WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Діалектика суб'єкта і об'єкта пізнання. Пізнання і практика - Реферат

Діалектика суб'єкта і об'єкта пізнання. Пізнання і практика - Реферат

дослідження (приладами, апаратурою, експериментальними установками). Іноді ці установки за розмірами,
складністю, вартістю можна порівняти з індустріальними об'єктами. Інакше кажучи, сучасне виробництво перетворюється на експериментальну базу науки. Відповідно наука перетворюється в безпосередню продуктивну силу людства.
Пізнання постійно допомагає вирішувати практичні завдання. Це стосується й філософської теорії, яка раніше сприймалась як втілення зречено-споглядального ставлення до світу. В одинадцятій тезі К. Маркса про Л. Фейербаха йдеться про те, що "філософи тільки по-різному пояснювали світ, але справа полягає в тому, щоб змінити його"1.
Нині людська діяльність є могутнім фактором прогресивного розвитку не лише земної, а й космічної природи. Завдяки цій діяльності підвищуватиметься ступінь організованості й упорядкованості природних процесів, обмежуватимуться ентропійні тенденції, притаманні природі. Розширюватиметься область "олюдненої" природи - справжнього "світу людини". Важливою передумовою цього в сфері духовної діяльності стануть успіхи наукового пізнання, створення все глибших, фундаментальніших теоретичних моделей дійсності.
Практичну спрямованість пізнання не варто розуміти так, що кожен його крок обов'язково має сприяти вирішенню практичних завдань. Пізнання, особливо науково-теоретичне, є відносно самостійним і незалежним від безпосередньої практичної діяльності, має внутрішню логіку свого розвитку.
У науковому пізнанні є, так би мовити, два "поверхи". Один з них пов'язаний з практикою сьогоднішнього дня. Дослідження, що здійснюються на ньому, орієнтовані на вирішення практичних завдань сьогодення. Другий, верхній "поверх", представлений фундаментальними теоретичними дослідженнями "стратегічного" значення. Деякі з них сьогодні можуть і не мати практичного застосування, але їх значення для практики майбутнього обов'язково стане очевидним. І чим значнішим є наукове відкриття, тим вагомішим є його практичне значення. Так, коли почалися експерименти, пов'язані з розщепленням атомного ядра, багатьом здавалося, що вони матимуть лише теоретичний інтерес. Однак минуло небагато часу і ядерні реакції знайшли своє практичне застосування. Те ж саме можна сказати й про освоєння космосу.
Одна з особливостей науково-технічної революції - в тому, що вона суттєво скорочує термін між науковими відкриттями та їх практичним застосуванням. Це стосується не лише технічних, а й фундаментальних наук.
Відрив пізнання (теорії) від практики може спричинити перетворення теорії на схоластику. Та все ж не можна відмовлятися від перспективних досліджень, які диктуються логікою розвитку науки. При цьому теорія втрачає свою специфічну якість і перестає виконувати власні функції. Тому, як кажуть, немає нічого практичнішого, аніж добра теорія. Та й науково-технічний прогрес може швидко виснажитися, якщо його постійно не підсилювати результатами фундаментальних досліджень.
Практикою обумовлений не лише зміст пізнання, а й його логічні форми, структури, закони. Це пояснюється його генезисом (походженням) із практики, від якого пізнання відносно відокремилось, не втративши при цьому з ним зв'язку. Тому в основних формах мислення відобразилися основні форми трудової діяльності. Тобто логіка мислення склалася на основі "логіки" практики в процесі засвоєння структури практичних дій схем та їх перетворення у внутрішній, ідеальний план. Оскільки структура практики визначається об'єктивними зв'язками дійсності, то практика виступає опосередкованою ланкою між законами об'єктивного світу й законами мислення, обумовлюючи їх тотожність за змістом. На цю обставину звернув увагу ще Ф. Енгельс, який писав, що над усім нашим теоретичним мисленням панує той факт, що наше мислення й об'єктивний світ підпорядковуються одним і тим самим законам і що через це вони не можуть суперечити одне одному в своїх результатах, а повинні узгоджуватись між собою. Цей факт є безумовною передумовою нашого теоретичного мислення1. Це свідчить про те, що практична діяльність людини повинна була постійно приводити її свідомість до повторення різних логічних фігур, аби вони могли отримати значення аксіом. Постійно повторюючись, практика закріплювалась у свідомості людини фігурами логіки, що мали аксіоматичний характер.
Практикою опосередковані не лише найзагальніші (байдужі до конкретного змісту) форми думки, а й категорії діалектичної логіки, в яких виражається рух людського пізнання, підсумовується його історія та й усі інші методи пізнання (аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування тощо).
Деякі аспекти зв'язку між пізнанням і практикою розглядатимуться при висвітленні проблеми істини.
Список використаної літератури:
1. Алексеев П., В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. - М., 1991.
2. Андрос Е. И. Истина как проблема познания и мировоззрения. - К., 1984.
3. Библер В. С. Мышление как творчество. - М., 1975.
4. Гносеология в системе философского мировоззрения. - М., 1983.
5. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки (XVII-XVIII вв.). - М., 1987.
6. Диалектика. Познание. Наука. - М., 1988.
7. Т.Заботин П. С. Преодоление заблуждения в научном познании. - М., 1977.
8. Ильенков Э. В. Диалектическая логика. Очерки истории и теории. - М., 1984.
9. Кедровский О. И. Методы построения теоретических систем знания. - К., 1982.
10. Кукушкина Е. И., Логунова Л. Б. Мировоззрение, познание, практика. - М., 1989.
11. Коршунов А. М., Мантатов В. В. Диалектика социального познания. - М., 1988.
12. Кун Т. Структура научных революций. - М., 1975.
13. Ленін В. І. Матеріалізм і емпіріокритицизм. Повне зібрання творів. - Т. 18.
14. Ленинская теория отражения и современная наука. - Т. 1-2. - София, 1981.
15. Лекторский В. А. Субъект, объект, познание. - М., 1980.
16. Логика научного исследования. - М., 1965.
17. Материалистическая диалектика. Краткий очерк теории. - М., 1985.
18. Маркс К. До критики політичної економії. Передмова // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 13.
19. Маркс К. Тези про Фейербаха // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 3.
20. Поппер К. Логика и рост научного знания. - М., 1983.
21. Жариков Е. С. Научный поиск. - К., 1966.
22. Пономарев Я. А. Психология творчества. - М., 1976.
23. Субъективная диалектика. - М., 1982.
24. Субъект и объект как философская проблема. - К., 1979.
25. Современная западная социология. Словарь. - М., 1990.
26. Современная западная философия. Словарь. - М., 1991.
27. Теория познания. В 4 т. - М., 1991.
28. Творчество и социальное познание. - М., 1982.
29. Творче, практичне і критичне мислення / Відповід. ред. С. П. Щерба. - Житомир, 1997.
30. Филатов В. Т. Научное познание и мир человека. - М., 1989.
31. Фролов И. Т., Юдин Б. Г. Этика науки. - М., 1986.
32. Швырев В. С. Научное познание как деятельность. - М., 1984.
33. Штофф В. А. Проблемы методологии научного познания. - М., 1978.
34. Яцкевич А. Ф. Диалектика объективного и субъективного в проявлении законов общества. - Минск, 1982.
Loading...

 
 

Цікаве