WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Життя і філософія Платона - Реферат

Життя і філософія Платона - Реферат

людина самостійно сформулювала теорему Піфагора. З чого Платон робить висновок, що його душа раніш, у царстві ідей, зустрілася з ідеальним відношенням, що і виражено теоремою Піфагора. Навчити в цьому випадку - це не більш ніж примусити душу до спогадів. На основі теорії спогадів він робить і визначену ієрархизацію душі.
5. Душа
По Платонові душа - безтелесна, безсмертна, вона не виникає одночасно з тілом, але існує вічно. Тіло підкоряється їй. Складається вона з трьох ієрархічно упорядкованих частин:
1. розум,
2. воля і шляхетні бажання
3. потяг і чуттєвість.
Душі, у яких переважає розум, підтримуваний волею і шляхетними стремліннями, просунуться найбільш далеко в процесі спогаду. "Душа, що побачила усього більше,попадає в плід майбутнього шанувальника мудрості і краси людини, відданого музам і любові; друга за нею в плід царя, що дотримує закони, людину войовничого і що вміє керувати; третя - у плід державного діяча, хазяїна, добувача; четверта - у плід людини, що ретельно займається вправами лікування тіла; п'ята один по одному буде вести життя чи віщуна людини, причетного до таїнств; шостий пристане у поезії або області наслідування; сьома - буде ремісником чи хліборобом; восьма буде софістом демагогом, дев'ята - тираном".
6. Створення світу.
" Що Побажав, що б усі було гарно і що б ніщо по можливості не було дурно, бог подбав про усі видимі речі, що перебували не в спокої, але в нестрункому і безладному русі; він привів їх з безладдя в порядок, думаючи, що друге, безумовно, краще першого. Неможливо нині і було неможливе здавня, щоб той, хто є вище благо, зробив щось, що не було б прекраснійшим; тим часом міркування виявило йому, що зі всіх речей, по природі своєї видимих, ні утвір, позбавлений розуму, не може бути прекрасніше такого, яке наділено розумом, якщо порівнювати то й інше як ціле; а розум не може жити ні в чому, крім душі. Керуючи цим міркуванням, він улаштував розум у душу, а душу в тілі й у такий спосіб побудував Всесвіт, маючи у виді створити твір прекраснійший і по природі своєї найкращий. Отже, відповідно до правдоподібного міркування, варто визнати, що наш космос є жива істота, наділена душею і розумом і народився він воістину за допомогою божественного провидіння."
7. Державний устрій у розумінні Платона
Найбільш значимим для нас стала праця Платона присвячений державному ладу. По його теорії держава виникає тому, що людина як індивід не може забезпечити задоволення своїх головних потреб.
Соціально-політичним питанням присвячені декілька здобутків Платона:
1. трактат "Держава"
2. діалоги "Закони", "Політик".
Написані у виді діалогу між Сократом і іншими філософами. У них він говорить про модель "ідеального", кращої держави. Модель не є опис якого-небудь існуючого ладу, системи. Навпроти, модель такої держави, якої ніде і ніколи не було, але яка повинна виникнути, Платон говорить про ідею держави, створює проект, утопію.
Що ж він розумів під "ідеальною" державою, а що відносив до негативного типу держави. Головна причина псування суспільства, а разом з тим і державного ладу полягає в "пануванні корисливих інтересів", що обумовлюють вчинки і поводження людей. Відповідно до цього основного недоліку Платон підрозділяє всі існуючі держави на чотири різновиди в порядку збільшення, наростання "корисливих інтересів" у їхньому ладі.
1. Тимократия - влада честолюбців, на думку Платона, ще зберегла риси "зробленого" ладу. У державі такого типу правителі і воїни були вільні від землеробських і ремісничих робіт. Велика увага приділяється спортивним вправам, однак уже помітне прагнення до збагачення, і "при участі дружин" спартанський спосіб життя переходить у розкішний, що обумовлює перехід до олігархії.
2. Олігархія. В олігархічній державі уже мається чіткий поділ на багатих (правлячий клас) і бідних, котрі уможливлюють зовсім безтурботне життя правлячого класу. Розвиток олігархії, по теорії Платона, приводить до її переродження в демократію.
3. Демократія. Демократичний лад ще більш підсилює роз'єднаність бідних і багатих класів суспільства, виникають повстання, кровопролиття, боротьба за владу, що може привести до виникнення найгіршої державної системи - тиранії.
4. Тиранія. На думку Платона, якщо деяка дія робиться занадто сильно, то це приводить до протилежного результату. Так і тут: надлишок волі при демократії приводить до виникнення держави, що взагалі не має волі, що живе по примсі однієї людини - тирана.
Негативні форми державної влади Платон протиставляє своєму баченню "ідеального" суспільного устрою. Величезну увагу автор приділяє визначенню в державі місця правлячого класу. На його думку, правителями "ідеального" держави повинні бути винятково філософи, для того щоб у державі панували розважливість, розум. Саме філософи обумовлюють добробут, справедливість держави Платона, адже їм властиві "...правдивість, рішуче неприйняття якої-б то ни було неправди, ненависть до неї і любов до істини". Платон вважає, що будь-яке нововведення в ідеальній державі неминуче погіршить що (не можна поліпшити "ідеальне"). Очевидно, що саме філософи будуть охороняти "ідеальний" лад, закони від усіляких нововведень, адже вони володіють "...усіма якостями правителів і стражів ідеальної держави". Саме тому діяльність філософів обумовлює існування "ідеального" держави, його незмінність. Власне кажучи, філософи охороняють інших людей від пороку, яким є будь-яке нововведення в державі Платона. Не менш важливе і те, що завдяки філософам правління і все життя "ідеальної" держави буде побудована за законами розуму, мудрості, там не буде місця поривам души і почуттям.
Основний закон полягає в тому, що кожен член суспільства зобов'язаний виконувати тільки ту справа, до якої він придатний. Усіх жителів "ідеальної" держави автор розділяє на три класи:
Нижчий клас -- поєднує людей, що роблять необхідні для держави речі сприяють цьому; у нього входять самі різні люди, зв'язані з ремеслом, землеробством, ринковими операціями, грошима, торгівлею і перепродажем - це хлібороби, ремісники, торговці. Усередині цього нижчого класу також існує чіткий поділ праці: коваль не може зайнятися торгівлею, а торговець по власній
Loading...

 
 

Цікаве