WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософія інформаційного суспільства - Реферат

Філософія інформаційного суспільства - Реферат

вони не вкладаються в старі категорії, частково тому, що мають дивну непов'язану форму.
Ненаситні читачі дешевих видань та спеціалізованих журналів, вони короткими прийомами сприймають величезну кількість інформації. Але і вони намагаються знайти нові поняття та метафори, які б дали можливість систематизувати чи організувати "дліпи" в більше ціле. Однак, замість того, щоб намагатись втиснути нові дані в стандартні категорії та рамки "другої хвилі", вони хотіли б все побудувати на свій власний лад. Словом, замість того, щоб просто позичити готову ідеальну модель реальності, зараз ми самі мусимо знову та знову її винаходити. Це важка необхідність, але разом з тим, відкриває великі можливості для розвитку індивідуальності, демасифікації культури та особистості. Деякі, правда, не витримують, ламаються або відходять в сторону. Інші перетворюються в постійно розвиваючихся, компетентних індивідів, здатних підійматись в своїй діяльності на новий, більш високий рівень. Але в будь-якому випадку людина перестає бути стандартною, легко керуємим роботом, яким його зображали письменники "другої хвилі" [11].
Тофлер одним з перших помітив корінні зміни, які мали місце за останній час в культурі суспільства, особливо західного. Наростаюча сила потоку інформаційного обміну між людьми породила новий тип культури, в якій все підпорядковано необхідності класифікації, унікації для найбільшої компресії та підвищення ефективності при передачі від людини до людини чи то особисто, чи то через засоби масової інформації.
Х.Скопімовський вважав, що під загрозою інструментацізації культура знаходить різноманітні протидії. Вихід за межі може бути реалізовано лише за допомогою наркотиків и через екскурси до східної філософії. Винекнення філософії техніки - друга протидія культури небезпеці бути задушеною інструменталізаціє,бо дебати про природу техніки - це дискусії про майбутнє людини та людства вцілому [4].
Культурний рух ще глибше підірвав раціональне мислення та легітимацію основного проекту. Він поставив під питання як цінності платників, високий життєвий рівень, так і переваги споживання, праці та бережливості. Він відкрито кинув виклик відстроченому винагородженню, самоорганізованості.
Ясперс писав, що техніка не тільки наближує нас до пізнання, техніка відкриває перед нами новий світ та нові можливості існування в ньому. Він одним з перших підняв проблему нової естетики у технізованому світі.
4. Людина у новому суспільстві
Радикальні зміни у сфері виробництва неминуче призведуть до великих соціальних змін. Ще при житті нашого покоління фабрики та установи наполовину опорожніють та перетворяться у складські приміщення. Футуристи вважають, що розвиток мережі інформації дзволить значно розширити практику надомної праці. Це дозволить зменшити забруднення оточуючого середовища та знизити витрати на її відновлення. В напрямку створення електронного котеджу діють і соціальні фактори. Чим більше скорочується робочий день, тим більше часу для робітника для саморозвитку.
Але розвиток технічного прогресу призведе і до деяких труднощів у сфері зайнятості, адже використання нових технологій стане передумовою звільнення багатьох робочих місць та збільшення безробіття. Регулювання державою рівня зайнятості має дуже велике значення у цьому випадку.
Висновки
Визначення поняття "інформаційного суспільства" є одним з ключових моментів даної розробки.
У 50-70 роки стало видно, що людство вступає в нову епоху, дорогу до якої було прокладено бурним розвитком техніки, зокрема комп'ютерів. Проблема існування та буття людини у повністю "технізованому та інформатизованому" світі не могла не турбувань філософів. Жоден з них , хто писав про цю проблему, не вагався у радикальному зновленні всього життя людства у рамках цієї нової формації. Але більшість філософів аналізували проблему тільки з одного боку: чи то з політичної, чи то з економічної або соціальної. Це призвело до виникнення великої кількості різних назв та визначень, про які говорить Дайзард. Цікаво відмітити що майже всі запропоновані назви мають латинський префікс "пост", ніби їх розробники очікують якогось всесвітнього катаклшзму, глобальних змін у науці та техниці.
Оскільки автор концепції "інформаційного суспільства" , Тоффлер , не дав чіткого визначення своєму "детищу" , необхідно поєднавши все вище сказане зробити деякі висновки. При не можна обмежуватися у визначенні чисто економічним аспектом, як це зробив А.Турен, чи соціальним фактором, як це зробив Еллюль, оскільки багатогранні зміни охоплять майже всі сфери людської діяльності. Таким чином , " інформаційне суспільство" - це цивілізація, яка базується на нематеріальній субстанції , умовно називаємою "інформацією". Така цивілізація має властивість взаємодіяти як з духовним, так і з матеріальним світом людини. Остання властивість особливо важлива для розуміння суті нового суспільства. Оскільки інформація формує матеріальне середовище життя людини та виступає у ролі нових технологій, комп'ютерних програм тощо.
Що стосується проблем "інформаційного суспільства, то тут декілька глобальних є причиною більш дрібних. Перша з них - принципова невизначеність суті інформації як з матеріальної, так і з філософської точки зору. Друга - взаємодія техніки, інформації та людини. Третя - взаємодія техніки та природи. Ці питання ще очікують своїх дослідників.
Список використаної літератури:
1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. М.,1994
2. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. М.,1990
3. Давидович В., Аболина Р. Кто ты, человечество? Теоретический портрет. М.,1975
4. Келле В.Ж. Наука как компонент социальной системы. М.1988
5. Мир философии: книга для чтения. М.,1991.Ч.2.Разд.8.
Моисеев Н. Третьего мира нам не дано//Социально-
политический журнал.1995.№2.
6. Новая технократическая волна на Западе. Под ред. Гуревича П.С. М.,1986
7. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. М.,1991
8. Современная западная философия. Келле В.Ж. Наука как компонент социальной системы. Словарь. М.,1991
9. Тавризян Г.М. Техника, Культура, Человек.М.,1988
10. Тоффлер О. Третья волна //США - экономика, политика, идеология. 1982.№3.
12. Тоффлер О. Смещение власти: знание, богатство и принуждение на пороге 21 века. М.,1991.
Loading...

 
 

Цікаве