WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Марксистська філософія - Контрольна робота

Марксистська філософія - Контрольна робота


Контрольна робота на тему:
Марксистська філософія
Марксистська філософія
ЗМІСТ
1. Теоретичні джерела та змістовні складові філософії марксизму.
2. Марксові намагання подолати "відчуження" силою критичної теорії, яка повинна "оволодіти масами" й стати "матеріальною зброєю".
3. Суперечливість марксизму: відд концепції періодизації історії - до тота-літарного втілення.
4. Неомарксизм.
Теоретичні джерела та змістовні складові філософії марксизму.
Традиційні форми філософської діяльності - університетське викладання та складання вчених трактатів - Маркса не задовольняли. Він вирішив звернутись до філософської публіцистики. Недовга робота в "Рейнській газеті" (1842-1843) - статті про свободу друку цензурі, про родове представництво, про ущільнення сіль-ського малоімущого населення, про бідове положення селян Примозільського краю, про бюрократизм чиновників - викликали переслідування уряду.
Починаючи ще з 1842 року він вивчає новий для Германії суспільний рух - соціалізм і комунізм, знайомиться з багатішою соціалістичною та комуністичною традицією Франції й Англії, аналізує перші виступи німецьких соціалістів і комуніс-тів. Молодий Маркс уже тоді сприймав революційний терор як універсальну зброю вирішення всіх соціальних проблем ("философия находит в пролетариате свое материальное оружие, так и пролетариат находит в философии свое духовное оружие").
Марксу вдалось за короткий період часу стати одним із лідерів даного напра-влення, що і привернуло пильну увагу поліції. Не дивлячись на те, що Марксу не до-велось попадати за грати, продовжувати діяльність в Європі стало для нього вкрай небезпечним і він до кінця свого життя з 1850 по 1883 рік знаходить сховище в Ло-ндоні.
В цей період Маркс пише в ряді інших багатьох творів і "Капітал", який роз-глядав як працю всього свого життя. Щодо фінансового боку, то ситуація склада-лась зовсім не просто. Так, з 1851 року та на протязі ще десяти років Маркс стає співробітником газети "Нью-Йорк Дейлі Трибун", але через фінансові труднощі (з 1852-1857р.) змушений в основному займатись журналістикою заради заробітку, що майже не залишало часу для продовження економічних досліджень. Щоправда, не дивлячись на це, йому вдається підготувати роботу "До критики політичної еконо-мії" і, за сприянням Ф.Лассаля, вона була опублікована.
Спочатку Маркс, в 1843-1844 роках, вважав придатними ідеї Л. Фейєрбаха, лідера німецької філософії 40-х років. Значення ідей Фейєрбаха для філософських пошуків Маркса заключалось крім матеріалістичної загальної установки ще й в то-му, що Фейєрбах з'єднав традицію гуманізму (людина - вища цінність) з атеїстич-ним запереченням релігійних ілюзій, з реабілітацією чуттєвого начала в людині і думками про гуманізацію відношень людини до природи та до людей.
Поєднання філософської основи фейєрбахівського гуманізму з критичним аналізом комуністичних доктрин - такий шлях, вибраний Марксом в 1844 році для досягнення союзу філософії і пролетаріату. Але приблизно в той же час ця дослід-ницька програма значно розширилась. Спонукальною причиною став вплив молодого Ф. Енгельса, який до 1844 року самостійно прийшов до комунізму, матеріалізму а також захоплений філософією Фейєрбаха. Проте, на відміну від Маркса, Енгельс, який проживав з 1842 по 1844 рік у Англії, уже був добре знайомий з організованим масовим робітничим рухом - чартизмом, з англійською соціалістичною та комуні-стичною літературою і, що саме важливе, з політичною економією великих англій-ців А. Сміта, Д. Рікардо та ін. В журналі "Німецько-французькі щорічники" поряд зі статтями Маркса була опублікована критична робота Енгельса про англійську полі-тичну економію ("Наброски к критике политической экономии", 1844). Енгельс кри-тикував цю науку з позиції захисника інтересів пролетаріату. Для Маркса в цій неве-ликій статті відкрилась нова область знання, засвоїти яку він вважав надзвичайно не-обхідно для створення нового світогляду.
В 1844 році з'єднались в творчості Маркса важливіші компоненти для ство-рення єдиної, цілісної філософсько-світоглядної концепції. Політико-економічний аналіз дійсності Маркс з'єднав з філософською традицією німецької класики і з критичним переробітком теорій утопічного соціалізму і комунізму. Таким чином, джерела марксизму - найбільш передова суспільна думка Європи. Маркс свідомо орієнтується на створення інтернаціонального, всесвітньо-історичного вчення.
Марксові намагання подолати "відчуження" силою критичної теорії, яка повинна "оволодіти масами" й стати "матеріальною зброєю".
Перша спроба розробки цілісного світогляду здійснювалась Марксом пере-важно засобами філософського аналізу, відповідно й результатом була саме філо-софська концепція. Вона була створена тоді ж, літом 1844 року. Нажаль, рукописи Маркса були опубліковані лише в 1932 році під назвою "Экономическо-философские рукописи 1844 года". Основне в роботі - ідея відчуження людини в суспільстві панування приватної власності та подолання відчуження в історичній пе-рспективі комуністичного майбутнього.
Сама по собі думка про відчуження людини вже була глибоко проаналізова-на в німецькій класичній філософії. В "Экономическо-философских рукописях 1844 года" Маркс високо оцінив роботу з осмислення проблеми відчуження люди-ни, опрацьовану Гегелем і Фейєрбахом, та разом з тим виявив принципові недоліки їх концепції відчуження.
Негативна філософська оцінка "атомарного індивіду" і життєвої реальності співпадає у Маркса з Фейєрбахом, але надій на суто духовний, моральний переворот Маркс не плекав. Відчуження повинне бути здоланим у самій своїй основі до праці, у виробничій діяльності. Перспективи розвитку людини і людства - в перетворенні основи основ, у знищенні відчуженої праці.
Знищення відчуження, перетворення праці у вільну самореалізацію людини означає і повне "перевертання" і людини, і його відношення до природи й інших лю-дей. Маркс створює грандіозну по гуманістичному пафосу картину людини, яка живе в єдності з природою, перетворює природу "по мерке каждого вида", тобто згідно з її, природи, законами. Гармонія з природою зовні здійснюється в діяльності, в якій людина реалізує свої цілі вже не за законами утилітарної користі, експлуатації при-роди, а "за законами краси".
Універсально розвинута, яка живе в єдності та гармонії із зовнішньою та вну-трішньою природою людина - такий ідеальний філософський образ, що являється Марксу в якості "ядра" комуністичного ідеалу. Маркс називає його "закінченим на-туралізмом", або ж "закінченим гуманізмом". Знищення приватної власності Маркс вважає засобом реалізації цього ідеалу. Одначе сама по собі ліквідація приватної власності хоча і неминуча, але ще недостатня для присвоєння людьми людської сут-тєвості.
Вчення про відчуження і присвоєння людиною власної сутності, тобто про економічні причини і можливості ліквідації експлуатації й неволення людей, ста-лось величезним кроком на шляху
Loading...

 
 

Цікаве