WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Поняття педагогічної майстерності, педагогічного спілкування - Реферат

Поняття педагогічної майстерності, педагогічного спілкування - Реферат


Реферат з педагогіки
Поняття педагогічної майстерності, педагогічного спілкування
Що стоїть за поняттям педагогічна майстерність? Що притаманне праці педагога-майстра?
Пригадаймо зародження колонії ім. Горького у "Педагогічній поемі" Макаренка. Першим об'єктом виховної діяльності Антона Семеновича, як він сам зазначав, був завгосп Калина Іванович, який зустрів нового завідувача колонії таким запитанням:
- Ви будете завідуючий педагогічною частиною?
- Чому? Я завідуючий колонією...
- Ні, - сказав він, вийнявши з рота люльку, - ви будете завідуючий педагогічною частиною, а я - завідуючий господарською частиною.
Звернімо увагу на подальшу тактику педагога в бесіді з колегою. Як вийти з критичного становища? Вже в цій першій серед безлічі описаних ситуацій ми бачимо почерк вихователя-майстра, причому і сам він наголошує на своєрідності власної педагогічної позиції.
...І почав я його виховання в перші ж дні, з нашої першої розмови:
- Як же так, товаришу Сердюк, адже ж не можна бути без завідуючого колонією? Хтось мусить відповідати за все.
Калина Іванович знову вийняв люльку і чемно схилився до мого обличчя:
- Так ви хочете бути завідуючим колонією? І щоб я вам до певної міри підкорився?
- Ні, це не обов'язково. Давайте я вам буду підкорятися.
- Я педагогіки не навчався, і що не моє, то не моє. Ви ще молодий чоловік - і хочете, щоб я, старий, був на побігеньках? Так теж недобре! А бути завідуючим колонією - так, знаєте, для цього ж я ще малограмотний, та й навіщо це мені?..
...Цілий день він ходив зажурений, а ввечері прийшов у мою кімнату вже зовсім сумний...
- Я думав, думав, як нам бути з цією самою колонією. І вирішив, що вам, звичайно, краще бути завідуючим колонією, а я вам буду ніби підкорятися.
- Помиримося, Калино Івановичу.
- Я так теж думаю, що помиримось. Не святі горшки ліплять, і ми діло наше зробимо. А ви, як людина письменна, будете начебто завідуючим.
У чому своєрідність дій Антона Семеновича? Ми бачимо, що він дає можливість літній людині, яка ревниво ставиться до начальника, самій обрати рішення щодо керівництва колонією. І Калина Іванович після певних вагань зважується на власне рішення, яке стає для нього особисто цінним. Логіка обґрунтування була "підказана", але саме рішення - власне, і тому цінне. Подібною є поведінка завідувача і в інших ситуаціях. Так, у пошуках засобів проти крадіжок у колонії (ситуація "Бурун") він не погоджується на пропозиції наймати чужих сторожів, а спрямовує пошук розв'язку в річище самоорганізації. Те саме ми бачимо і в ситуації, коли вихователь дізнається, що в спальні ріжуться хлопці.
Я - бігом з кімнати. ...Я ніколи не розбороняв тих, що билися... стою мовчки на дверях і спостерігаю. Поволі хлопці помічають мою присутність і замовкають... і далі мовчу: всередині у мене самого закипає гнів і ненависть до всього цього дикого світу. Це - ненависть безсилля, бо я дуже добре знаю: сьогодні не останній день...
Тоді раптом вибухаю я сам... цілком свідомий певності, що так треба:
"Ножі на стіл!... Обушки!... Спати!..."
Я не йду із спальні, доки всі не вкладуться.
В усіх подібних ситуаціях (а їх можна наводити ще і ще, бо це ознака системи роботи майстра) на перший план виходить ставлення до колоністів, до колеги як до суб'єктів педагогічної взаємодії. Макаренко ініціює активність людини. Гуманістична спрямованість його професійних рішень виявляється в тому, що він вбачає у вихованцеві, у колезі особистість, суб'єкта, поважає його, і тому тактика його - допомогти особистості самій упоратися з ситуацією.
Прийняття рішення педагогом показано через зовнішні вияви у формі вчинків. Майстерність завжди розкривається в діяльності, причому в діяльності ефективній. Саме таке розуміння майстерності і прийняте в педагогіці. Дехто з науковців визначає майстерність як "найвищий рівень педагогічної діяльності... який виявляється в тому, що у відведений час педагог досягає оптимальних наслідків". Натрапляємо й на такі визначення майстерності: "високе мистецтво виховання і навчання"; "синтез наукових знань, умінь і навичок методичного мистецтва та особистих якостей учителя", "інтегрований показник ступеня готовності конкретної людини до виконання професійних обов'язків учителя і вихователя".
Справді, зовні майстерність виявляється в успішному розв'язанні різноманітних педагогічних завдань, високому рівні організованого нав-чально-виховного процесу, та сутність її в тих якостях особистості вчителя, які породжують цю діяльність, забезпечують її успішність. Ці якості слід шукати не лише вміннях, а й у тому сплаві властивостей особистості, її позиції, які й дають педагогові змогу діяти продуктивно і творчо.
Що спонукало А. Макаренка реагувати саме так, обрати певну тактику, що дало йому можливість утриматися на міцних педагогічних ланцюгах? Саме риси його особистості.
Хоча педагогічна майстерність виявляється в діяльності, проте вона не зводиться до неї. Не можна обмежити її лише високим рівнем розвитку спеціальних узагальнених умінь. Сутність майстерності - в особистості вчителя, в його позиції, здатності виявляти творчу ініціативу на підставі реалізації власної системи цінностей. Майстерність - вияв найвищої форми активності особистості вчителя у професійній діяльності, активності, що ґрунтується на гуманізмі і розкривається в доцільному використанні методів і засобів педагогічної взаємодії у кожній конкретній ситуації навчання і виховання.
Розглядатимемо педагогічну майстерність як вияв педагогом свого "Я" у професії, як самореалізацію особистості вчителя в педагогічній діяльності, що забезпечує саморозвиток особистості учня.
За рахунок яких внутрішніх резервів, якого опертя в особистості, яких її властивостей досягають успіхів у вихованні?
Для того щоб здійснювати рефлексивне керівництво розвитком учнів, учитель має бути здатним керувати собою і через себе - всіма компо-нентами педагогічної діяльності (мета, суб'єкт, об'єкт, засоби, результат) на підставі зворотного зв'язку: усвідомлення мети діяльності і результатів її досягнення; бачення внутрішньої картини світу дітей і того, як вони сприймають дії педагога; вибір оптимальних засобів впливу і коригування педагогічної позиції на підставі аналізу результатів відповідно до поставлених завдань. Спрямованість на дитину як прагнення співучасті у її
Loading...

 
 

Цікаве