WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Свідомість та творчість - Реферат

Свідомість та творчість - Реферат


Реферат на тему:
СВІДОМІСТЬ ТА ТВОРЧІСТЬ
Загальна характеристика творчості. Творчість, з філософської точки зору, є насамперед працею, завзятою, кропіткою і в той же час натхненною, потребуючої оптимальної напруги усіх фізичних і духовних сил людини. Справжня творчість завжди дає суспільно корисний і значимий результат. Творчість - соціальна обумовлена діяльність людини. У творчості розкриваються багато психічних якостей людини, виражається зміст особистості. Діяльність людини в процесі творчості протікає на найвищому рівні. Це відноситься до інтелекту, емоційній і вольовій сферам особистості.
Істотні моменти творчості - захопленість і спрямованість. Для захопленої людини творчість є сенсом життя. Захопленість підсилюється, якщо продукти творчості одержують всенародне визнання.
Стан натхнення - інша типова для творчості риса. Натхнення характеризується, з одного боку, високою продуктивністю, з іншого боку - величезним підйомом і напругою сил людини. Рєпін писав, що натхнення - це нагорода за каторжну працю. Творча задача, розв'язувана художником - майстром слова, чи кисті різця,-досягається через тривалі і наполегливі пошуки максимально виразної і змістовної форми.
І в науковій творчості тільки завдяки безустанній праці дослідника досягається проникнення в сутність життя - закономірності природи і людського суспільства. Так, геніальна праця К.Маркса "Капітал" - підсумок усього життя великого мислителя. В ньому узагальнені сотні літературних джерел, статистичних звітів, історичних фактів, вкладений весь досвід Маркса - революціонера-практика. Сама назва роботи І.П. Павлова "Двадцятилітній досвід об'єктивного вивчення вищої нервової діяльності (поводження) тварин..." - говорить про те, скільки часу і сил витрачає вчений на створення нової наукової теорії.
В ідеалістичній філософії творчість розглядається як несвідомий процес, як осяяння, що нібито раптово приходить до людини. Представники ідеалістичної теорії несвідомої творчості виходять з фактів, які випливають. По-перше, рішення творчої задачі виникає як би раптово (такі випадки в історії наук дійсно зареєстровані). По-друге, про протікання діяльності в процесі творчості людина сказати майже нічого не може (такого роду факти також відомі). Однак ці факти не є доказом несвідомого характеру, творчості. "Раптове" вирішення творчої задачі, здогад- результат безустанної розумової діяльності людини. Здогад у переважній більшості випадків вимагає "доведення" до рівня остаточного вирішення, ясного як у своїх основних положеннях, так і в деталях.
У трактуванні ідеалістів випадковість виступає як істотний фактор творчості, як момент, що грає важливу роль у наукових відкриттях. У діалектико-матеріалістичній теорії пізнання категорії випадковості не заперечується, але вона не протиставляється необхідності - причиною обумовленості будь-якого явища чи процесу. Якби не здавалося людині, що дана асоціація чи даний образ виникли випадково, вони предметно обумовлені, тобто виникають у потоці свідомості згідно з природою речей, у процесі відображення людиною об'єктивної дійсності. Навіть випадкове виникнення образу чогось нового (крім своєї об'єктивної обумовленості) також обумовлено суб'єктивно-особистісними причинами. Під цією суб'єктивно-особистісною обумовленістю варто розуміти зовсім реальні причини, які спонукають людину до створення нових по своєму змісту образів чи ідей.
Той факт, що людина не може охарактеризувати самого процесу творчості, процесу формування образів уяви, також повинний бути правильно інтерпретований. Ця особливість творчої уяви ще не говорить про те, що людина не усвідомлює того, що вона робить, на що спрямовані її творчі зусилля. Неусвідомленим є тільки протікання самого процесу, тому що увага людини цілком концентрується на об'єкті творчості.
Людина завжди контролює, оцінює творче рішення. Вона задоволена чи не задоволена досягнутими результатами, а по завершенні роботи - продуктом творчої діяльності. Не менш типово і те, що продукт творчості багато разів оцінюється і переоцінюється. Нерідко болісно і довго йде переоцінка цінностей, і здійснюються пошуки остаточного і найбільш змістовного вирішення творчої задачі. Усі ці незаперечні факти - вагомі докази правильності точки зору на творчість як на працю, тобто цілеспрямовану діяльність, здійснювану завжди свідомо.
Наукова філософія характеризує натхнення наступними особливостями:
стан натхнення виникає в людини, жагуче і завзято прагнучої до творчого вирішення поставленої проблеми. "Натхнення - це така гостя, яка не любить відвідувати ледачих" (П.І.Чайковський);
стан натхнення характеризується легкістю руху думки Й образів, їхньою ясністю і достатком, глибокими переживаннями;
на фоні стану натхнення всі пізнавальні процеси протікають особливо продуктивно. Воля забезпечує дисципліну думки і дії.
Отже, творчість причинно обумовлена і є вищим проявом людської свідомості, вираженням рівня його розвитку.
Процес творчості здобуває особливості в залежності від характеру тієї області діяльності, у якій людина реалізує свої "сутнісні сили".
Творчість письменника. Літературно-художня діяльність являє собою процес, у якому питома вага творчої уяви особливо велика. Продуктом розумової діяльності письменника є складна система образів, через яку письменник відбиває життя людей, їхню філософію, переживання і відношення друг до друга, характеризує епоху і пануючі вдачі.
Творчість художника слова припускає не просте фотографування (опис) життя. Літературно-художній твір повинен бути "підручником життя" (М. Г. Чернишевський), де в яскравій образній формі порозумівається сенс життя, розкриваються типові людські характери, прагнення і наміри, внутрішній світ людей епохи, яка описується.
В процесі творчої діяльності письменник вирішує дуже складні завдання. Це вимагає від нього глибокого розуміння життя, здатності бачити і розуміти людей і їхні характери, усвідомлювати зміст подій, які відбуваються у світі, і перспектив розвитку людського суспільства. Письменнику необхідно бути не тільки художником слова, але і мислителем, громадянином у найглибшому і повному змісті цих слів.
Творчий успіх письменника, насамперед, залежить від його ідейної спрямованості, яка втілена в задумі твору. Успіх залежить від того, наскільки чітко, ясно уявить собі автор те, що і в ім'я чого бажає він сказати читачу. На цьому початковому етапі роботи можуть бути визначені тільки основні віхи і, в першу чергу, ідейний задум твору. Від задуму літературно-художнього твору залежить його зміст і літературна форма (розповідь, повість, новела, поема, роман). Вибір літературної форми - відповідальний момент у роботі письменника, він у відомій мірі визначає успішне виконання задуму. Особливо важливо знайти, і уміло використовувати відповідні мовні засоби, що забезпечують інтелектуальний і емоційний вплив на читача.
Художній твір завжди торкає розум і серця читача, тому що він насиченийяскравими образами і порівняннями, епітетами, алегоріями. Письменник в ім'я досягнення найвищої виразності слова робить величезну
Loading...

 
 

Цікаве