WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Природа, суспільство, людина. Поняття природи. Біосфера і ноосфера - Реферат

Природа, суспільство, людина. Поняття природи. Біосфера і ноосфера - Реферат

проблемами, які мають глобальний характер, є:
o проблема вичерпності природних ресурсів;
o підтримка рівноваги біосфери й збереження середовища. Перед сучасним людством стоять дві основні небезпеки -
можливість термоядерної катастрофи (трагічне попередження - Чорнобиль) і небезпека незворотного руйнування природного середовища.
У практичній взаємодії з природою людина нерідко продовжує керуватися обмеженими регіональними й тільки сьогоденними інтересами, коли природа фактично стає лише плацдармом, на якому розгортається суперництво різних народів, класів, соціальних груп.
Усе це призвело до того, що XX ст. позначилося різким погіршенням стану довкілля: забрудненням повітря, річок, озер, морів, надмірним зростанням шумових навантажень, особливо в містах, захаращенням великих територій різноманітними відходами, зменшенням багатьох природних компонентів та видового складу тваринного й рослинного світу, деградацією ґрунтів та іншими різновидами порушення цілісності природи.
Забруднення атмосфери відходами промисловості, транспорту, енергетики спричинює непередбачені зміни кліматичних процесів.
Радіаційні, теплові, шумові, електромагнітні зміни також порушують умови життя людей. Усе це, зрештою, пов'язане зі збільшенням відходів сучасної виробничої технології в усьому світі. Сьогодні 90-98 % речовини, взятої від природи, перетворюється на відходи і забруднює середовище. За існуючих тенденцій минулого (2003) року обсяг газоподібних забруднювачів атмосфери сягнув понад 50 млрд тонн, викидів твердих речовин - близько 800 млрд тонн.
Дедалі гострішими на нашій планеті стають проблеми водного голоду й забезпечення людства мінеральною сировиною та енергією, а також демографічна проблема. Всі вони набули глобального характеру.
Основними ознаками глобальності екологічних проблем є такі:
o вони мають планетарний характер, зачіпають інтереси не окремого регіону, а людства в цілому;
o несвоєчасність їх вирішення загрожує існуванню людства;
o вони потребують спільних зусиль усіх держав і народів;
o їм властивий надзвичайно високий динамізм.
Таким чином, загроза небезпеки в екологічному плані є настільки великою, що для її відвернення людству у своїх відносинах з природою треба виступати єдиним цілим, оскільки багато серйозних негативних ефектів інтенсивної природо-перетворюючої діяльності людини не обмежуються регіональними рамками, а мають планетарний характер.
Ядерна й екологічна небезпеки свідчать про те, що у людства спільна доля, що одна група, один регіон, одна нація не зможуть самостійно вижити й відвернути екологічні катаклізми.
Єдність дій, глобальне міжнародне співробітництво в боротьбі за виживання людства потребують вироблення узгодженої наукової платформи, прийнятної для різних соціальних верств, усіх країн і регіонів планети. Безперечно, основою такої доктрини має стати концепція ноосфери, а її реалізація має здійснюватися під егідою ООН.
Демографічні проблеми сучасності
Люди, які живуть на земній кулі, утворюють її населення. Це головні дійові особи взаємовідносин "природа - суспільство", вони творять і самих себе, й усі взаємодії з природою. Тому проблема народонаселення розглядається в площині взаємодії природного і суспільного.
Проблеми народонаселення вивчає демографія - наука про закономірності розвитку структури, розміщення й динаміку народонаселення.
Починаючи з середини XX ст., у світі відбувається "демографічний вибух". За даними спеціалістів, динаміка збільшення чисельності народонаселення має такий вигляд:
1850 рік - 1 млрд, 1930 - 2 млрд, 1960 - 3 млрд, 1976 - 4 млрд, 2000 рік - понад 6 мільярдів чоловік.
90 відсотків приросту населення припадає на країни Африки, Азії і Латинської Америки. За даними ООН, до 2025 року населення планети збільшиться ще на 3 млрд чоловік (у країнах Латинської Америки подвоїться). Це означає, що виробництво наявних фондів споживання необхідно збільшити вдвічі (виробництво зернових культур, будівництво житла, шкіл, лікарень тощо). Виникає запитання: чи не досягли ми межі можливостей природи в матеріальному забезпеченні бурхливого збільшення населення? З цього питання існують різні точки зору. Одна з них - мальтузіанство, неомальтузіанство (концепція англійського економіста Т. Мальтуса (1766-1834). Згідно з нею, кількість населення земної кулі збільшується за геометричною прогресією, а виробництво матеріальних благ - за арифметич-
ною, тому людство неспроможне прогодувати себе. Всі біди - війни, епідемії, голод, кризи, безробіття та інші катаклізми, з погляду мальтузіанців, об'єктивно зумовлені дією природних законів збільшення народонаселення. Найбільш реакційні представники цієї концепції відстоювали необхідність війн, епідемій задля скорочення чисельності людей на планеті.
З діалектико-матеріалістичної точки зору соціальні хвороби людства - результат не перенаселення, їх причини - в суперечностях суспільства, в недосконалості розвитку його соціально-економічної та політичної сфер. За сучасного рівня розвитку продуктивних сил, як доводять прогресивні вчені, земля може прогодувати до 10 млрд чоловік. Основою соціального прогресу мають бути тільки глибокі прогресивні перетворення в економічній та соціальній структурах суспільства, у зростанні продуктивних сил. Демографічне регулювання здатне прискорювати або сповільнювати соціальний прогрес, але не є його вирішальним фактором.
Список використаної літератури:
1. Алексеев П. В. Становление человека. - М., 1984.
2. Алексеев В. И. Становление человечества. - М., 1984. З.Андреев И. Л. Происхождение человека и общества. - М., 1982.
4. Аръес Ф. Человек перед лицом смерти. - М., 1992.
5. Бережной Н. М. Проблемы человека в трудах К. Маркса. - М., 1981.
6. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. - М., 1988.
7. Григоръян Б. Т. Человек: его положение и призвание в современном мире. - М., 1986.
8. Горизонты экологического знания. - М., 1986.
9. Енгельс Ф. Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 20.
10. Князев В. Н. Человек и технология. - К., 1990.
11. Кругова О. Н. Человек и история. - М., 1982.
12. Какабадзе 3. М. Человек как философская проблема. - Тбилиси, 1970.
13. Кон И. С. Открытие. "Я". - М., 1978.
14. Маркс К. Економіко-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 42.
15. Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія. Там само. - Т. 3.
16. Природа и общество. - М., 1981.
П. Проблема человека в западной философии. - М., 1988.
18. Соотношение биологического и социального в человеке. - М., 1975.
19. Тейяр деПІарден. Феномен человека. - М., 1987.
20. Фролов И. Т. Перспективы человека. - М., 1983.
21. Фролов И. Т. О смысле жизни, о смерти и бессмертии человека. - М., 1985.
22. Фролов И. Т. О человеческом в человеке. - М., 1991.
23. Франк С. Л. Смысл жизни // Вопр. философии. - 1990. - № 6.
24. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990.
25. Человек и его бытие как проблема современной философии. - М., 1978.
26. Человек и мир человека. - К., 1977.
27. Швейдер А. Благословение перед жизнью. - М., 1992.
28. Юркевич П. Г. Философские произведения. - М., 1989.
Loading...

 
 

Цікаве