WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Космопланетарні ідеї у творчості мислителів України та Росії (пошукова робота) - Реферат

Космопланетарні ідеї у творчості мислителів України та Росії (пошукова робота) - Реферат

початку другого тисячоліття в інерційній фазі слов'янського етногенезу, у 36-річні періоди правління сина видатного полководця Київської Русі князя Святослава - Володимира Святого та його сина Ярослава Мудрого.
За Л. Гумильовим, етногенез великоросійського етносу розпочався у боротьбі з татаро-монгольським ігом у XIII ст. (Куликова битва стала своєрідним індикатором "пасіонарного вибуху"), а його фаза надлому почалась у період правління Миколи II. Зараз вона закінчується, а на початку інерційної фази, як вказував видатний німецький історик Теодор Момзен, настає депопуляція населення, що й підтверджує сучасна демографічна статистика російського етносу.
Є достатні підстави вважати, що сучасний український етнос, у точній відповідності згумильовською теорією, переживає фазу прихованого підйому пасіонарного напруження етнічної системи, який згодом перейде у явний. З пасіонарним поштовхом українського етногенезу якраз і пов'язується прояв таких феноменів як геній Тараса Шевченка (1814-1861), а особливо ж політична національно-визвольна діяльність Кирило-Мефодіївського братства (1845-1847).
Поява майже через три чверті століття (точніше, через 72 роки, що відповідає двом циклам по 36 років) першої спроби відтворення української державності у формі Української народної республіки або Гетьманської України чи Петлюрівської Директорії (1917-1919) стали яскравим підтвердженням такого роду пасіонарного підйому. Більше того - через півтора століття (за Л. Гумильовим, саме стільки триває фаза прихованого підйому, а точніше - до 1991 р., якщо вести відлік з 1847 р. і відповідно до теорії циклів - це через 144 (знову число Фібоначчі!) роки, що й відповідає 4 циклам по 36 років) відбулось проголошення незалежної України. В самій Україні великої кількості пасіонаріїв не спостерігається, і це пояснюється особливостями її історичного розвитку. Протягом останніх півтора століть основні маси пасіонарного населення емігрували до Америки, виїхали до Росії (саме їх пасіонарністю і визначається значна частка українців у владних структурах Росії), загинули у світових та громадянських війнах, страчені в сталінських таборах, померли в роки голодомору. Таким чином, згідно з теорією етногенезу, фаза підйому триватиме ще 150 років, що дає реальні підстави твердити про "золотий вік" України. (До речі, сам Л. Гумильов як прибічник російської націонал-патріотичної ідеї намагався питання сучасного етногенезу українців замовчувати).
Отже, поряд з соціально-політичними та економічними циклами, визначеними за допомогою прогнозного інструментарію - "основного закону часу" В. Хлєбникова й теорії етногенезу Л. Гумильова, - розробляється теорія соціоекогенезу, процес створення якої дає підстави зробити висновки про існування "вікових" 108-річних циклів (39 + 39 днів за В. Хлєбниковим), у кожний з яких вкладається дві "довгі хвилі" М. Кондратьєва. Кожен такий цикл складається з трьох 36-річних підциклів (38 + 38 днів), а механізм переходу від одного циклу до іншого функціонує, за аналогією, із зародженням наступної "довгої хвилі" у надрах попередньої. Три "вікових" цикли фрактально вкладаються у 300-річну еру, яких в історії слов'янського суперетносу відомо також три.
Механізм спірале-циклічного історичного розвитку України-Руси, Московії та романовсько-радянської Росії простежується упродовж тисячоліття.
108-річні історичні цикли розвитку України-Руси, Московії та Росії-СРСР досить чітко розпалися на тріади 36-річних підциклів, за якими у різні періоди правили в Україні-Руси, Московії та Росії Володимир Святий, Ярослав Мудрий, Василь І, Василь II Темний, Іван Грозний, Петро І, Катерина II.
Та й у XX ст. в різних країнах з автократичними режимами нерідко саме 36-річний період був межею правління таких диктаторів, як Стреснер, Франко, Броз-Тіто (лише Фідель Кастро перевищив цю межу - вочевидь для того, аби цим підтвердити правило винятку). Не випадково, мабуть, що у Піфагора в його числовій піраміді саме число 36 (тетрактікс) займало найвищий щабель, а у Хлєбникова, за відкритим ним "основним законом часу", в якому саме через 38 + 38 днів (36 років без 27 днів) настають історичні події, що змінюють вектор розвитку на протилежний. Тобто, фізичний час продовжує свій плин, а історичний час начебто зупиняє свій біг, щоб вибрати новий напрям соціально-політичного та економічного розвитку.
Таким чином, механізм соціоекогенезу має характер періодичного повторення хронометрично визначених періодів, кожен з яких поряд з відтворенням деяких рис минулого несе в собі інновації, які багато в чому зумовлюють майбутній розвиток суспільства. Геометрично на площині цей процес можна зобразити у формі циклоїди. Кожен соціальний чи економічний цикл має якісні відміни від попереднього, в надрах якого він і зароджується. Саме тому геометрично у просторі кожен такий цикл можна представити в іншій площині, і тоді весь процес матиме форму спіралі, на яку посилалися мудреці і вчені ще до нової ери, а її зображення зустрічається в античних храмах.
З урахуванням запропонованих теорій розглянемо 300-річний (1689-1989 рр.) цикл розвитку Російсько-радянської імперії, названий сучасним російським істориком Яковом Гордіним петровсько-більшовицькою ерою військово-бюрократичного правління в Росії. У ньому проявляється тріада 108-річних циклів, кожен з яких розпочинався в надрах попереднього і частково "перекривав" його, що вперше виявлено у "кондратьєвських довгих хвилях". Причому від 300-річної ери Московського царства (1353-1653 рр.) петровсько-більшовицьку еру відокремлює 36-річний період, що розпочався з рішення останнього 1653 р. Земського собору (він був головним атрибутом влади в Московії) про возз'єднання з Україною, яке відбулося у січні наступного року.
Україна стала своєрідним ключем до імперії та її визначальною складовою. Вдало висловився ще в 1991 р. у "Московских новостях" Григорій Павловський з приводу проголошення Україною незалежності: "Припинилась Росія - імперська унія, що створена династією Романових з Московського царства та Гетьманської України. Якщо не зловживати історичними претензіями, сьогодні в Європі існує як мінімум дві російські держави: російсько-московська та україно-руська". У світлі цього стає зрозумілішим те несприйняття України як самостійної держави, яке проявляють прибічники Великої Росії: без України втрачається імперський стрижень.
Саме через 36 років від цієї історичної події до влади в Росії прийшов Петро І, з правління якого й почався перший 108-річний історіометричний цикл петровсько-більшовицької ери. Петро І володарював 36 років, які склали перший історіометричний підцикл (1689-1725 рр.) або петровську епоху цієї ери. Від року його смерті до приходу до влади (1761 р.) Петра III змінилося п'ять імператорів та імператриць, але в розвитку Росії майже нічого не відбувалося. Історичний час неначе зупинився. Дуже
Loading...

 
 

Цікаве