WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФілософія → Філософія інформаційного суспільства - Реферат

Філософія інформаційного суспільства - Реферат

Міністерство освіти України
Прикарпатський університет ім. В. Стефаника
РЕФЕРАТ
"Філософія інформаційного суспільства"
виконала: студентка групи
ПР-14 Турянкська С. С.
Івано - Франківськ
2000 рік.
ПЛАН:
С.
Історико-біографічна довідка 2
1.Поняття "інформаційного суспільства" 4
2.Історичні етапи розвитку та формування інформаційного суспільства 10
3.Культура у новому суспільстві 17
4.Людина у новому суспільстві 20
Висновки 21
Список використаної літератури …………………………………………………………23
Історико-бібліографічна довідка
Інформаційне суспільство - соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер. При розгляді розвитку суспільства як "зміну ступенів", прибічники теорії інформаційного суспільства пов'язують його становлення з домінуванням "четвертого", інформаційного сектору економіки, який йде після сільського господарства, промисловості та економікою послуг. При цьому стверджується, що капітал і праця, які є основою індустріального суспільства, поступаються місцем інформації та знанню у сучасному суспільстві. Революціонізуючі дії інформаційної технології приводить до того, що в інформаційному супільстві класи змінюються соціально недиферинцованими "інформаційними спільнотами"[5].
Традиційним коораціям Тоффлер протиставить "малі" економічні Форми - індивідуальну діяльність на дому, "електронний котедж". Вони зараховані у майбутню структуру інформаційного суспільства з його "інфо-", "техно-" та іншими сферами людського буття. Було висунуто проект "глобальної електронної цивілізації", що базується на синтезу телебачення, комп'ютерної служби та енергетики [9]. "Комп'ютерна революція" поступово приводить до зміни традиційного друку "електронними книгами", змінює ідеологію, перетворює безробіття у забезпечений досуг [11]. Соціальні та політичні зміни розглядаються у теорії інформаційного суспільства як наслідок "мікроелектронної революції". Перспектива розвитку демократії пов'язується з розповсюдженням інформаційної техніки. Тоффлер та Дж.Мартін відводять головну роль у цьому телекомунікаційній "кабельній мережі" , яка забезпечує двосторонній зв'язок громадян з урядом, дозволить враховувати їх думку при розробці політичних рішень. Розробки у галузі "штучного інтелекту" розглядаються як можливість інформаційного трактування самої людини. Концепція інформаційного суспільства викликає критику з боку гуманістично орієнтованих філософів та науковців, які додержуються думки щодо негативних наслідків комп'ютеризації суспільства.
1.Поняття "інформаційного суспільства"
Тоффлер не дає новій цивілізації визначення, але доводить, що вона має принципово новий характер. "Багато чого у цій виникаючій цивілізації протиречить традиційній індустріальній цивілізації. Це водночас і технічно розвинута, і антиіндустріальна цивілізація. "Третя хвиля" несе із собою новий образ життя, що оснований на джерелах енергії, які поповнюються; на методах виробництва, що роблять застарілими більшість фабричних збірничих ліній; на якійсь новій ("ненукліарній") родині; на новому інституті, який можна було б назвати "електронним котеджем"; на радикально перетворених школах та корпораціях майбутнього. Така цивілізація несе з собою новий кодекс поведінки та виводить нас за межі концентрації енергії , грошових коштів і влади"[10].
У передмові до реферату книги "Третя хвиля" [11] Баталов відмітив, що Тоффлер жодного разу не дав прямого визначення поняттю "інформаційного суспільства", яке сам ввів. Тоффлер надає визначення через перелік елементів, які є радикально новими для сьогодення та мають коренево змінити життя теперішнього та прийдешнього поколінь.
За думкою Д.Белла у наступному столітті вирішальне значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності людини набуває становище нового соціального укладу, що базується на телекомунікаціях. Революція в організації та обробці інформації та знань, в якій головну роль грає комп'ютер, розвертається водночас з розвитком індустріального суспільства. Три аспекти останнього особливо необхідні для розуміння телекомунікаційної революції:
1)перехід від індустріального до сервісного суспільства;
2)вирішальне значення кодифіцированого теоретичного знання для здійснення технологічних інновацій;
3)перетворення нової "інтелектуальної технології" у ключовий засіб системного аналізу та теорії приймання рішень[4].
Один із засновників концепції "інформаційного суспільства" Д.Белл серед перших виділив його характерні ознаки. Його визначення цього поняття зводиться до роз'яснення суттєвостей нового суспільства через зміни, що будуть відрізнять "післяреволюціцне" суспільство від теперішнього.
Т.Стоуньєр вважав, що обладнання та машини є, між іншим, не тільки втіленням праці, а й втіленням інформації. Ця думка має рацію по відношенню до капіталу, землі та будь-якому іншому фактору економіки, у якому втілено працю. Нема жодного засобу продуктивного застосування праці, який водночас не був би застосуванням інформації. Більш того, інформацію, як і капітал, можна накопичувати та зберігати для майбутнього використання. В постіндустріальному суспільстві національні інформаційні ресурси - це його основна економічна цінність, найдорожще джерело добробуту.
За визначенням Стоуньєра, існує три основних засоби, якими держава може збільшувати своє багатство [5]:
1)постійне накопичення капіталу;
2)військові завоювання та територіальні приборкування;
3)використання нових технологій, що переводять вторинну сировину у ресурси. Завдяки високому рівню розвитку технології у постіндустріальній економіці перехід від "не ресурсів" до ресурсів стає основним принципом створення нового багатства.
Важливо розуміти, що інформація має деякі специфічні особливості. Якщо я матиму 1000 одиниць землі, а потім віддам кому-небудь 500 одиниць, то у мене залишиться лише половина. Але якщо у мене є деяка кількість інформації і половину віддам іншій людині, то я буду мати все, що мала. Якщо я дозволю користуватися моєю інформацією, то скоріше всього і зі
Loading...

 
 

Цікаве