WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Марксистська філософія - Контрольна робота

Марксистська філософія - Контрольна робота

створення цілісного світогляду. Однакперспек-тиви майбутнього, а також історія суспільства були змальовані в "Экономическо-философских рукописях 1844 года" в узагальненій, абстрактно-образній філософ-ській формі. А саме, майже не проглядався практичний "шлях до майбутнього" і не роз'ясненим залишався "шлях із минулого" - причини, механізми, джерела відчу-женої праці. Виходило, що для практичної реалізації ідеалів, яскраво і повно намі-чених в філософській картині "цілісної людини", не вистачало справжньої наукової основи розуміння того, яким чином ці ідеали досяжні.
Суперечливість марксизму: відд концепції періодизації історії -
до тоталітарного втілення
Головна, фундаментальна філософська ідея Маркса складається в тому, що практика вихідна і первинна по відношенню до всього духовного світу, культури в її навіть самих далеких від практики проявів. Практика носить суспільний характер, її немає поза спілкуванням і зв'язками між людьми.
Вони виражають, осмислюють, усвідомлюють, відображають лише те, що так чи інакше вже увійшло в розряд практичних проблем. І саме в історичній прак-тиці в кінцевому рахунку і вирішуються всі ті теоретичні проблеми, які здаються мислителям виключно справою освіченого філософського розуму. Відповідно те-оретик тільки в практичному перевтіленні, у сприянні або протидії історичному розвитку практичної сфери, справжнього життя людей може обґрунтувати вірність, істинність, плодотворність своїх поглядів.
Роздумуючи про основні етапи попередньої історії, теперішнього і майбут-нього, Маркс і Енгельс виділили декілька провідних типів організації суспільства - суспільних форм, або формації. Оскільки в практичному житті найбільш фундамен-тальним, істотним рівнем являється рівень виробництва життя, основні історичні форми суспільного устрою визначаються за ведучим типом організації матеріально-го виробництва. Вийшло, що історичний шлях суспільства від "первісного стада" через античний (рабовласницький) тип, феодально-селянський до сучасного, основа-ного на системі найманої праці у промисловому виробництві, за необхідністю пови-нен бути продовженим у виробництві життя поза найманою працею, поза приватною капіталістичною власністю, в умовах вільної асоціації вільних індивідів.
Принципово новаторським було філософське пояснення діючих причин сус-пільного розвитку. Ними являються самі люди, "емпіричні індивіди", що прагнуть забезпечити свої потреби, покращити умови і обставини життя. Індивідуальні праг-нення, волевиявлення людей перетворюються в дії, поступки. Практичні зусилля зо-всім не являються направленими на вищі цілі людства. Навпаки, вони носять харак-тер приватний, особистий, кінцевий (часто в межах власного життя, вузького кола потреб індивідa). Одначе оскільки люди - істоти суспільні, пов'язані з іншими чис-ленними об'єктивними "формами спілкування" (відношень), то їх індивідуальний розвиток і діяльність здійснюються в деяких загальних умовах і направленнях.
Таким чином, замість давньої абстрактної і одночасно образної конструкції "Людини" і її "сутнісних сил" (в "Экономическо-философских рукописях 1844 го-да") Маркса складається конкретне, яке базується на вивченні реальності знання про існуючих людей і які жили раніше.
Така перспектива індивідуального розвитку не має, звісно, нічого спільного з філософською моралісткою, що обмежується моральними закликами і втішан-нями, крапелькою "целительного бальзама для бедной, бессильной души, погряз-шей в убожестве окружающего". Марксистська філософія не відповідає зразкам ні філософської, ні релігійної моралістки. Її етична позиція базується у визнанні єд-ності практичного соціального перетворення безлюдного світу та само перетво-рення діючих, активних індивідів в універсально розвинуті, вільні особистості. Од-не має на увазі інше. Звісно, для людей, які живуть в наявно даних умовах, в конк-ретній історичній ситуації, можливості перетворення і себе, і світу являються об-меженими. В філософії Маркса немає ілюзій примирення з такою дійсністю, прийн-яття її. Навпаки, вона виходить із ясного розуміння обмеженості всілякою наявною історичною ситуацією, укладених в ній потенцій волі та універсального розвитку індивідів.
Вчення про суть капіталістичного виробництва, побудованого на експлуатації найманої праці, було спрямоване на те, щоб показати його історичну безперспек-тивність. За визначенням Маркса, капіталізм сам готує свою загибель і на зміну йому прийде інший лад, побудований на суспільній власності. Але Маркс та Ен-гельс, хоч і були впевнені в неминучості революційної зміни існуючого ладу, не залишили всебічно обґрунтованої теорії соціалізму.
Неомарксизм.
Без огляду на те, що ідеєю побудови майбутнього суспільства проникнуті всі праці Маркса та Енгельса, закінченого теоретичного вчення про соціалізм ними створено не було. Положення про основи соціалістичного устрою суспільства: су-спільна власність на засоби виробництва (кооперативна її форма у тім числі), без-посередньо суспільний характер праці та розподілу, відмирання товарного виробництва та планомірна організація суспільного відтворення, що уможливлює забез-печення його стабільності, сформульовані в їхніх працях, згодом були догматизо-вані їхніми послідовниками.
Як відомо, після смерті Маркса роботу з видання його теоретичної спадщи-ни у вигляді цільної економічної доктрини завершував Енгельс. В "Додатках до III тому "Капіталу", Енгельс намагається довести, що не існує суперечності між теоріями вартості та ціни. Він стверджує, що третій том є не наслідком еволюції по-глядів Маркса під впливом змін, що відбувались в економічному житті суспільства, а лише дослідженням форм прояву суттєвих економічних відносин.
Захист трудової теорії вартості ускладнювався тією обставиною, що розви-ток продуктивних сил суспільства, рівень виробництва та зростання продуктивності праці вже тоді сприяли усуненню цілої низки проблем, притаманних першій стадії капіталізму, але породжували нові, зв'язані з концентрацією та централізацією капі-талів. Цей час ознаменовано започаткуванням нового напрямку в економічній тео-рії, що базується на класичних підходах, але заперечує пояснення ціноутворення з вартісних позицій - теорії граничної корисності. Енгельс, спираючись на метод, використаний Марксом, захищав категорію вартості як історично зумовлену товар-ною формою виробництва і властиву йому аж до повного його відмирання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник /Г.І.Волинка, В.І.Гусєв, І.В.Огородник та ін. - К.: Вища шк., 1999. - С.12, С.28-31.
2. Історія світової культури: Навч. посібник / Керівник авт. колективу Л.Т.Левчук. - Київ: Либідь, 1999. - 368 с.
3. Миропольська Н. Художня культура особистості // Мистецтво та освіта. - 2000. - №3. - С.40.
4. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма. М., 1990. - 623с.
5. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 3. - 441с.
Loading...

 
 

Цікаве