WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Майбутнє: проблеми прогнозування - Реферат

Майбутнє: проблеми прогнозування - Реферат

зростання (спаду) і обчислити кількісніхарактеристики майбутнього стану об'єкта прогнозування. Проте слід бути дуже обережним у виборі часових інтервалів прогнозування. Необгрунтоване продовження на майбутнє тенденцій минулого часто призводить до абсурду.
Експертні оцінки - науковий метод аналізу і дослідження складних проблем, що не формалізуються на основі інтуїтивно-логічного підходу. Його суть полягає у проведенні експертами (провідними спеціалістами в різних галузях науки і техніки) аналізу проблеми з наступною формалізованою обробкою результатів. Узагальнена думка експертів приймається як найбільш вірогідне вирішення проблеми.
Найскладнішим є процес добору експертів. Останніми роками розроблено чимало методів їх пошуку - як об'єктивних (за кількістю наукових праць, стажем роботи, рекомендаціями співробітників, результатами спеціальних тестів), так і суб'єктивних (таємне голосування за кожну кандидатуру в експертну групу, взаємна оцінка майбутніх експертів з допомогою спеціальних шкал тощо).
Організація роботи експертів - також досить складне питання. Традиційні дискусії, безпосередній обмін думками мають багато недоліків: "тиск авторитетів", суб'єктивність експертів, небажання деяких з них публічно відмовлятися від своєї думки тощо. Тому останнім часом набув популярності так званий метод "Дельфі", за ім'ям славнозвісного оракула Стародавньої Греції. При цьому експертне опитування проводиться анонімно, у декілька турів, з проміжним ознайомленням експертів з результатами кожного туру. Зв'язок між експертами здійснюється за допомогою пошти або вони безпосередньо підключаються до комп'ютера і "психологічні" фактори не можуть впливати на кінцеві результати. Відомі способи прогнозування, такі як метод "мозкових атак", "спроб і помилок", сценарію подій та інші, є різновидами методу експертних оцінок.
Є ще один специфічний метод експертних оцінок - опитування громадської думки, який набуває все більшого поширення як у нас, так і за кордоном.
Метод моделювання побудований на вивченні не власне об'єктів пізнання, а їхніх моделей. Результати дослідження переносяться з моделей на об'єкт.
Є кілька видів моделювання: предметне, фізичне, знакове (математичне, логічне), імітаційне, комп'ютерне.
Імітаційне, комп'ютерне моделювання - експериментальний метод дослідження і прогнозування динаміки складних систем з допомогою ЕОМ. Його можна визначити як процес конструювання моделі реальної системи з наступним дослідженням та проведенням експериментів на цій моделі. В результаті вивчення поведінки моделі у різних умовах і при різних значеннях вхідних параметрів з'являється можливість прогнозувати поведінку реальної системи, передбачити результати тих чи інших управлінських дій чи змін. Інакше кажучи, експеримент з самою системою чи об'єктом моделювання замінюється експериментом з його модельним описом. Це особливо важливо у разі дослідження складних соціально-економічних процесів на регіональному і глобальному рівнях, коли прямий експеримент принципово неможливий або може призвести до непередбачених наслідків.
Крім імітаційних моделей, які сьогодні є одним з найпоширеніших методів вивчення та прогнозування глобальних процесів, широкого застосування набули історичні моделі - образи і сценарії майбутнього. Історичний підхід полягає у виявленні об'єктивних закономірностей і тенденцій розвитку системи і спирається на принцип детермінізму майбутнього, на те, що необхідність завжди пробиває собі шлях крізь випадковості. Сценарій можна розглядати як історико-системну модель, орієнтовану на процес розвитку. Вперше сценарій як метод виявлення закономірностей та механізмів розвитку складних біосоціальних систем був введений Г.Каном і А.Вейнером у книзі "2000 рік" і визначався як гіпотетична послідовність подій, побудована з метою зосередження уваги на зв'язку причин і наслідків процесів, що вивчаються. Сценарії з'ясовують:
1) яким шляхом крок за кроком може бути реалізована та чи інша теоретична ситуація;
2) які варіанти є на кожному етапі для кожного учасника подій з тим, щоб відвернути, полегшити або уникнути певного розвитку подій.
Сценарій, таким чином, являє собою багатоваріантний прогноз, що поєднує системний та історичний підходи до вивчення складних систем; у більшості випадків він носить описовий характер і широко використовується при побудові комплексних прогнозів.
Необхідно зазначити, що жоден з розглянутих методів не може забезпечити високої надійності прогнозу. Тому на практиці звичайно звертаються до комбінованих, комплексних методів. Такий підхід дає змогу усунути недоліки окремих методів і гарантувати більшу точність та надійність прогнозів. Типова методика побудови комплексного прогнозу складається з ряду таких стандартних операцій: попередня орієнтація; розробка вихідного (базового) прогнозу розробка пошукового прогнозу; розробка нормативного прогнозу; контрольна перевірка точності й надійності прогнозу; формулювання рекомендацій для оптимального планування, проектування і керування.
Прогнозування, поряд з плануванням, програмуванням, проектуванням, є формою конкретизації наукового передбачення; воно не допускає директивного вирішення проблем сучасного і майбутнього. Прогностичний підхід ставить завдання: виявити можливі або бажані варіанти розвитку об'єкта для наступної оптимізації планів, програм, проектів. Сучасне прогнозування здійснює побудову поля, шкали, спектру можливостей і запроваджує розподіл на ньому функції вірогідності при пошуковому (розвідувальному) прогнозі, або оцінної функції при нормативному прогнозі.
Прогноз (висловлювання про майбутній розвиток об'єкта в певний проміжок часу) дає можливість виявити всі можливі варіанти розвитку і розв'язання тих чи інших проблем майбутнього, його взаємовиключаючі варіанти, стихійні і свідомі процеси, визначити їхні часові і просторові параметри.
Прогнозування виконує певні функції, зокрема соціально-гносеологічну, функцію розвідки, евристичну, інтегруючу, запобіжну, інтенсифікуючу, нормативну, комунікативну, орієнтовну. Його найважливішою функцією є те, що воно дає розуміння історичної перспективи, допомагає визначити напрям соціально-економічного та політичного розвитку на тривалий час, правильно орієнтуватись у міжнародних подіях і тим самим служити виробленню обгрунтованої стратегії й тактики.
Нині в Україні є кілька дослідницьких груп, секторів і відділів різних установ, що займаються розробкою прогнозів.
Соціальне прогнозування здійснюється на трьох рівнях. Найвищий масштабний рівень - це суспільство в цілому, середній - певна територіальна спільність чи регіон і нижчий - окремий колектив. Найвищим часовим рівнем прогнозування вважається довгострокове прогнозування, яке розглядає соціальні процеси на тривалий період - 15-20 років і вирішує питання на рівні державної політики. Середній часовий рівень - 10-15 років аналізує можливість розв'язання стратегічних завдань, які дають орієнтовну відповідь
Loading...

 
 

Цікаве