WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Людська діяльність. Життя, смерть і безсмертя - Реферат

Людська діяльність. Життя, смерть і безсмертя - Реферат

матеріальних цінностей, які б задовольнили їхні потреби.
Соціально-перетворююча, зокрема політична діяльність - вплив людей на саме суспільство, його системи, структури, установи, відносини з метою їх збереження, вдосконалення або зміни. В останньому випадку ця діяльність може набути характеру соціальної революції.
Науковий експеримент - підпорядкований духовним, пізнавальним завданням, але за своєю суттю становить ряд предметно-практичних дій.
Естетична діяльність - творчість за законами краси; продуктами її є твори мистецтва. Тут духовний момент також є провідним.
Крім того, можна назвати управлінську, адміністративну й інші види діяльності, навчально-виховну, релігійну (культову), а також побутову практику.
Різноманітність видів практичної діяльності, врешті, лежить в основі різноманітності типів суспільних відносин.
Практика протиставляється теорії лише відносно. Дослівне значення цього грецького слова - споглядання. Проте і теорія, тобто раціональне, розумне пізнання, і власне споглядання - інтелектуальне, філософське, естетичне, релігійне- це теж види діяльності, тільки їх предметом є не матеріальні, а ідеальні "об'єкти" - поняття, образи, уявлення.
Форми чуттєвого споглядання та раціонально-теоретичної, розумової діяльності мають практичне походження; вони склалися в процесі трудової діяльності.
Розрізняють діяльність стереотипну - відповідно до зразка, за встановленими правилами - і творчу. Остання виходить за межі наявних стереотипів і правил, її результатом є поява справді нового. Саме вона виявляє й реалізує такі можливості, які самі собою не здійснюються.
Обидва ці види діяльності необхідні в людському житті. Треба вміти ретельно виконувати діяльність стереотипну, відтворюючу. Проте найбільш специфічною для людини є діяльність творча, і здатність до неї необхідно виховувати й розвивати: вчитися нестандартно мислити й діяти, формувати так званий евристичний тип мислення (від грецьк. heureka - знайшов), тобто орієнтований на самостійний пошук і відкриття.
Сучасна комп'ютерна техніка дає змогу моделювати операції стереотипного мислення, які піддаються формалізації й алгоритмізації, тобто можуть бути виражені в точній послідовності логічних або математичних дій. Можливості розвитку й удосконалення комп'ютерної, а також робототехніки надзвичайно великі, їх важко передбачити. Але між машиною й людиною є принципова відмінність. Лише людина - свідома і творча істота. Машина - це її знаряддя у фізичній і в розумовій діяльності, у матеріальній і духовній сфері.
Підсумовуючи розгляд сутності й особливостей людини, специфіки людського буття, наголошуємо, що людину характеризують такі риси:
o здатність до створення й застосування знарядь праці, колективної трудової діяльності;
o наявність свідомості й розумного мислення, пізнання світу й самого себе; спілкування за допомогою розбірливої мови;
o вольова активність, самовизначення, самоконтроль;
o формування й розвиток людських (надбіологічних) потреб і способів їх задоволення;
o прояв усього розмаїття людських почуттів;
o свідома й цілеспрямована діяльність, здатність до творчої як у матеріальній, так і в духовній сферах;
o забезпечення виключно людського способу життєдіяльності, створення й підтримання соціальних форм співжиття і взаємного спілкування.
Життя, смерть і безсмертя
Людина смертна. Ця хоч і сумна обставина є цілком природною. По-перше, у світі все, що має початок, має й кінець. По-друге, смерть будь-якої живої істоти біологічно неминуча, вона запрограмована на генетичному рівні. Смерть не є просто зовнішньою протилежністю життя, вона - момент самого життя. Але в процесі обміну речовин, що є основою життя, постійно відмирає частина клітин організму. З цієї точки зору продовження життя - це неперервна перемога над смертю доти, доки зрештою остаточно не перемагає смерть. Проте слово "остаточно" тут стосується тільки певної істоти, індивіда, бо рід, до якого вони належать, продовжує жити. Більше того, біологічна еволюція можлива лише завдяки смерті індивідів, зміні поколінь. Так само, як матерія людського тіла не зникає зі смертю людини, а включається в природний кругообіг, біологічно людина продовжує себе у своїх нащадках, передає їм певні генетично закодовані якості. Нарешті, в соціологічному сенсі (з погляду науки про суспільство) смерть окремих індивідів, зміна поколінь - вже не тільки в біологічному, а й соціальному розумінні - є передумовою суспільного розвитку. І тут кожне покоління робить свій внесок у скарбницю культури, і кожна окрема людина бере в ньому участь. У цьому полягає можливе для неї безсмертя.
Отже, не все так просто. Виходить, що смерть природна, необхідна для прогресу. Проте навіть цілком природна, "своєчасна" вона сприймається із сумом як трагічний момент людського буття, адже кожна людина - це "мікрокосм", маленький світ, який містить у собі майже невичерпні глибини. Як писав Г. Гейне, під кожним надмогильним каменем похований цілий світ.
Проблема смерті й безсмертя завжди була й залишається предметом філософської та релігійної думки, наукових досліджень. Вона нерозривно пов'язана з питанням про цінність і сенс життя. Можна сказати, що це - одна з "вічних" світоглядних, етичних, наукових проблем, але її по-різному осмислювали в різних культурно-історичних умовах, люди різних цивілізацій, представники різних духовних, зокрема філософських і релігійних традицій. Ось деякі приклади.
В античній, греко-римській культурі переважало спокійне ставлення до смерті. Сократ (470-399 до н. е.) був звинувачений афінським судом у відступі від офіційного релігійного культу, а також у шкідливому впливі на молодь. Його засудили до страти, і він, маючи змогу втекти, відмовився це зробити, випив принесену йому отруту й продовжував бесіду з учнями, аж поки не настала смерть.
Інший, не менш відомий грецький філософ
Loading...

 
 

Цікаве