WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософія Стародавньої Індії - Реферат

Філософія Стародавньої Індії - Реферат

нірвана. Іноді нірвану описують так:
У суцільній темряві на поверхні океану плаває лампа з вогником, що ледве освітлює невеличку частину простору. Олія у лампі поступово вигорає, і вогник згасає. Коли він згасне повністю, ніхто не зможе сказати, де небоЮ, де вода, а де лампа. Все розчиниться у всьому.
Бріхаспаті, Вардхзамана, Га тама, Будда, Канада, Капіле, Патанджалі, Джайміні і Бадарайана вважали засновниками цих світоглядних систем. Вони залишили після себе Сутри (священне коротке керівництво до звичайного права, законодавства, ритуалу, пожертвування, домашнього життя і громадських обов'язків), у яких викладено суть їхніх вчень. І донині Сутри є предметом коментарів, доповнень і оновлення відповідно до потреб істори6чних умов.
Характерною особливістю староіндійського світогляду є те, що в ньому простежується органічний процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.
Аналіз перших, власне вже філософських, систем дарман (Дарман - найбільш поширений термін староіндійської філософії, адекватний старогрецькому терміну "Філософія"), можна, наприклад, подати через такі школи:
Основні:
1. Санкх'я (обсичлення, точне знання).
2. Червона-локоаята (заперечення існування Бога).
3. Ньяя (в центрі уваги питання логіки та пізнання).
4. Ваймешіка (школа своєрідного атомізму).
5. Йога
6. Міманса
7. Ведонта
При цьому слід зауважити, що ці школи характеризують неоднорідністю, а їх основною є ставлення до Вед. Ті даршани, які визнають авторитет Вед (санкх'я, ніяк, вайшешика, йога, мімінса, ведонта) називають астіка. А ті, які не приймають авторитет Вед - називаються настіка. (Н-д: червока-локаята).
Виникненю філософських шкіл Стародавньої Індії передували впливові духовні рухи, які містили філософсько-світоглядні ідеї і були спрямовані на одне: звільнення людини від нескінченних перевтілень, блукань душі.
Серед філософських шкіл провідне місце займала школа:
1. Санк'я (засновник Капіла, VІІ ст. До Р.Х.). На першому плані в судженнях коли - питання про вихідні сутності світу, з яких складається світобудова та на котрі повинна орієнтуватися людина у своїх діях. Таких сутностей дві:
1. "Пракриті" або "прадхана" (природа).
2. "Пуруша" (свідомість, споглядання)
Обидві ці сутності вічні, але породжують світ лише у взаємодії.
"Пракріті" (субстрактна першопричина), "пуруша" ("Я", свідомість). У філософському плані пракриті можна розуміти як першопричину світу об'єктів. Всесвіт виник завдяки впливу пуруші та пракриті. Санкх'я має свою систему категорій. Ці категорії є начало існування (зір, слух, смак, розум, душа, дух).
2. Червака-локаята (засн. Бріхаспаті, VІІ-VІ ст. до Р.Х). Локаята вважають, що не існує Бога, а також немає винагороди за благочинне життя. Вирішуючи вічну філософську проблему - смисл людського життя - чарвака-локаята вбачає сенс людського життя в щасті. Щастя розуміє як насолоду, але це щастя людина повинна створити сама.
3. Ньяя (Готама ІІІ ст. до Р.Х). Тут докладно розглядали основи та засоби пізнання форми умовиводів ознаки достовірності знань.
Заосби знань поділяли на 4 види:
1. Сприйняття
2. Виведення
3. Аналогія
4. Усне свідчення
Школа є вершиною староіндійської логіки і теорії пізнання. Логіка пізнання ньяя виникла в процесі узагальнення прийомів і методів філософських виступів.
4. Вайшешіка (Канада, VІ-V ст. до Р.Х), дають підстави вважати її шкалою своєрідного атомізму. Це школа, яка найбільш пов'язана з природно-науковими уявленнями тодішнього світу. Школа займалась розробкою таких традиційних ідей філософії. Стародавньої Індії:
1. розуміння світу, як поєднання фізичних елементів - землі, води, світла.
2. уявлення, що всі предмети і явища дійсності (включно із свідомістю і мисленням) є продуктами первинних атомів.
Вчення школи вайшешика про атоми ґрунтується на основі математичної теорії про нескінченно малі. За вченням вайшешика все існуюче обіймають 7 категорій: субстанція, якість, дія, запальне, особливе, притаманне, заперечення або небуття.
5. Веданта - яскраво представляє об'єктивно-ідеалістичну систему Веданта бере свій початок у вченні Упанішад. Основою веданти є обґрунтування існування бога Брахмана, який є кішечкою і єдиною основою буття.
Людська душа (Атаман) тотожна з Брахманом. Реальний світ - це Брахман у своєму емпіричному прояві.
6. Міманса - визнає реальність зовнішнього світу і заперечує роль Бога у цьому світі. Заперечує ідею нереальності чи ілюзорності світу. Мімаса вважає, що світ вічний і незмінний, він не має ні початку ні кінця, хоча окремі речі в ньому здатні змінюватися, виникати і гинути. Міманса розрізняє вічні, незмінні звукові субстрати. Слова і їх конкретні і фонетичні вирази, здатні модифікуватись і змінюватись під впливом людини.
6. Йога - виходить із своєрідного з'ясування питання про сутність відношення душі до тіла духовного і тілесного. Сутність цього відношення (за йогою) у безперервному самовдосконаленні душі й тіла внутрішній світ, що реалізуються через безпосереднє бачення й переживання.
(Засновник Патанджалі).
Треба сказати, що запальна особливість староіндійської філософії полягає в тому, що уявлення про людину спирається на принципи етики страждань і щастя. Шлях позбавлення від страждань - у правильному способі життя.
Однак, головною особливість є те, що у філософії Стародавньої Індії сформульовано ідеї єдності душі і тіла, духовного і тілесного, свідомості і матерії, активно-діяльної сутності і людини і світу.
Loading...

 
 

Цікаве