WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Поняття методу й методології - Реферат

Поняття методу й методології - Реферат

відображає цю природну й соціальну дійсність. Образно кажучи, методологія розпочинається з того, чим закінчується теоретична діяльність. Тому не сама навколишня дійсність, а теорія про цю дійсність є об'єктом дослідження методології. Отже, методологія прагне дати відповідь не на те, що є цей об'єкт, а як він є? Ще І. Кант запитував, як можлива математика? Як можливе природознавство? Що необхідно взяти (засоби, прийоми, методи) і як їх застосовувати, щоб виникла теорія математики чи природознавства? Тут філософія неначе роздвоюється. З одного боку, вона є світоглядом, а з іншого - методологією. Звідси, власне, й філософський спосіб вирішення світоглядних проблем, а водночас і теоретична передумова методологічного дослідження. Методологія як вчення про прийоми, засоби, принципи наукового дослідження як найважливішою умовою свого існування потребує положень, які б вказували на те, що пізнавальний процес, хоч би в якій сфері він здійснювався, має загальні моменти.
Одним із різновидів методології є методологія науки. Вона вивчає комплекс явищ, що належать до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення й функціонування. Методологія науки досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки й особливості наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні істинних знань. На цій основі вонавиробляє принципи, норми й правила, які організовують і спрямовують пізнавальну діяльність.
У рамках методології науки найбільш розвиненими й внутрішньо структурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія та антропна методологія. Вона широко застосовувалася у практиці наукових досліджень (кінець XIX ст.), коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок у розвиток методології науки зробили Франке, Рассел, Уайтхед, представники віденського гуртка (Карнап, Фреге, Гілберт), Львівсько-Варшавської школи (Айдукевич, Тарський, Лукасевич) та сучасні - Лакатос, Кун, Фейє-рабенд, Поппер. Нині обґрунтовується думка про необхідність застосування альтернативного підходу в методології науки. На відміну від попереднього (стандартного) підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний
аналіз несформованих структур та утворень, що стоять поза мовними виразами. Показовими в цьому плані є концепції Т. Куна та І. Лакатоса.
І насамкінець, стосовно типології методологій. Донедавна у вітчизняній філософській, суспільно-політичній літературі (словники, енциклопедії, посібники, підручники тощо) поділ здійснювався на наукову (марксистську, діалектико-матеріалі-стичну) та ненаукову (західну, буржуазну тощо) методологію. Сьогодні ідейно-політичні підвалини втрачають сенс. Нині дедалі частіше стає нормою методологічний плюралізм, утверджується методологічний обмін і співробітництво. Вітчизняні філософи, науковці широко застосовують методологію західних дослідників (біхевіоризму, прагматизму, неопозитивізму тощо). І навпаки, західні філософи, політологи, соціологи не відмовляються від методології діалектичного та історичного матеріалізму.
Актуально досліджується структура методології. З цієї проблеми можна виокремити два основних погляди. Перший - це намагання дати чітку класифікацію й виокремити структурні елементи методології, другий - описовий, аморфний підхід.
З урахуванням раціональних положень, сформульованих сучасними авторами у філософській, соціогуманітарній та природничо-науковій літературі, до основних структурних компонентів методології наукового пізнання на абстрактному рівні належать такі методи:
1) загальні; 2) загальнонаукові; 3) міждисциплінарні; 4) специфічні.
Проте така класифікація - надто загальна. Конкретизувати її методи варто в контексті розмежування принципів, законів, категорій та їх гносеологічної ролі. Якщо дотримуватися цієї вимоги, то основними структурними елементами є:
o філософські принципи, до яких належать принципи матеріалізму, розвитку, саморуху, відображення, суперечності, детермінізму, взаємодії, об'єктивності тощо;
o закони діалектики, які виконують і гносеологічну, і методологічну функції;
o категорії діалектики, найважливішими з яких є сутність і явище, зміст і форма, причина й наслідок тощо;
o загальнонаукові принципи, до яких передусім належать системний, структурно-функціональний, моделювання тощо;
o міждисциплінарні та дисциплінарні методи;
o закони та категорії конкретних наук, які виконують пізнавальну функцію й є інструментами дослідження.
Системи цих елементів можуть бути й іншими. Безперечним є лише те, що чим ширшим є об'єкт наукового дослідження, тим повніший арсенал методів необхідно використати для його пізнання.
Список використаної літератури:
1. .Амосов Н. М. Моделирование мышления и психики. - М.: Наука, 1965.
2. Богомолов А. С. Античная философия. - М., 1985.
3. Булатов М. А. Філософія. - К., 1994.
4. Веденов А. А. Моделирование элементов мышления. - М.: Наука, 1988.
5. Горак Г. І. Філософія. - К., 1997.
6. Желнов М. В. Предмет философии в истории философии. - М., 1981.
7. Заблуждающийся разум? Многообразие всенаучного знания. - М., 1990.
8. Кочереин А. Н. Моделирование мышления. - М., 1969.
9. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. - М., 1995.
10. Лотов А. В. Введение в экономико-математическое моделирование. - М., 1984.
11. Михай Н. Г., Граневский В. В. Методологические и мировоззренческие проблемы естественнонаучного знания. - Кишинев, 1987.
12. Мочерний С. В. Методологія економічного дослідження. - Львів, 2001.
13. Пилюшенко В. Л., Шкрябак И. В. Методология и организация научного исследования. - К., 2001.
14. Сурмин Ю. П., Туленков Н. В. Методология и методы. - К., 2000.
15. Творче, практичне і критичне мислення / Відповід. ред. С. П. Щерба. - Житомир, 1997.
16. Чуйко В. Чотири методології філософії науки: особливості та сфери застосування // Філософська думка. - 2000. - № 1. - С. 3-26.
17. Фролов И. Т. Гносеологические проблемы моделирования. - М.: Наука, 1961.
Loading...

 
 

Цікаве