WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Свято рідної мови - Сценарій

Свято рідної мови - Сценарій


Сценарій
Свято рідної мови
(Літературно-музична композиція)
(Фрагмент)
Цей захід є підсумковим виступом учнів перед батьками, гостями, однокласниками. Йому має передувати попередня робота (можливо, тиждень української мови в школі), спрямована на зацікавлення учнів історією та розвитком української мови.
Зал святково прикрашений рушниками, кетягами калини, колоссям, плакатами, стіннівками ("Мова моя калинова", "Цікава граматика", "З історії слів", "Діалектизми нашого краю", "Веселі фразеологізми", "Правила в малюнках", "Ппетичне слово тощо), плакатами. На плакатах слова:
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється-ожива,
Як їх почує!..
(Тарас Шевченко)
"Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування" (Панас Мирний).
"Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей..." (Панас Мирний).
"Та в мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою і міцною" (Михайло Коцюбинський).
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
(Володимир Сосюра).
"Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе" (Олесь Гончар).
Під звуки ліричної пісні на сцену виходять ведучі.
Ведуча. Щиро вітаємо всіх гостей і запрошуємо на наше свято рідної мови.
Мово моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену -
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану,
Не з словників насмикану.
Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси прокована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людськім намокнута,
З кров'ю моєю змішана
І аж до скону залишена
В серці моїм. Ти звеш сюди
Добрих людей до бесіди.
Звучить пісня "Рідна мова" - муз. Павла Дворського, сл. Григорія Вієру.
Ведучий.
Мова - краса спілкування,
Мова - як сонце ясне,
Мова - то предків надбання,
Мова - багатство моє.
Мова - то чиста криниця,
Де б'є, мов сльоза, джерело,
Мова - це наша світлиця,
Вона - як добірне зерно.
Мова - державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни -
Мову, як матір, любіть.
(Ф. Пантов)
Ведучий.
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна...
Цвіти і сяй, моя державна...
(Олександр Олесь)
Читець 1. (виходить і читає вірш О. Мілова "Заклинання",)
Що я ціную понад усе?
Слово, що правду нетлінну несе,
Можна на нього накинути пута,
Тільки ж від совісті не відвернути.
Мова шовкова, батьківська дяка,
Мовцеві з ходу - тавро селюка.
Мову сусідню велику псують,
Не перейнявши взірець, її суть.
Що це? Чи світу приходить кінець,
Чи перевівся народ нанівець,
Чи благоглупість уже - наша суть,
Чи нам до розуму вже не вернуть?
Я не лякаю і не повчаю.
Вірю у слово правдиве - без краю.
Ним - заклинаю.
Читець 2. (читає вірш Ю. Рибчинського "Наша мова")
Мова, наша мова -
Мова кольорова,
В ній гроза травнева
Й тиша вечорова.
Мова, наша мова -
Літ минулих повість,
Вічно юна мудрість,
Сива наша совість.
Мова, наша мова,
Мрійнику - жар-птиця,
Грішнику - спокута,
Спраглому - криниця,
А для мене, мово,
Ти, мов синє море,
У якому тоне
І печаль, і горе.
Мова, наша мова -
Пісня стоголоса,
Нею мріють весни,
Нею плаче осінь.
Нею марять зими,
Нею кличе літо.
В ній криваві рими
Й сльози "Заповіту".
Я без тебе, мово, -
Без зерна полова,
Соняшник без сонця,
Без птахів діброва.
Як вогонь у серці,
Я несу в майбутнє
Невгасиму мову,
Слово незабутнє.
Ведучий.
Слова летять у душу, як лебідки,
І пахнуть п'янко житом і росою,
Калиною, цілющою травою,
Вербички юної дівочою косою...
Ведуча.
Слова летять у душу, як лебідки,
О Боже, це неждане щастя звідки?!
Чи ненькою дароване, весною,
Чи сивих предків піснею дзвінкою?
(І. Редчиць)
Виконується пісня.
Ведучий. Так, із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку - це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша рідна, наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу і найлютіших царських сатрапів та посіпак шляхетсько-панських, і своїх панів та підпанків недолугих, і запопадливих партійних функціонерів...
Читець l.
Цареві блазні і кати,
Раби на розум і на вдачу,
В ярмо хотіли запрягти
її, як дух степів, гарячу.
І осліпити, й повести
На чорні торжища, незрячу...
Читець 2.
Ти вся порубана була,
Як Федір у степу безрідний,
І волочила два крила
Під царських маршів тупіт мідний, -
Але свій дух велично гідний,
Як житнє зерно, берегла.
Ведуча. Перетерпіла вона, мова наша рідна, і дикунський циркуляр царського міністра Валуєва, який заборонив друкувати книги українською мовою, окрім творів художніх; і ганебний із найганебніших Емський указ 1876 року, який заборонив друкування будь-яких книг українською мовою, і розпорядження комуністичної партії, згідно з яким українські батьки звільняли своїх дітей від вивчення української мови.
Читець. Едуард Драч (наш сучасник) емоційно передав ці думки у своєму сатиричному творі "Новітній яничарський марш, або Політична заява в районо Грицька Івановича Придурченка, хохла за національністю" (виконується пісня або декламація твору):
Здравствуй, дорогоє наше районе!
Я пишу заяву і смотрю в окно:
Це ж моей дитинє скоро сьомий год,
Ето ж в школу нинє вже оно пайдьот.
Но вмешалась сила сатанинськая,
Бо ближайша школа - українськая!
Що ето такое, спрашиваю вас,
Нікуди дитину вести в первий клас!
Пнулись я і жінка з яслєй-садіков,
Щоб була ж дитина, як в начальніков.
Бо какой начальнік, рило свинськоє,
Скажеть вам хоть слово українськеє?
В українську школу я б дітей не вів,
Їх учебнік школьний весь би посадив.
Та хотя б Шевченка прочитайте зміст -
Ето же отпєтий націоналіст!!!
Як сприймьот дитина все натурою -
Піде неодмінно за Петлюрою!
(Сам я українську закончів давно,
Так казали: "Грицька -будущий Махно").
Хто там ще за мову, що за голоса?
А по мне, била би в доме ковбаса.
І щоб хата скраю, і щоб. самогон -
Ой лунала б песня - ото всех сторон!
Ми пойдем все хором в саму свєтлу жизнь!
А заклеймим позором націоналізм!
І спайом, как Сталін научил нас петь:
Гаркнем -
Loading...

 
 

Цікаве