WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дидактика вищої школи та шляхи її розвитку на сучасному етапі - Курсова робота

Дидактика вищої школи та шляхи її розвитку на сучасному етапі - Курсова робота

воно не може бути інакше. Адже знати що-небудь - це значить називати річ в причинному зв'язку...".
Коменській формулював ряд конкретних вказівок і дидактичних правил для реалізації цих вимог.
1. Заняття повинні бути розподілені так, щоб на кожний рік, кожного місяця, день і годину були поставлені певні учбові задачі, які повинні бути наперед продумані вчителем і усвідомлені тими, що вчаться.
2. Ці завдання повинні розв'язуватися з врахуванням віковихособливостей, точніше кажучи, відповідно задачам окремих класів.
3. Один предмет необхідно викладати до тих пір, поки він з початку і до кінця не буде засвоєний тими, що вчаться.
4. "Всі заняття повинні бути розподілені так, щоб новий матеріал завжди грунтувався на попередньому і зміцнювався подальшим".
5. Навчання "...повинне йти від більш загального до більш приватного...", "...від більш легкого - до більш важкого...", "...від відомого - до невідомого...", "...від більш близького до віддаленішого..." і т.д.
"Цю послідовність, - говорив Коменській, - необхідно дотримувати усюди; всюди розум повинен переходити від історичного пізнання речей до розумного розуміння, потім до вживання кожної речі. Цими шляхами освіта розуму веде до своїх цілей подібно машин з власним рухом".
2.4 Принцип вправ і міцного оволодіння знаннями і навиками
Показником повноцінності знань і навиків є вправи і повторення, що систематично проводяться.
Принцип повторення і вправи також старий, як і саме навчання. Ще стародавній китайський філософ Конфуцій будував систему навчання на принципі повторення і вправи. В середні століття вони стали універсальними методами навчання.
Проте розуміння вправи змінювалося за різних епох у зв'язку із зміною цілей і змісту навчання. За часів Коменського в школах пануюче положення займали формалізм і зубріння.
Коменській в поняття вправи і повторення вклав новий зміст, він поставив перед ними нову задачу - глибоке засвоєння знань, засноване на свідомості і активності тих, що вчаться. На його думку, вправа повинна служити не механічним запам'ятовуванням слів, а розумінням предметів і явищ, їх свідомому засвоєнню і застосуванню в практичній діяльності. Тому Коменській не випадково назвав вправи то практикою, то застосуванням, то хресісом, то автохресісом і ін. "Оскільки тільки вправа робить людей досвідченими у всіх речах і тому здатними до всього, ми вимагаємо, щоб у всіх класах учні займалися на практиці: в читанні, листі, в повторенні і суперечках, в перекладах прямих і зворотних, в диспутах і декламації і т.д. Вправи такого роду ми розділяємо на вправи: а) відчуттів, б) розуму, в) пам'яті, г) вправи в історії, д) в стилі, е) в мові, же) в голосі, з) в правах д) в благочесті".
Коменській пов'язав вправи з пам'яттю: "...вправи пам'яті повинні практикуватися безперервно...". Але разом з тим Коменській виступав проти механічного запам'ятовування на користь логічного і вказав: "...грунтовно впроваджується в розум тільки те, що добре зрозуміло і ретельно закріплено пам'яттю...".
Також велика увага Коменській вимагав уділяти фізичному вихованню тих, що вчаться.
Надаючи велике значення вправам і повторенням, Коменській висунув ряд вказівок і правил для здійснення цього принципу в навчанні:
" "...навчання не можна довести до грунтовності без можливо більш частих і особливо майстерно поставлених повторень і вправ...";
" В одному і тому ж навчальному закладі повинен бути "...один і той же порядок і метод у всіх вправах...";
" "...нічого не можна примушувати заучувати, крім того, що добре зрозуміле...";
На кожному занятті після пояснення матеріалу вчитель повинен запропонувати "...встати одному з учнів, який все сказане вчителем повинен повторити в тому ж порядку, неначе він сам вже був вчителем інших, пояснити правила тими ж прикладами. Якщо він в чомусь помиляється його потрібно виправляти. Потім потрібно запропонувати встати іншому і зробити те ж саме..."
На думку Коменського, така вправа принесе особливу користь тому, що :
"Викладач завжди викликатиме до себе увагу з боку учнів";
"Викладач переконається в тому, що все висловлене їм правильно засвоєно всіма. Якщо недостатньо засвоєно він матиме нагоду негайно виправити помилки";
"Коли стільки разів повторюється одне і теж, то навіть самі відстаючі зрозуміють висловлене настільки, щоб йти нарівні з інших";
"Завдяки цьому стільки разів проведеному повторенню всі учні засвоять собі цей урок краще, ніж при найдовшому домашньому корпінні над ним";
"Коли таким чином учень постійно допускатиметься, так би мовити, до виконання вчительських обов'язків, то в розум вселиться деяка бадьорість і захоплення цим навчанням і виробиться сміливість з одушевленням говорити про будь-який високий предмет перед збором людей, а це буде особливо корисно в житті".
Коменській розробив такі вимоги для принципу навчання і повторення:
o "Правила повинні підтримувати і закріплювати практику";
o "Учні повинні робити не те, що їм подобається, але те, що їм наказують закони і вчителі";
o "Вправи розуму відбуватимуться на спеціальних уроках, що проводяться по нашому методу""
o "...кожна задача раніше ілюструється і пояснюється, причому від учнів вимагається показати, чи зрозуміли вони її і як зрозуміли. Добре також в кінці тижня влаштовувати повторення...".
З цих положень видно, що Коменській вправи і повторення повністю підпорядкував задачі свідомого і міцного засвоєння знань тими, що вчаться. З цієї точки зору багато запропонованих їм правил не тільки є великим досягненням сучасної дидактики, але і понині зберігають своє теоретичне і практичне значення.
РОЗДІЛ 3
Основні дидактичні концепції навчання
В дидактиці педагогічні поняття концепція навчання і дидактична система є тотожними за змістом, тому у літературі використовується як перше поняття, так і друге. В. Оконь і П. Підласий дають таке визначення дидактичній системі (концепції): це комплекс внутрішньо узгоджених тверджень, що базуються на єдності цілей, змісту та дидактичних принципів, котрі стосуються способів організації роботи вчителя та учнів. Отже П. Підласий виділяє три дидактичні системи, які відрізняються одна від одної.
Рис.1. Дидактична система за П. Підласим
Отже ми можемо виділити три класичні групи концепцій навчання: традиційна, педоцентристська, сучасна*.
У традиційній системі навчання домінантну роль відіграє викладання - діяльність педагога.
У педоцетристській концепції головний акцент робиться на вивчанні - діяльності того, що вчиться. В основі цієї концепції - педоцентризм Дж. Дьюї.
Сучасна дидактична система виходить із того, що викладання і вивчання становлять процес навчання, а їх різноманітні та змістовні відношення в структурі цього процесу є предметом
Loading...

 
 

Цікаве