WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Свідомість та творчість - Реферат

Свідомість та творчість - Реферат

чорнову роботу над мовою твору, яка є разом з тим і роботою над його змістом. 06"єм цієї роботи можна представити, якщо переглянути рукописи Л. М.Толстого (мал. 38). Відомо, що тільки після дев'ятикратної переробки Л. М. Толстой рахував свою роботу над романом "Війна і мир" завершеною.
Створення образів літературних персонажів є одним з центральних моментів творчості письменника. Для того щоб створити типовий образ у літературі, письменник накопичує враження, спостерігає явища громадського життя, прагне проникнути у внутрішній світ людини. М. Горький відзначав важливість спостережень за людьми в роботі письменника, підкреслюючи необхідність безпосередніх вражень для створення літературного образу. Він писав, що необхідно дуже добре придивитися до сотні-другої попів, крамарів, робочих для того, щоб приблизно вірно написати портрет одного робітника, попа, крамаря.
Створений письменником образ буде вражаючим, якщо в ньому гармонічно зливаються в єдине ціле типові й індивідуальні риси, якщо в образі окремої людини з його своєрідною зовнішністю, особливостями поведінки і манерами, звичками і поглядами відображені типові особливості тієї чи іншої соціальної групи.
Особистість літературного персонажу, індивідуальне і типове в ньому розкриваються через діяльність, систему вчинків, у яких виражаються відносини героя до навколишнього і життя. Тому письменнику надзвичайно важливо знайти, визначити, такі життєві ситуації, в яких найбільш чітко виступить та чи інша сторона особистості або риса характеру героя.
Сила творчої уяви письменника - у створенні літературних образів, які відрізняються виразністю, змістовністю, неповторністю. Ідеї, поняття, погляди і переконання письменника реалізуються в логіку образів.
Будь-який художній твір повинний бути засобом формування, визначення поглядів і переконань у людей, заради яких і в ім'я яких воно створюється. Це основна мета творчої діяльності письменника.
Наукова творчість. Наукова творчість являє собою створення нових наукових понять, нових наукових теорій. Їхня реалізація забезпечує технічний прогрес, відкриває шляхи; до удосконалення того чи іншого виду або області практичної діяльності людей. Створення наукового поняття і тим більше наукової теорії вимагає найглибшого аналізу явищ, вдумливого зіставлення їх, узагальнення й оцінки з нових позицій, часто навіть відмінних від загальноприйнятих. Найважливішою умовою наукової творчості є уміння по-новому уявити собі картину протікання досліджуваних явищ.
Творча уява - необхідний компонент розумової діяльності на всіх етапах наукової творчості.
На первісному етапі дослідження уява виступає у визначенні робочих гіпотез на основі первісної творчої переробки наявних у науці даних, у виношуванні експериментального задуму чи дослідження його принципової (теоретичної) схеми, у створенні конкретної методики дослідження, іноді уявному моделюванні.
Творча уява необхідна й у період розробки експериментальної ситуації - визначення умов наміченої серії досвідів, які повинні підтвердити чи відкинути вихідні гіпотези. Важливо представити цю експериментальну ситуацію в її образній формі. При конструюванні нової експериментальної установки чи нового приладу також приходиться прибігати до експериментального моделювання.
На наступному етапі дослідження - етапі нагромадження вихідних даних, необхідних для вирішення проблеми,- уява має не менш істотне значення. На цьому етапі дуже важливо в міру нагромадження фактів уявити собі, що криється за малопомітними і на перший погляд випадковими відхиленнями в досліджуваних явищах. Не менш важливо також побачити, які зміни необхідно внести в експериментальну ситуацію, і які дозволять підтвердити чи уточнити отримані дані, довести їх до ступеня незаперечно доведених фактів і показати їхню причинну обумовленість. На цьому етапі дослідження образи уяви - важливий засіб пізнання того нового, що ще тільки в самій зародковій формі починає виступати в отриманих дослідником фактах. Ці образи можуть бути і нерідко бувають тими опорними пунктами, на основі яких у подальшій роботі формуються теоретичні положення чи нове вирішення питання про природу досліджуваного явища.
На заключному етапі наукового дослідження роль творчої уяви зводиться до того, що завершується перетворення раніше наявних у дослідника представлень про досліджуваний об'єкт, формуються нові представлення-образи. У них з необхідною ясністю і повнотою відбиваються закономірні зв'язки і причини залежності. Ці представлення-образи, у яких в діалектичній єдності виступають пам'ять і уява, є почуттєвою основою нових наукових понять і теорій. Образи уяви забезпечують необхідний "відліт" від дійсності як істотний фактор подальшого проникнення в її сутність і проектування майбутнього - створення нового, прогресивного.
Стан сучасної науки і техніки такий, що наукова творчість здійснюється зусиллями творчих колективів і об'єднань. Вирішення складних наукових проблем, створення нової наукової теорії, нові відкриття і винаходи в рідких випадках являють собою результати творчої роботи одного дослідника чи вченого, яким би високим ступенем творчих можливостей він не володів.
Поступальний рух науки і техніки все частіше вимагає комплексного дослідження проблем, які встають, і у вирішенні яких беруть участь учені різних областей наукового знання, включаючи і філософію. Так, наприклад, щоб забезпечити оптимально сприятливі умови для роботи космонавтів, залучаються дані інженерної і космічної психології.
Отже, обов'язковою умовою здійснення наукової творчості є діяльність творчої уяви. У науковій творчості понятійна форма відображення доповнюється образною. Варто також враховувати, що специфічна роль уяви в науковій творчості "полягає в тому, що вона перетворить образний, наочний зміст проблеми і цим сприяє її вирішенню. І тільки оскільки творчість, відкриття нового відбувається завдяки перетворенню наочно-образного змісту, вона може бути віднесена за рахунок уяви".
Список використаної літератури.
1. Арцишевський Р.А. Світ і людина. - К.: Перун,1997.
2. Бичко І. В. та інші. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / К.: Либідь, 1991.-456с.
3. Горак Г. І. Філософія: Курс лекцій - К.: Вілбор, 1997. - 272с.
4. Князєв В.М. Філософія. - К.: МАУП,1997.
5. Краткий словарь по философии/Под общ. Ре. И.В.Блауберга, И.К.Пантина. - 4-е изд. - М.: Политиздат, 1982.
6. Руткевич А. Философия А.Камю // Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство : Пер. с фр. - М.: Политиздат, 1990. - С.5-22.
7. Спиркин А.Г. Основы философии. Учебное пособие. -М.: Политиздат, 1988.
8. Современная западная философия: Словарь / Сост.: Малахов В.С., Филатов В.П. - М.: Политиздат, 1991. - 414 с.
9. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. - 2-евид. - К.: Либідь, 1994.
10. Філософія: Навч. посібник/І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко, І.В.Бойченко, В.П.Розумний та ін.; За ред. І.Ф.Надольного. - К.: Вікар, 1997.
11. Философский энциклопедический словарь. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 576 с.
Loading...

 
 

Цікаве