. Вони стали, на думку Хоркхаймера та Адорно, "певним понятійним апаратом, тому що буденна свідомість, раніше ніж у ній має місце сприйняття, бачить світ як матеріал, з якого вона для себе цей світ будує. Кант інтуїтивно передбачив те, що вдалося лише Голлівуду: вже в процесі виробництва образи проходять попередню цензуру згідно зі стандартами того розсудку, від-повідно з яким вони потім мають бути сприйняті"24. Сприйняття, за допомогою якого суспільне судження має в собі впевнитися, було вже опрацьовано цим суспільним судженням ще до того, як воно виникло. Але почуття можуть забезпечити й інший тип загальності. Він полягає в суспільному характері естетичного факту. Якщо при зануренні в естетичний досвід виявляється інша людина, з якою можна встановити спілкування, то цей досвід доводиться до кінця. Звідси випливає суспільний характер естетичності, що проявляється в почутті єднання у процесі спільного споглядання. Краса є надбанням усіх тому, що вона "доцільна без цілі". Краса складає єдність не лише в самій собі, вона вносить гармонію в людину, поєднуючи її чуттєвість як здат-ність індивіда і як приналежність роду і тим самим постулює індивідуальність як єдність індивіда й роду. Ця тема більш докладно потім була розроблена Шілле-ром та романтиками. Але започаткував її Кант, визначивши комунікативну функ-цію мистецтва як таку, що забезпечує загальність.
1 Фуко М. Інструмент насолоди // Історія сексуальності: У 2 т. - Х., 1999. - Т. 2. - С. 36.
2 Кант И. Критика способности суждения // Кант И. Собр. соч.: В 6 т. - М., 1964. - т. 5. - С. 174.
3 Банфи А. Критика способности эстетического суждения у Канта // Философия искусства. - М., 1989. - С. 176.
4 Канарский А.С. Диалектика эстетического процесса. Диалектика эстетического как теория чувственного познания. - К., 1979. - С. 101.
5 Банфи А. Критика способности эстетического суждения у Канта. - С. 181.
6 Там же. - С. 108.
7 Гайденко П. Эстетическое и нравственное в философии Канта // Прорыв к трансцендентному. - М., 1977. - С. 86.
8 Кант И. Критика способности суждения. - С 127.
9 Там же. - С. 118.
10 Там же. - С. 229-230.
11 Банфи А. Критика способности эстетического суждения у Канта. - С. 186.
12 Там же. - С. 171.
13 Асмус В. Иммануил Кант. - М., 1973. - С. 436.
14 Банфи А. Критика способности эстетического суждения у Канта. - С. 184.
15 Кант И. Критика способности суждения. - С. 233.
16 Басин Е. Кант и коммуникативные проблемы искусства // Философия и история культуры. - М., 1985. - С. 57-129.
17 Шиллер Ф. Письма об эстетическом воспитании человека // Шиллер Ф. Собр. соч.: В 6 т. - М., 1957. - Т. 6. - С. 356.
18 Банфи А. Критика способности эстетического суждения у Канта. - С. 188.
19 Там же. - С. 250.
20 Кант И. Критика способности суждения. - С. 267.
21 Гайденко П. Эстетическое и нравственное в философии Канта. - С. 93.
22 Банфи А. Критика способности эстетического суждения у Канта. - С. 174.
23 Гадамер Х.-Г. Истина и метод. - М., 1988. - С. 87.
24 Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика Просвещения. - М., 1997. - С. 107.
Loading...

 
 

Цікаве